У медіа та соціальних мережах активно обговорюють нові заяви художниці Зінаїди Кубар, яка раніше перебувала у стосунках із політиком Сергієм Льовочкіним. Вона повідомила, що подала одразу кілька заяв до правоохоронних органів, звинувативши колишнього партнера у переслідуванні, психологічному тиску та насильстві, повідомляють “Вечірні Вісті” з посиланням на antonina.detector.media.
Ситуація викликала значний суспільний резонанс, зважаючи на політичне минуле Льовочкіна. Йдеться не лише про особистий конфлікт, а й про можливий вплив на військову сферу. Саме цей аспект Кубар називає ключовим у своїх публічних заявах.
За словами експертів з кризових комунікацій, публічні свідчення про насильство з боку відомих осіб завжди привертають підвищену увагу. Такі історії виходять за межі приватного життя і стають суспільно значущими. У цьому випадку мова йде також про заяви щодо тиску на військовослужбовця. Саме це стало однією з причин, чому тема не зникає з інформаційного порядку денного.
Навигация по статье
Хто така Зінаїда Кубар і якими були її стосунки з Льовочкіним
Зінаїда Кубар, раніше відома як Зінаїда Ліхачова, — українська художниця з чіткою проукраїнською позицією. Вона брала участь у подіях Майдану, а її творчість неодноразово пов’язували з темами війни, ідентичності та свободи. Саме тому її стосунки з Сергієм Льовочкіним, колишнім головою Адміністрації президента часів Віктора Януковича та одним із діячів проросійського політичного табору, тривалий час викликали подив у суспільстві. Цей союз часто обговорювали у медіа як суперечливий.
Сама Кубар раніше заявляла, що їхні політичні погляди не були перешкодою для особистих стосунків. Вона наголошувала, що не несе відповідальності за дії та переконання партнера. У публічних дискусіях її нерідко захищали, підкреслюючи її окрему громадянську позицію. Водночас останні події докорінно змінили тон цих розмов.
Публічний конфлікт і заяви про переслідування
У грудні 2025 року Зінаїда Кубар вперше публічно заявила про переслідування з боку Льовочкіна. Вона повідомила, що отримувала від нього погрози, які стосувалися не лише її, а й її нинішнього партнера — військовослужбовця. За словами художниці, вона тривалий час намагалася не виносити конфлікт у публічну площину. Проте ситуація, на її думку, зайшла надто далеко.
У своїх дописах вона зазначала, що колишній партнер погрожував використати свій вплив. «Є межа, за якою мовчання стає небезпечним», — підкреслила Кубар. Вона стверджує, що не сприймала ці слова серйозно, вважаючи їх емоційними заявами. Однак подальші події змусили її переглянути цю позицію.
Переведення військового і звинувачення у тиску
Окрему увагу в історії привернуло питання служби нинішнього партнера Зінаїди Кубар — військовослужбовця Державної прикордонної служби. За її словами, його раптово перевели в інший підрозділ без його згоди та пояснень. Вона наполягає, що рішення ухвалювалося «згори» та не було випадковим. Кубар пов’язує це переведення з діями Льовочкіна.
Вона зазначає, що командири військового були здивовані таким рішенням. Художниця наголошує, що її дописи — не про місце служби, а про сам факт можливого втручання у військові процеси. Саме цей аспект вона називає найнебезпечнішим. У суспільстві ці заяви викликали гостру реакцію, адже питання впливу цивільних осіб на Сили оборони є надзвичайно чутливим.
Які заяви подала Зінаїда Кубар
Згодом Зінаїда Кубар повідомила, що звернулася до поліції з кількома заявами. Вона вказала одразу кілька статей Кримінального кодексу України, за якими, на її думку, мають бути кваліфіковані дії Льовочкіна. Йдеться не лише про переслідування, а й про насильство та порушення приватності.
Серед озвучених пунктів:
- примушення до відновлення стосунків через психологічний тиск і погрози
- домашнє насильство під час спільного проживання
- порушення недоторканості приватного життя
- викрадення автомобіля з метою залякування
Особливий резонанс викликали заяви про розповсюдження інтимних матеріалів без згоди. Кубар назвала такі дії «нечуваною ницістю» і підкреслила, що не може уявити подібної поведінки з боку адекватної людини.
Реакція та позиція іншої сторони
Після публічних заяв художниці з’явилися коментарі від представників Сергія Льовочкіна. Повідомлення поширювалися через його сторінки у соцмережах, проте не від його імені особисто. Формулювання заяв викликали додаткові запитання у медіа та користувачів. Частину з них згодом було видалено.
Комунікаційні експерти звертають увагу, що відсутність особистої позиції лише підсилює напругу. У кризових ситуаціях суспільство очікує чітких і зрозумілих пояснень. Наразі ж публічний простір заповнений переважно заявами однієї сторони конфлікту.
Думки експертів і суспільний контекст
Фахівці з прав людини наголошують, що подібні заяви мають бути ретельно перевірені правоохоронними органами. Вони підкреслюють важливість захисту постраждалих, особливо якщо йдеться про психологічний тиск і домашнє насильство. Експерти зазначають, що навіть публічний статус не може бути виправданням для таких дій. Окремо акцентується на темі тиску на військових.
Політичні аналітики додають, що історія має ширший контекст, ніж особистий конфлікт. Вона порушує питання впливу колишніх високопосадовців на державні процеси. Саме тому розвиток цієї справи уважно відстежують як медіа, так і громадськість. Подальші рішення правоохоронців можуть мати значний суспільний резонанс.
Раніше видання Financial Times повідомило подробиці призначення Кирила Буданова главою Офісу президента та його значення для України.
