Питання демобілізації в Україні напряму залежить від того, наскільки Сили оборони здатні поповнювати підрозділи та замінювати військових, які тривалий час перебувають на службі. Таку позицію озвучив командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем «Ахіллес» майор Юрій Федоренко. За його словами, встановити для всіх чітку дату завершення служби без достатнього резерву зараз проблематично, оскільки одночасне вибуття великої кількості людей може вплинути на боєздатність частин, повідомляють “Вечірні Вісті“.
Водночас тема звільнення військових у 2026 році вже не обмежується лише дискусіями. Міністерство оборони в червні запустило нову модель контрактів із визначеними строками служби та відстрочками після їх завершення, а також анонсувало окремий механізм для тих, хто перебуває у війську з 2022 року або раніше.
Єдиного універсального терміну, після якого всі мобілізовані автоматично залишають службу, станом на 12 серпня немає. Окремі механізми вже діють через контрактну систему. Питання ширшої демобілізації паралельно залишається предметом законодавчої та військової дискусії.
Навигация по статье
Чому Федоренко пов’язує демобілізацію з комплектуванням війська
Юрій Федоренко пояснив, що сама поява календарного строку служби не вирішить проблему, якщо підрозділи не отримуватимуть достатньої кількості підготовленого поповнення. Важливим він назвав не лише прихід нових людей, а й їхній рівномірний розподіл, який дозволить частинам залишатися боєздатними та одночасно давати військовим більше часу на відновлення.
Командир «Ахіллеса» навів і побутовий вимір проблеми. За його оцінкою, система має працювати так, щоб військовослужбовець отримував не короткі перерви між бойовою роботою, а реальну можливість більше часу проводити із сім’єю протягом року.
«Доки немає комплекту військ, відтік і справедлива демобілізація не є можливими», – заявив Юрій Федоренко.
Його аргумент зводиться до необхідності одночасно вирішувати дві задачі: давати відпочинок і перспективу звільнення тим, хто служить роками, але не створювати ситуацію, коли бойовий підрозділ втрачає значну частину особового складу без підготовленої заміни.
Демобілізація 2026 у такій моделі стає не одноразовим рішенням про звільнення великої кількості людей, а питанням поетапної заміни військовослужбовців та підтримання чисельності частин.
Чи можуть встановити чіткі строки служби
Федоренко окремо звернув увагу на контракти з визначеним терміном. На його думку, дворічний контракт виглядав би логічно, якби було відомо, що бойові дії завершаться через два роки. Якщо війна триватиме довше, держава може зіткнутися з ситуацією, коли одночасне завершення великої кількості контрактів створить дефіцит людей у війську.
При цьому строки служби вже передбачені для нової контрактної системи, яку Міноборони представило у червні. Для піхотно-штурмових посад встановлені різні терміни залежно від статусу людини: 14 місяців для цивільних, 10 місяців для чинних військовослужбовців та від шести місяців для тих, хто раніше був звільнений зі служби під час особливого періоду. Бойовий та базовий контракти передбачають 24 місяці.
Основні елементи нової контрактної моделі охоплюють:
- визначений строк проходження служби;
- можливість звільнення після завершення контракту за передбаченими умовами;
- гарантовану базову відстрочку після служби;
- додатковий час відстрочки залежно від бойового досвіду;
- врахування попередніх років перебування у війську.
Йдеться саме про контрактний механізм, а не про автоматичну загальну демобілізацію всіх військовослужбовців, які були мобілізовані раніше. Це принципова різниця між двома поняттями.
Що передбачають нові контракти для військових
Запущені в червні нові контракти для військових побудовані за принципом прогнозованого терміну служби. Міноборони окремо розділило піхотно-штурмові, бойові та базові контракти, оскільки умови служби та навантаження на різних посадах суттєво відрізняються.
| Формат контракту | Строк служби | Що передбачено після завершення |
|---|---|---|
| Піхотно-штурмовий для цивільних | 14 місяців | базова відстрочка та додатковий строк за бойовий досвід |
| Піхотно-штурмовий для чинних військових | 10 місяців | відстрочка з урахуванням попередньої служби |
| Піхотно-штурмовий для раніше звільнених | від 6 місяців | відстрочка після виконання умов контракту |
| Бойовий контракт | 24 місяці | базова та додаткова відстрочка |
| Базовий контракт | 24 місяці | відстрочка після завершення служби |
Для піхотно-штурмових контрактів мінімальна відстрочка після контракту становить шість місяців. До неї можуть додаватися три місяці за кожен місяць виконання бойових завдань, шість місяців за кожен рік служби з 2022 року до підписання нового контракту та один місяць за кожен рік служби до 2022-го.
Для 24-місячних контрактів формула інша. Міноборони передбачило базові шість місяців, додатковий день відстрочки за кожен день виконання бойових завдань та по одному місяцю за кожен рік служби до 2022 року.
Ця система не означає, що всі військовослужбовці отримали однакову дату повернення додому. Вона створює окремий прогнозований маршрут для тих, хто переходить на відповідний контракт. Попередній бойовий і службовий досвід при цьому може збільшувати період відпочинку після звільнення.
Кого планували почати звільняти наприкінці 2026 року
Ще в червні Міністерство оборони заявило про намір перейти до часткового звільнення військових, які перебувають на службі найдовше. Тодішній міністр оборони Михайло Федоров повідомляв, що процес планували розпочати з кінця осені 2026 року. Пріоритет мали отримати військові, які служать із 2022 року або раніше та провели значний час у бойових умовах.
Черговість, відповідно до оприлюдненої в червні моделі, мав визначати Генеральний штаб. Передбачалося враховувати щонайменше два показники: рік початку служби та кількість бойових днів. Міноборони також допускало звільнення таких військових за окремим указом президента.
«Кожен військовослужбовець зможе подивитися, в який місяць він зможе потрапити під звільнення», – заявляв тоді Михайло Федоров.
Після кадрових змін у Кабміні обов’язки міністра оборони з 20 липня 2026 року тимчасово виконує Євгеній Хмара. Саме така дата зазначена в офіційній інформації уряду про його призначення.
Це робить актуальним питання практичної реалізації раніше оголошеної моделі часткового звільнення. В оприлюднених у червні документах Міноборони вона була прив’язана не до загальної демобілізації всього війська, а до поступового виведення зі служби окремих категорій військових.
Які законопроєкти про демобілізацію є у Верховній Раді
Паралельно з реформою контрактної служби у Верховній Раді зареєстровані окремі законодавчі ініціативи щодо демобілізації.
Проєкт закону №15233 про демобілізацію та реінтеграцію військовослужбовців зареєстрували 13 травня 2026 року. Станом на 12 серпня його статус у парламентській системі визначений як «опрацьовується в комітеті». Документ переданий до Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Ще один проєкт, №15404, зареєстрували 13 липня. Він стосується створення правових підстав для демобілізації військовослужбовців і також перебуває на опрацюванні в комітеті.
| Напрям | Що відбувається станом на 12 серпня |
| Загальна демобілізація | універсального строку для всіх мобілізованих не встановлено |
| Нові контракти | діють визначені терміни залежно від виду контракту |
| Відстрочка після служби | передбачена новою контрактною моделлю |
| Часткове звільнення тих, хто служить найдовше | раніше анонсоване на кінець 2026 року |
| Законопроєкт №15233 | опрацьовується в комітеті |
| Законопроєкт №15404 | опрацьовується в комітеті |
Наявність законопроєкту ще не означає набрання його положеннями чинності. Поки документ проходить парламентську процедуру, він не створює автоматичного права на звільнення за запропонованими в ньому правилами.
Від чого фактично залежить демобілізація
Позиція Федоренка показує головне протиріччя дискусії. Військові, які перебувають на службі протягом тривалого часу, потребують зрозумілої перспективи ротації, відпочинку та повернення до цивільного життя. Одночасно командування має зберігати укомплектованість бойових частин на рівні, достатньому для виконання завдань.
Практично процес залежить від кількох пов’язаних факторів:
- кількості людей, які приходять до Сил оборони;
- темпів підготовки нового особового складу;
- можливості замінити досвідчених військових у конкретних підрозділах;
- тривалості та інтенсивності бойових дій;
- кількості військових, які одночасно отримають право на звільнення;
- законодавчого оформлення механізмів демобілізації.
Саме тому нова контрактна система та потенційне поетапне звільнення розглядаються окремо від сценарію масового одночасного виходу військових зі служби. Офіційна модель Міноборони, представлена у червні, передбачає прогнозовані контракти та окремий механізм для тих, хто служить найдовше.
Що відомо про демобілізацію на цей момент
Станом на 12 серпня 2026 року загального правила, яке встановлювало б однаковий кінцевий строк служби для всіх мобілізованих військовослужбовців, немає. Два проєкти законів, безпосередньо пов’язані з демобілізацією, залишаються на розгляді парламентського комітету.
Одночасно в Силах оборони вже працює контрактна система з фіксованими термінами та гарантованими відстрочками після завершення служби. Окремо в червні Міноборони анонсувало часткове звільнення наприкінці 2026 року для військових із найбільшим строком служби та значною кількістю бойових днів.
Заява Юрія Федоренка додає до цієї дискусії військову умову: масштаб звільнення має відповідати можливостям поповнення підрозділів. Без достатньої кількості підготовлених людей одночасна демобілізація значної частини особового складу, за його оцінкою, створюватиме ризик для боєздатності війська.
Раніше ми повідомляли, що у ніч на 19 липня російська атака знищила склад Книголав, одного з українських видавництв, яке працює для масового читача, дітей, підлітків і дорослої аудиторії.
