Президент Володимир Зеленський 21 липня 2026 року оголосив, що Михайло Драпатий стане новим головнокомандувачем Збройних сил України. У вечірньому зверненні глава держави заявив, що разом із Драпатим, в.о. міністра оборони Євгенієм Хмарою та заступником керівника Офісу президента Павлом Палісою визначили оновлену конфігурацію Генштабу, повідомляють “Вечірні Вісті“.
Драпатому 43 роки, він генерал-майор і до цього очолював Угруповання об’єднаних сил. У публічному полі його часто згадують як командира, якого перекидали на найважчі ділянки фронту: південь, Херсонський напрямок, Харківщину, зону відповідальності ОСУВ «Хортиця». У вихідному матеріалі також зазначено, що він має змінити на посаді Олександра Сирського.
Це кадрове рішення важливе не лише через прізвище нового головкома. Воно показує, що Банкова шукає іншу модель управління армією. У центрі уваги — корпусна система, дрони, постачання і мобілізація.
Навигация по статье
Що Зеленський доручив новому головкому ЗСУ
У зверненні Зеленський окреслив для нового військового керівництва кілька напрямків. Йдеться не про символічну заміну, а про зміну управлінської логіки в армії, де Генштаб, фронтові командири та Міністерство оборони мають діяти швидше й узгодженіше.
«Визначив, що новим Головнокомандувачем Збройних Сил України стане Михайло Драпатий», — заявив Володимир Зеленський у зверненні 21 липня.
Серед завдань, які президент назвав публічно, — оновлена стратегія оборони, продовження реформи корпусної системи, стабільність операцій Сил оборони та виконання програм далекобійних ударів. Окремо Зеленський говорив про запити бойових командирів на зброю, дрони й обладнання.
Основні пункти, які мають перейти в роботу нового командування:
- підготувати оновлену стратегію оборони;
- продовжити реформу корпусної системи;
- закрити запити фронтових командирів щодо озброєння, дронів і техніки;
- посилити захист неба від російських ударів;
- представити реалістичне бачення мобілізаційного процесу;
- зберегти стабільність поточних операцій Сил оборони.
Формалізацію кадрових рішень Зеленський анонсував на 22 липня. У самому зверненні він наголосив, що передача справ в армії має пройти інституційно, без провалів у бойових операціях.
Вік і біографія Михайла Драпатого
Біографія Драпатого починається з Кам’янця-Подільського Хмельницької області, де він народився 1982 року. Військову освіту здобув у Харківському інституті танкових військ, а також у Національному університеті оборони України. Після навчання 2004 року почав службу в 72-й окремій механізованій бригаді.
У 2014 році, коли Росія почала збройну агресію проти України, Драпатий був майором і командував 2-м механізованим батальйоном 72-ї ОМБр. Саме цей період зробив його відомим далеко за межами військового середовища. Кадри з БМП у Маріуполі стали одним із візуальних символів ранньої фази війни.
| Етап | Посада або роль | Що запам’яталося |
|---|---|---|
| 2004 рік | Початок служби в 72-й ОМБр | Старт офіцерської кар’єри після військового навчання |
| 2014 рік | Командир батальйону 72-ї ОМБр | Маріуполь, Ізварине, бойові дії на сході |
| 2022 рік | Командні посади в Об’єднаних силах | Південь, оборона напрямків, участь у кампаніях |
| 2024 рік | Командувач Сухопутних військ ЗСУ | Призначення указом президента №789/2024 |
| 2025 рік | Командувач Об’єднаних сил ЗСУ | Окрема зона відповідальності та робота з фронтовими угрупованнями |
| 2026 рік | Новий головком ЗСУ | Оголошене рішення про зміну головнокомандувача |
29 листопада 2024 року Зеленський призначив Драпатого командувачем Сухопутних військ ЗСУ. Це рішення оформлено указом президента №789/2024.
Маріуполь 2014 року і «летюча БМП»
Одним із найвідоміших епізодів у кар’єрі Драпатого став Маріуполь у травні 2014 року. Тоді українські сили діяли в місті, де проросійські бойовики будували барикади й намагалися закріпити контроль над ключовими точками. Драпатий командував підрозділом, який рухався бронетехнікою через місто.
«Діма, газу!» — так Драпатий пізніше згадував команду механіку-водію БМП під час проходження через барикаду в Маріуполі.
Цей епізод став відомим через відео, яке багато років повторно поширювали в українському сегменті соцмереж. Для військової біографії Драпатого він важливий не як окрема ефектна сцена, а як приклад поведінки командира в моменті, коли рішення треба ухвалювати за секунди.
Маріупольський епізод закріпив за Драпатим образ офіцера дії. Не штабного спостерігача, а командира, який перебував у бойовому порядку разом із підрозділом. Саме цим пояснюється високий інтерес до його призначення серед військових і цивільних.
Ізварине, південь і Харківщина
Після Маріуполя був один із найважчих етапів літа 2014 року — район Ізвариного на українсько-російському кордоні. Підрозділи 72-ї бригади опинилися під потужними обстрілами, зокрема з території Росії. За даними відкритих біографічних довідок, Драпатий очолював ударну групу, яка виводила українські підрозділи з-під вогню в районі Ізварине — Червонопартизанськ.
У матеріалах про той період згадують вихід сотень військових і техніки. Це один із ключових пунктів у поясненні, чому Драпатого сприймають як командира кризових напрямків, а не лише адміністративного керівника.
Після початку повномасштабного вторгнення його роль знову була пов’язана з ділянками, де ситуація вимагала швидких рішень. У 2022 році він працював на південному напрямку, де російське просування створювало загрозу для Кривого Рогу. Пізніше його ім’я пов’язували з Херсонським напрямком і кампанією на правобережжі.
У 2024 році Драпатого також згадували у зв’язку з обороною Харківщини. Зеленський тоді говорив, що генерал успішно організував оборону на Харківському напрямку та зірвав наступальну операцію російських сил.
Чим Драпатий відрізняється від Сирського
Зміна головнокомандувача відбулася на тлі дискусій про стиль управління ЗСУ, повноваження командирів і темп військових реформ. Олександр Сирський очолював армію в період важких боїв і високого навантаження на фронт. Драпатий заходить у посаду з іншим публічним образом: його репутація пов’язана з кризовим командуванням, фронтовими перекиданнями й очікуванням оновлення підходів.
| Параметр | Олександр Сирський | Михайло Драпатий |
|---|---|---|
| Публічний образ | Досвідчений штабний і фронтовий командувач | Командир кризових напрямків |
| Фокус критики | Управлінська жорсткість, кадрові рішення, комунікація | Очікування швидших реформ і більшої уваги до бойових командирів |
| Символічний контекст | Період виснажливих оборонних операцій | Запит на оновлення та корпусну реформу |
| Головний виклик | Передача справ без втрати керованості | Швидке налаштування Генштабу й фронтової вертикалі |
У червні 2025 року Драпатого звільнили з посади командувача Сухопутних військ і призначили Командувачем об’єднаних сил ЗСУ. Обидва рішення оформлені указами президента №381/2025 та №384/2025.
Військові оглядачі в українському інформпросторі часто описують Драпатого як «пожежника фронту» — командира, якого відправляли туди, де ситуація була найскладнішою.
Це визначення не є офіційним званням чи посадою. Воно радше пояснює, чому призначення Драпатого отримало помітний резонанс у соцмережах і серед людей, які стежать за військовою тематикою.
Що означає призначення для ЗСУ
Новий головком ЗСУ отримує пакет проблем, які не вирішуються одним указом. Йдеться про фронтову логістику, дрони, підготовку, ротації, управління особовим складом, взаємодію корпусів і Генштабу. Саме тому в заяві Зеленського багато місця займають не персоналії, а система.
Найближчі очікування від Драпатого можна звести до трьох рівнів:
Оперативний рівень — не допустити втрати темпу в діях Сил оборони після зміни головкома.
Управлінський рівень — перезапустити взаємодію між Генштабом, корпусами та фронтовими командирами.
Технологічний рівень — швидше закривати потреби в дронах, далекобійних засобах, обладнанні й захисті неба.
Окрема тема — мобілізація. Зеленський прямо сказав, що нове командування має дати «реальне бачення мобілізаційного процесу». Це означає, що від Драпатого чекатимуть не лише бойових рішень, а й відповіді на питання, як поповнювати військо без руйнування довіри між державою, армією та суспільством.
Зміна головнокомандувача не скасовує складності на фронті. Вона змінює центр відповідальності за те, як армія реагуватиме на ці складності. Для Драпатого головним тестом стане не перша заява, а перші кадрові й оперативні рішення.
Що відомо про заяву самого Драпатого
Після оголошення рішення Драпатий подякував президентові за довіру, Міністерству оборони за підтримку, а Силам оборони — за новий етап служби. У своїй заяві він наголосив на відповідальності під час війни за незалежність і окремо згадав Олександра Сирського.
«Служіння Україні завжди було для мене честю, а під час війни за незалежність воно означає абсолютну відповідальність», — заявив Михайло Драпатий.
Для політичного й військового контексту ця фраза важлива: новий головком намагається зайти в посаду без публічного конфлікту з попередником. На тлі розмов про напруженість між генералами це виглядає як сигнал для армії, що перехід має відбутися без демонстративного розлому.
Водночас суспільний запит навколо призначення сформувався не на порожньому місці. У соцмережах і політичних дискусіях Драпатого давно називали серед можливих претендентів на найвищу військову посаду. Після кадрових рішень щодо Міноборони та публічних обговорень реформ в армії його призначення сприймають як частину ширшого перезавантаження.
Що далі
Драпатий заходить у посаду з сильним фронтовим бекграундом і високими очікуваннями. Його вік, бойова біографія, досвід Маріуполя, Ізвариного, півдня та Харківщини роблять призначення зрозумілим для частини військового середовища, але головним критерієм буде не біографія, а результат.
Найближчі тижні покажуть, як зміниться робота Генштабу, чи отримає корпусна реформа реальне наповнення і чи стане комунікація з бойовими командирами швидшою. Саме на цих рішеннях триматиметься оцінка нового етапу для Збройних сил України.
Раніше ми повідомляли, що Верховна Рада 14 липня 2026 року підтримала чергове продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Обидва режими мають діяти ще 90 днів, із 2 серпня до 31 жовтня 2026 року.
