«Абатство Даунтон» – британський телесеріал, знятий за сценарієм Джуліана Феллоуза, який виходив у ефір з 26 вересня 2010 року по25 грудня 2015 року і налічував шість сезонів. Дія серіалу відбувається в так звану постедвардіанську епоху в абатстві Даунтон, розташованому в Йоркширі, де живе родина аристократів Кроулі та їхня прислуга. Цей багатосерійний драматичний телефільм полонив серця мільйонів глядачів у всьому світі. Втім, історія закінчилася, як здавалося, раз і назавжди. Однак…
У квітні 2016 року стало відомо про те, що творці серіалу розглядають можливість зйомок повнометражного художнього фільму. Тож Джуліан Феллоуз взявся до роботи, і вже на початку 2017 року всім учасникам проекту був розісланий сценарій. Ну а влітку 2018-го з’явилася офіційна інформація з підтвердженням того, що повнометражному фільму бути. І ось тільки нещодавно картина вийшла в прокат. Тож ми знову зустрінемось із нашими старими друзями: Робертом Кроулі (Г’ю Бонневіль), леді Мері Телбот (Мішель Докері), Корою Кроулі (Елізабет Макговерн), Едіт Пелгам (Лора Кармайкл) Джоном Бейтсом (Брендан Койл), Анною Бейтс (Джоан Фроггат), Томом Бренсоном (Аллен Ліч), Томасом Барроу (Роб Джеймс-Кольєр), Чарльзом Карсоном (Джим Картер) та багатьма іншими улюбленими героями.
Згідно із сюжетом, до абатства Даунтон із коротким візитом мають завітати королівські особи. Тож тепер родина Кроулі, а також уся прислуга мають підготуватися до цієї події. Прийом треба влаштувати на найвищому рівні та не осоромитись. Втім, як виявилося, це не так просто зробити, коли на п’яти наступає королівська челядь, що приїхала в абатство віддавати накази.
Насправді для тих глядачів, які не бачили серіал, повнометражний фільм буде абсолютно нецікавим. Тож їм і часу на перегляд витрачати не варто (не будуть же вони в пришвидшеному темпі переглядати усі шість сезонів, щоб бодай щось зрозуміти). Та й фанатам «Абатства» стрічка навряд чи сподобається. Більш того, здається, картина їх просто засмутить. Бо ж досить непогану драму перетворили на недокомедію. Замість сюжету тут солодка патока, замість режисури – порожнеча. Актори, здається, й самі не раді цьому рестарту. І це в принципі ще один доказ того, що крапку не треба перетворювати на три крапки. Якщо історія закінчена, то не варто шукати привід для того, щоб її розпочати знову.
Євгенія ПРОРИВАЙ
