Міжнародний валютний фонд у своєму огляді «Перспективи світової економіки» оновив прогноз щодо курсу гривні до долара на період до 2024 року, трохи скоригувавши попередні показники у бік зменшення, що напевне має вважатися гарною новиною. Але є й погана – динаміка до зростання вартості долара зберігається.
Нагадаємо, в жовтні 2018 року МВФ у своїх розрахунках виходив з того, що середньорічний курс долара складе в 2019 році 28,66 грн і в 2020 році – 29,92 грн. У новому огляді експерти Фонду прогнозують, що на кінець 2019-го «зелений» коштуватиме 28,68 грн, у 2020-му – 29,96 грн. У 2021-му за «мертвих американських президентів» доведеться віддавати вже 30,55 грн, у 2022-му – 31,01 грн, у 2023-му – 31,47 грн та у 2024-му – 31,94 грн.
Економічний експерт Віктор Скаршевський розказав, що прогнози МВФ щодо валютного курсу зазвичай не співпадають із реальністю, тому до них варто ставитися як до індикативних розрахункових величин.
Наразі долар за курсом Нацбанку коштує 25,51 грн, у держбюджеті-2019 уряд заклав вартість «зеленого» на рівні 29,4 грн. У консенсус-прогнозі Мінекономрозвитку середньорічний курс фіксується на рівні 28 грн. Тобто дані відрізняються.
«За прогнозами МВФ, на кінець цього року долар повинен подорожчати більше ніж на 3 гривні (на 12%). Тобто має відбутися значна девальвація. Але спеціалісти Фонду при складанні прогнозу щодо гривні не враховували поточну ситуацію, уповільнення темпів світової економіки та можливе коригування світових цін на руду, метал та зерно», – пояснив фахівець.
Він нагадав, що останні декілька років ціни на сировину доволі високі. Вартість руди з 2016 року виросла вдвічі, металу – в 1,5 раза і зерна – на 30-40%. Зовнішньоекономічна кон’юнктура та погода, яка посприяла збору рекордних врожаїв, враховуючи аграрно-сировинну модель економіки України, дозволяла тримати курс долара на позначці 26-28 грн. Але сировинні ринки циклічні. Тому найближчі 9-12 місяців спостерігатимемо просідання світових цін на сировину, що негативно позначиться на девальвації української нацвалюти. Тобто матимемо ситуацію, аналогічну 2009-му та 2014-15 рокам.
За словами Віктора Скаршевського, короткостроковому укріпленню нацвалюти сприяє розміщення Мінфіном гривневих ОВДП. Так, з початку року було продано на аукціонах облігацій на суму 69 млрд грн чи майже на 2,7 млрд доларів, що є рекордом за всі роки Незалежності.
«Але такі «гарячі» гроші нерезидентів як швидко заходять до України, так само швидко можуть і піти від нас. Минулого року, коли ОВДП було продано всього на 200 млн грн (тобто у 14 разів менше, ніж зараз. – Прим. авт.), починаючи з липня нерезиденти вже фіксували прибуток та починали виводити гроші, що вплинуло на девальвацію», – зазначив він, додавши, що якщо б Мінфін не користувався механізмом розміщення ОВДП, курс долара був би на рівні 27-28 грн.
Експерт констатував, що восени на українців чекає сезонна девальвація гривні і її динаміка залежатиме від поведінки нерезидентів.
«За умов помірної фіксації прибутку з боку нерезидентів та мінімальної корекції цін на сировину на світовому ринку на кінець року долар подорожчає на 2-3 гривні й коштуватиме 27-28 грн. У разі різкого виведення «гарячого» капіталу курс долара може перевищити 30 грн», – підкреслив Віктор Скаршевський.
На його переконання, за умов функціонування аграрно-сировинної моделі економіки, курс нацвалюти завжди залежатиме від зовнішніх факторів, а не від дій уряду та Нацбанку. Бо українська економіка не диверсифікована. Тому поки не буде проводитися активна інноваційна промислова політика, про стабільну нацвалюту навіть мріяти не варто.
Але наразі банкам невигідно кредитувати реальний сектор економіки й ризикувати. Фінустанови воліють купити депозитні сертифікати під 17% річних без жодних ризиків.
«За п’ять місяців українські банки отримали чистий прибуток у розмірі 23,4 млн грн – у 1,8 раза більше, ніж за весь 2018 рік. Вони заробляють надприбутки на купівлі короткострокових депозитних сертифікатів. При цьому прискорюється падіння промислового виробництва. Тому Нацбанку варто зменшувати облікову ставку, щоб мати можливість наповнити резерви і нарешті забезпечити кредитування реального сектора економіки», – підсумував Віктор Скаршевський.
Аріна МАРТОВА
Leave a comment