У 1938 році американський художник Чарльз Адамс створив комікс про родину Адамсів, який публікувався в газеті The New Yorker. І ця мальована чорна комедія була настільки популярною, що виходила аж до самої смерті художника в 1988-му. Тобто 50 років!
Цю історію безліч разів екранізували: нам показували як анімацію, так і численні повнометражні фільми. Серед них є дійсно вдалі. Тож не зовсім зрозуміло, для чого було вирішено зняти ще одну анімаційну «Родину Адамсів». Невже така криза жанру? Втім, знову зустрітися з улюбленими героями все ж хотілося.
…За сюжетом молодята Мортіша та Гомес Адамси і Воно (безтілесна рука) вирушають у Нью-Джерсі. Вони хочуть знайти місцину, де можна усамітнитися й сховатися від людей. І зовсім випадково подружжя знаходить свій «ідеальний будинок» й зустрічає Ларча. Тож тепер усі ці дивні персонажі будуть жити дружною родиною під одним дахом. Із часом у Мортіши та Гомеса народились діти – дівчинка Венсдей та хлопчик Пагзлі…
І от минає багато років. Родина Адамсів прожила своє похмуре життя у відриві від навколишнього світу. Але їм все ж доведеться зустрітися з людьми… Та чи буде ця зустріч безпечною?
Неподалік від будинку Адамсів побудували містечко під назвою «Асиміляція». І через справжнє реаліті-шоу тут продають квадратні метри. Ось тільки хазяйці цього проекту Марго Нідлер надто заважають дивакуваті сусіди. Річ у тім, що їхній похмурий палац відлякуватиме потенційних покупців та й загалом зіб’є ціну на нерухомість.
У той самий час Адамси чекають у гості численних родичів-монстрів: їхній син Пагзлі має пройти ритуал посвяти в чоловіки, присутність на якому усіх близьких обов’язкова. Тож конфлікту між двома світами не уникнути…
Картинка вийшла неймовірною: побутове життя Адамсів змальовано з неймовірною любов’ю до персонажів, бездоганно й талановито. А от із чим великі проблеми, то це із сюжетом. Його фактично немає! Жодної інтриги чи то крутого повороту подій…
Цей мультфільм буде абсолютно нецікавий для дітей, бо вони просто не зможуть зрозуміти кволі намагання творців стрічки жартувати. Та й чорний гумор – точно не для малечі. Дорослим ця анімація теж видасться досить нудною, бо тут немає жодного моменту, з якого можна від душі посміятися. Трейлери, які демонстрували до виходу стрічки, й ті набагато смішніші… І це явний прокол сценаристів Метта Лібермана, Еріки Рівіної та Конрада Вернона. Сумно, але вже нічого не вдієш.
Євгенія ПРОРИВАЙ
