Вочевидь Кирила Шевченка обрали на посаду голови Національного банку України як компромісну фігуру: його як банкіра із досвідом, із одного боку, поважають на ринку, а з іншого – він не є чужою людиною для політиків, бо багато років очолював державний банк
Потрібно розуміти, що новий голова НБУ, хто би їм насправді не став, опиниться перед викликами, які нікуди не зникли зі зміною людини на посаді. І реагувати на ці виклики доведеться з урахуванням дуже багатьох факторів. Сподіваємося, що реакція буде мудрою.
Фінансування державного боргу через грошову емісію
Це найпроблемніша частина відносин НБУ та уряду. В останні місяці попит на гривневі ОВДП просів, нерезиденти почали продавати папери зі своїх портфелів, а Міністерство фінансів не поспішало підвищувати ставку дохідності по нових облігаціях. Купували ОВДП в основному державні банки, одним з яких був “Укргазбанк”, очолюваний нинішнім головою НБУ.
У липні-серпні Мінфін має погасити раніше випущені ОВДП на 78 млрд гривень – і кошти на це погашення він намагатиметься залучити всередині країни. Зважаючи на слабкий ринковий попит, цього разу мова може всерйоз піти про монетизацію погашень через НБУ та держбанки.
Дуже легке рішення – допомогти бюджетові один раз у скрутну годину. Але от чи будуть (чи як швидко з’являться) після цього наступні подібні випадки – питання відкрите та залежить від рівня усвідомленості й довгострокового мислення державних діячів.
Проблема емісії не в самому факті – НБУ за останні 12 місяців збільшив грошову масу на чверть без негативних наслідків – а у тому, що коли її використовують для покриття бюджетних витрат, то зупинитися дуже важко, й абсолютно неможливо підрахувати, який рівень емісії ще нормальний, а який – уже небезпечний інфляцією, девальвацією та кризою.
Уряду ж і депутатам зупинитися у витрачанні коштів дуже важко, особливо коли їх можна просто надрукувати собі самим. Завжди знайдуться проєкти, приємні виборцям або зацікавленим сторонам, завжди знайдуться недофінансовані видатки, особливо під час кризи. Зупиняти такий друк має саме НБУ та його очільник.
Читайте також: Зеленський обрав шлях залежного НБУ, все це погано скінчиться – Фурса
Для цього він повинен бути незалежним і мати силу сказати “ні”.
Монетарна політика
Тут важливо продовжувати політику інфляційного тарґетування, щоби зберегти макростабільність і розвивати валютний ринок, щоби гнучкий курс гривні дозволяв економіці краще абсорбувати зовнішні та внутрішні шоки. Влада тиснутиме в бік послаблення монетарної політики: девальвація гривні вигідна для експортерів, вища інфляція – для уряду, який збере більше податків, нижча відсоткова ставка, за логікою можновладців, має привести до пожвавлення кредитування й економічного зростання.
Але для людей наслідки такої політики можуть вилитися у знецінення гривневих заощаджень, зарплат і пенсій щодо долара, підвищення цін на імпортні товари, інфляцію та й подорожчання базового кошика продуктів.
ЦЕС у липні провів опитування про те, як люди ставляться до зростання цін: 94% респондентів не згодні, що ціни зростають надто повільно, 88% опитаних вважають, що зростання цін буде вигідне олігархам.
Інфляція зараз нижча, ніж цільова за планом Нацбанку, і 5% зростання споживчих цін на рік для української економіки не стане катастрофою – але тут знову ж таки варто розуміти, коли зупинитися, й оцінити це математично майже неможливо. Тим паче, що інфляційні очікування громадян далі залишаються дуже високими – майже всі опитані в червні вважали, що зростання цін найближчим часом пришвидшиться.
Щодо зв’язку кредитування та відсоткової ставки все теж не так прямолінійно. Існує так званий трансмісійний механізм – зв’язок ставки НБУ зі ставками по кредитах непрямий і дуже сильно залежить від економічного клімату, якості позичальників, захисту прав кредиторів.
Наприклад, можна знизити процентні ставки хоч до нуля, але якщо банкам буде заборонено стягувати з боржників заставу за іпотечними кредитами, такі кредити не видаватимуть. На ставки за споживчими кредитами, куди часто-густо закладають додаткові комісійні, страховки, облікова ставка майже не впливає, а на вартість довгострокових кредитів – впливає дуже помірно.
Єдиний помітний вплив вона має на вартість кредитів бізнесові строком до одного року, себто на оборотний капітал.
Динаміка відсоткових ставок за кредитами у гривні, % річних
Банківський нагляд
Від нового глави НБУ очікують, що він послабить вимоги до оцінки банківських ризиків. Банки давно обговорюють із НБУ методику розрахунку кредитного ризику, й окремі зміни цілком можуть бути доцільними. Але тотальне послаблення вимог до якості позичальників та якості застави означатиме створення навісу поганих кредитів, який свого часу поховав під час кризи більше половини банківської системи країни.
Читайте також: Назад у дев’яності. Усе, що треба знати про “зовнішнє управління”, промислову політику й пастку бідності
Цього року, попри економічні проблеми в усьому світі, не впав жоден український банк, і хоча якісних даних про стан кредитного портфелю в банках немає, загалом ситуація не видається критичною.
Через періоди проблемних кредитів проходило багато країн, що розвиваються, більшість із них – в 1990-ті роки, саме проблемні іпотечні активи у США створили світову кризу 2008 року. Саме ці проблеми сильно вдарили по банківському сектору України у 2008-2009 і 2014-2015 роках.
Стійкість фінансової системи надважлива для України, якщо вона хоче повторити шлях розвиненіших країн, де поступове зростання кредитування базується на надійному підґрунті й не створює бульбашок. Тому приймати будь-які рішення про послаблення вимог до якості кредитів потрібно дуже й дуже виважено.
Банківські кредити приватному сектору у % від ВВП
Співпраця із МВФ. Кошти інституційних кредиторів – найдешевший спосіб закрити діру у державному бюджеті в часи фіскальної кризи. Через коронавірус і карантин доходи бюджету впали, а видатки навіть на 7% збільшили. Дефіцит бюджету на 2020 рік запланований на рівні приблизно 8% ВВП, а на додачу є ще погашення боргів попередніх періодів. Залучати позики на ринку єврооблігацій можна лише під вищі ставки та за наявності програми з МВФ, яка дає кредиторам більшу впевненість у майбутньому.
Графік виплат за державним зовнішнім боргом, млн доларів США
Крім коштів МВФ, до бюджету мають зайти кредити від ЄС і Світового банку, яких не буде без виконання умов програми з Фондом. У кризовий і посткризовий рік саме ця співпраця критично важлива: вона не дозволить допустити дефолту та не змусить Україну звертатися за фінансуванням усього обсягу дефіциту на зовнішні ринки.
При цьому риторика можновладців “для внутрішнього використання” останнім часом далека від підтримки цієї співпраці. Голові НБУ доведеться долати опір атаці зацікавлених осіб і сформованої ними громадської думки.
В усіх важливих для політики НБУ сферах новому голові доведеться витримувати тиск та приймати зважені компромісні рішення.
Всі вони можуть як поховати макроекономічну стабільність, так і провести країну через кризовий рік.
Ми сподіваємося, що цей період компромісів буде пройдено зважено, і він не стане початком нової фінансової кризи для України й українців.
Leave a comment