Вибори в Україні 2026 року у травні, як цього нібито очікують міжнародні партнери, наразі виглядають малоймовірними. Про це заявив член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат від фракції “Слуга народу” Федір Веніславський, повідомляють “Вечірні Вісті” з посиланням на “РБК-Україна“.
За його словами, станом на сьогодні немає навіть погодженого законопроєкту, який би регулював особливості проведення виборів під час воєнного стану. А без відповідної нормативної бази говорити про конкретні дати — передчасно.
У коментарі він наголосив, що процедура потребує часу, а парламентські механізми не дозволяють ухвалити рішення миттєво.
«Я оцінюю як вкрай малоймовірну можливість проведення виборів в травні», — заявив Федір Веніславський.
Навигация по статье
Чому вибори у травні виглядають малоймовірними
За словами Федора Веніславського, першочергово необхідно ухвалити спеціальний закон або внести зміни до чинного законодавства щодо проведення виборів під час воєнного стану. Наразі такого документа не існує навіть у вигляді остаточно узгодженого проєкту.
«На сьогоднішній день закону і навіть проєкту, точно узгодженого в робочій групі, який би можна було розглядати в парламенті, немає», — пояснив Федір Веніславський.
Він додав, що навіть якщо документ з’явиться у березні, для його розгляду потрібні стандартні парламентські процедури. Після ухвалення закону має пройти щонайменше 90 днів до дня голосування.
Тобто суто з точки зору календаря травень виглядає практично недосяжним. Процедури не можна скоротити без порушення норм. А це означає, що швидке рішення є малоймовірним.
Основні етапи, які мають бути пройдені:
- підготовка та погодження законопроєкту;
- розгляд у профільному комітеті;
- голосування у Верховній Раді;
- набуття законом чинності;
- 90-денний строк підготовки до виборів.
| Етап | Орієнтовний час |
|---|---|
| Поява законопроєкту | не раніше березня |
| Парламентський розгляд | кілька тижнів |
| Підготовка до виборів | мінімум 90 днів |
Таким чином, за оцінкою Веніславського, вибори президента в Україні у травні з дотриманням усіх норм виглядають практично нереалістичними.
Чи можливі одночасні вибори та референдум
Окремо Федір Веніславський прокоментував ідею провести вибори і референдум одночасно. Наразі чинний Виборчий кодекс України та закон про всеукраїнський референдум не дозволяють такого поєднання через ризики.
«Виборчий кодекс забороняє проводити одночасно вибори з референдумом», — зазначив Федір Веніславський.
Втім, він підкреслив, що за наявності політичної волі парламент може внести відповідні зміни.
«Якщо буде політична згода у всіх сил парламенту змінити ці норми, то в принципі можна змінити і Виборчий кодекс, і закон про референдум», — пояснив нардеп.
За його словами, технічно це можна зробити протягом місяця.
Теоретично механізм існує. Але він потребує єдності парламенту. І саме це залишається ключовим питанням.
Водночас Веніславський наголосив, що на референдумі, який призначає Верховна Рада, відповідно до статті 73 Конституції України, вирішується виключно питання зміни території України.
Чутки про вибори 24 лютого і позиція Зеленського
Тема виборів в Україні під час війни активізувалася після публікацій у західних медіа. Зокрема, з’явилися припущення, що президент України Володимир Зеленський може оголосити дату виборів 24 лютого — у річницю повномасштабного вторгнення РФ.
За даними журналістських матеріалів, США нібито наполягають на проведенні виборів і референдуму до 15 травня.
Втім, джерело в оточенні українського президента наголосило: для призначення виборів необхідна належна безпекова ситуація.
Сам Володимир Зеленський раніше заявляв, що 24 лютого — це особлива дата для України, і робити політичні оголошення в цей день було б недоречно.
«Зробити оголошення про вибори в річницю повномасштабного вторгнення — це дурна ідея», — підкреслював Зеленський.
Юридичний аспект та оцінки експертів
Фахівці з конституційного права наголошують, що проведення виборів під час воєнного стану потребує чітких правових гарантій. Зокрема, йдеться про:
- безпеку виборців;
- можливість голосування військових;
- участь громадян за кордоном;
- дотримання принципів рівності та прозорості.
Експерт з виборчого права Андрій М. зазначає:
«Без змін до законодавства та чіткої процедури організація виборів у воєнний час може створити більше проблем, ніж рішень».
Таким чином, питання виборів президента 2026 року залишається відкритим. За оцінкою Федора Веніславського, травень не виглядає реалістичним з точки зору процедур. Водночас юридично можливо внести зміни до законів і навіть поєднати вибори з референдумом, якщо буде політична згода. Ключовими факторами залишаються законодавча готовність, безпека та консенсус у парламенті.
Раніше видання Financial Times повідомило подробиці призначення Кирила Буданова главою Офісу президента та його значення для України.
