10 жовтня 2026 року стало відомо про підготовку законодавчих пропозицій, які можуть змінити правила надання відстрочки від мобілізації для окремих категорій українців. Ідеться насамперед про батьків дітей з інвалідністю, подружжя людей з інвалідністю, а також громадян, які доглядають за хворими родичами. Серед можливих нововведень є вимога підтверджувати постійний догляд та враховувати наявність інших членів сім’ї, здатних його забезпечувати, повідомляють “Вечірні Вісті“.
Про можливі зміни повідомила правозахисниця, колишня міністерка соціальної політики та ексуповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. За її словами, Український центр захисту прав людини звернувся із запитом до Офісу військового омбудсмана та отримав відповідь разом із матеріалами підготовленого законопроєкту.
Ключовий момент: наразі йдеться про пропозиції щодо зміни законодавства, а не про вже ухвалені правила. Тому наявні законні підстави для отримання відстрочки продовжують діяти, доки відповідні зміни не набудуть чинності.
Навигация по статье
Які зміни до правил мобілізації пропонують запровадити
Підготовлені пропозиції стосуються кількох категорій військовозобов’язаних, які можуть претендувати на відстрочку через сімейні обставини. Основний напрям змін полягає в тому, щоб у певних випадках недостатньо було самого факту наявності родича з інвалідністю або тяжким захворюванням. Натомість пропонується враховувати, чи справді людина здійснює постійний догляд і чи є інші родичі, які можуть виконувати ці обов’язки.
За інформацією, оприлюдненою Людмилою Денісовою, пропозиції передбачають перегляд правил для таких категорій:
- батьків дітей з інвалідністю віком до 18 років;
- батьків дітей із тяжкими захворюваннями, яким не встановили інвалідність;
- чоловіків і дружин людей з інвалідністю I, II та в окремих випадках III групи;
- громадян, які мають батьків з інвалідністю або батьків чоловіка чи дружини з інвалідністю;
- осіб, які доглядають за хворими членами сім’ї;
- родичів другого та третього ступенів споріднення, які доглядають за людьми з інвалідністю;
- опікунів людей, яких суд визнав недієздатними.
Для кожної категорії передбачено окремі можливі обмеження. Тому не йдеться про однакове правило для всіх родин, у яких є людина з інвалідністю.
Відстрочка для батьків дітей з інвалідністю
Один із блоків пропозицій стосується батьків, які виховують дітей з інвалідністю до 18 років. За запропонованим підходом, наявність дитини з інвалідністю сама по собі може перестати бути достатньою підставою для відстрочки в окремих сімейних ситуаціях.
Якщо в родині виховують одну дитину з інвалідністю та обоє батьків, законопроєкт пропонує встановити додаткові умови для отримання відстрочки. Серед передбачених варіантів є ситуації, коли немає інших осіб, зобов’язаних виховувати дитину, або коли в сім’ї є двоє неповнолітніх дітей, одна з яких має інвалідність.
Подібний підхід пропонують застосувати до батьків дітей із тяжкими захворюваннями, яким інвалідність не встановлена. У таких випадках також можуть враховувати наявність інших осіб, зобов’язаних виховувати дитину, та кількість неповнолітніх дітей у сім’ї.
Для родин це означає, що в разі ухвалення відповідних змін під час розгляду права на відстрочку можуть детальніше оцінювати сімейні обставини. Водночас до набрання чинності новими нормами застосовуються чинні законодавчі правила.
Що може змінитися для чоловіків і дружин людей з інвалідністю
Окремий напрям законодавчих пропозицій стосується подружжя людей з інвалідністю. Нині закон передбачає відстрочку для військовозобов’язаних, які мають дружину або чоловіка з інвалідністю I чи II групи. Для окремих випадків інвалідності III групи також передбачено відповідну підставу.
У підготовлених пропозиціях пропонують пов’язати право на відстрочку з фактичним здійсненням постійного догляду за чоловіком або дружиною. Для людей з інвалідністю III групи додаткова умова догляду може стосуватися визначених законом випадків, зокрема пов’язаних з онкологічними захворюваннями, відсутністю кінцівок або певними порушеннями здоров’я.
Це потенційно змінить порядок підтвердження сімейних обставин. Якщо законопроєкт ухвалять у відповідній редакції, для отримання відстрочки може знадобитися не лише документ про інвалідність чоловіка чи дружини, а й підтвердження того, що військовозобов’язаний справді забезпечує постійний догляд.
Водночас конкретний перелік документів і порядок підтвердження догляду залежатимуть від остаточного тексту закону та відповідних нормативних актів. У наданій інформації немає остаточно затвердженого механізму оформлення за новими правилами.
Відстрочка для тих, хто доглядає за батьками з інвалідністю
Зміни також можуть торкнутися людей, які мають батька або матір з інвалідністю I чи II групи. Аналогічні пропозиції стосуються догляду за батьками чоловіка або дружини, якщо вони мають відповідну групу інвалідності.
У таких випадках пропонують установити вимогу постійного догляду. Окремо передбачено можливість враховувати, чи є в сім’ї інші люди, які можуть забезпечити необхідну допомогу.
За такого підходу важливим буде не лише родинний зв’язок, а й фактична ситуація з доглядом. Наприклад, наявність інших повнолітніх родичів може мати значення під час оцінювання підстав для відстрочки, якщо вони здатні виконувати відповідні обов’язки.
У матеріалах, про які повідомила Людмила Денісова, одним з аргументів на користь змін названо необхідність узгодити підстави для відстрочки від мобілізації та звільнення з військової служби, щоб уникнути правової невизначеності.
Водночас сама наявність інших родичів не означає автоматичної втрати права на відстрочку за чинними правилами. Ідеться про запропоновані норми, які ще мають пройти законодавчу процедуру.
Як можуть змінити правила для інших родичів і опікунів
Окремі положення стосуються громадян, які доглядають за людьми з інвалідністю, не будучи їхніми дітьми або подружжям. Це, зокрема, родичі другого та третього ступенів споріднення, а також опікуни людей, яких суд визнав недієздатними.
Для осіб, які здійснюють постійний догляд за хворими членами сім’ї, пропонується передбачити додаткові обмеження. Зокрема, право на відстрочку можуть пов’язати з відсутністю інших осіб, здатних здійснювати такий догляд.
Щодо родичів другого та третього ступенів споріднення пропозиції передбачають перегляд чинних умов. Зокрема, пропонується виключити окрему підставу для родичів третього ступеня та змінити вимоги для родичів другого ступеня, які доглядають за людьми з інвалідністю I або II групи.
Для опікунів людей, визнаних судом недієздатними, також можуть запровадити додаткову умову: відсутність інших осіб, які здійснюють опіку або піклування.
Ці положення можуть мати значення для сімей, у яких догляд розподілений між кількома родичами або здійснюється не найближчими членами сім’ї. Проте остаточний обсяг обмежень залежатиме від того, у якому вигляді законопроєкт розглянуть і чи внесуть до нього зміни.
Чому Офіс військового омбудсмана пропонує переглянути відстрочки
Як повідомила Людмила Денісова, у відповіді на запит Українського центру захисту прав людини Офіс військового омбудсмана навів кілька аргументів на користь перегляду законодавства.
Один із них стосується відмінностей між підставами для надання відстрочки від мобілізації та умовами звільнення з військової служби. На думку авторів пропозицій, така різниця може створювати проблеми з правовою визначеністю та рівністю прав громадян.
Інший аргумент пов’язаний із доглядом за людьми з інвалідністю або тяжкими захворюваннями. У матеріалах зазначено, що надання відстрочки лише через стан здоров’я члена сім’ї, без обов’язкової вимоги здійснювати догляд, може створювати можливості для ухилення від військової служби.
Таким чином, запропонований підхід передбачає більш детальне врахування фактичних сімейних обставин. Водночас для родин, у яких людина з інвалідністю справді залежить від допомоги конкретного родича, важливим питанням залишатиметься спосіб підтвердження потреби в постійному догляді.
Хто має право на відстрочку від мобілізації зараз
Основним нормативним документом, який регулює питання мобілізації та підстав для відстрочки, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Саме його чинні положення застосовують до моменту набрання чинності можливими законодавчими змінами.
Серед категорій, для яких закон передбачає відповідні підстави, є:
- люди, які здійснюють постійний догляд за хворими дружиною або чоловіком, дитиною, власними батьками чи батьками чоловіка або дружини, якщо є передбачені законом підстави;
- військовозобов’язані, які мають дружину або чоловіка з інвалідністю I чи II групи;
- люди, які мають чоловіка або дружину з інвалідністю III групи у визначених законом випадках;
- громадяни, які мають одного зі своїх батьків або одного з батьків чоловіка чи дружини з інвалідністю I або II групи;
- члени сім’ї другого ступеня споріднення, які постійно доглядають за людиною з інвалідністю I або II групи, а за передбачених законом умов також родичі третього ступеня.
Право на відстрочку залежить від конкретної підстави та її документального підтвердження. Тому перед поданням заяви важливо перевірити, які вимоги діють для відповідної категорії на момент звернення.
Що робити родинам, яких можуть стосуватися зміни
Поки законопроєкт не ухвалений, родинам не потрібно виходити з припущення, що чинну відстрочку вже скасували або що право на неї автоматично втрачено. Наразі застосовуються чинні норми законодавства.
Водночас тим, хто оформлює відстрочку через догляд за людиною з інвалідністю або тяжкохворим родичем, доцільно зберігати документи, які підтверджують відповідні обставини. Це можуть бути документи про родинні зв’язки, встановлену інвалідність, медичні висновки та документи про догляд, якщо вони передбачені для конкретної підстави.
У разі ухвалення змін слід буде перевірити остаточний текст закону, дату набрання ним чинності та порядок застосування нових положень. Саме ці документи визначатимуть, чи зміниться право на відстрочку для конкретної людини.
На 10 жовтня 2026 року зміни до правил відстрочки залишаються законодавчими пропозиціями. Вони передбачають суворіші умови для окремих категорій родичів людей з інвалідністю та громадян, які здійснюють догляд, однак чинні підстави для відстрочки продовжують діяти до ухвалення й набрання чинності відповідним законом.
Раніше ми повідомляли, що українське законодавство не встановлює єдиного строку служби, після якого мобілізований автоматично отримує право на звільнення. Черговість майбутньої демобілізації визначатиметься окремим рішенням, а для військових із новими контрактами передбачені додаткові правила.
