Сили безпілотних систем Збройних сил України в ніч на 15 липня 2026 року атакували російські судна в акваторії Чорного моря. За даними командувача СБС Роберта Бровді з позивним Мадяр, під удар потрапили 20 плавзасобів, пов’язаних із перевезенням нафти, газу та обслуговуванням морської логістики Росії, повідомляють “Вечірні Вісті“.
Повідомлення стало продовженням серії операцій проти російського судноплавства. До переходу в Чорне море українські підрозділи протягом дев’яти діб атакували понад сотню суден в Азовському морі, намагаючись порушити маршрути постачання пального та роботу перевалочних ланцюгів.
Йдеться саме про ураження, а не про підтверджене затоплення всіх суден. Повний перелік назв цілей у першому повідомленні не оприлюднювався. Ступінь пошкодження кожного плавзасобу також потребує окремого підтвердження.
Навигация по статье
Скільки російських суден потрапило під удар
За інформацією командувача Сил безпілотних систем, СБС уразили 20 суден протягом однієї ночі. Переважну частину цілей становили нафтові танкери, які можуть використовуватися для перевезення російської сировини та нафтопродуктів.
Розподіл заявлених цілей виглядає так:
- 17 нафтових танкерів;
- два танкери-газовози;
- один буксир.
Точні назви суден, їхні прапори, власники та порти призначення в першому повідомленні не наводилися. Також не уточнювалося, чи всі плавзасоби втратили можливість продовжувати рух, чи частина з них отримала локальні пошкодження.
| Тип судна | Кількість | Можлива функція |
|---|---|---|
| Нафтові танкери | 17 | Перевезення нафти та нафтопродуктів |
| Танкери-газовози | 2 | Транспортування зріджених газів |
| Буксир | 1 | Маневрування та допоміжні портові операції |
| Загальна кількість | 20 | Морська транспортна й сервісна логістика |
«116 суден тіньового флоту РФ у Азовському морі, перший раунд морського бою завершено. Тепер море Чорне», — повідомив Роберт Бровді.
Командувач СБС назвав атаку початком нового етапу операції. За його словами, дії в Чорному морі присвятили Дню Української Державності, який відзначається 15 липня.
Що називають тіньовим флотом Росії
Поняття тіньовий флот Росії охоплює судна, які використовують для обходу санкцій, цінових обмежень та інших заходів проти російського експорту. Такі плавзасоби можуть мати непрозору структуру власності, реєструватися під прапорами третіх країн, змінювати операторів або приховувати частину інформації про маршрут і вантаж.
Рада Європейського Союзу вказує, що судна російського тіньового флоту застосовують тактику вимкнення систем стеження, зміну прапорів і складні корпоративні схеми. Окрім енергоресурсів, окремі плавзасоби можуть перевозити військове обладнання або викрадене українське зерно. Станом на квітень 2026 року під обмеженнями ЄС перебували сотні пов’язаних із Росією суден.
Для Москви морський експорт залишається джерелом валютних надходжень. Нафта й нафтопродукти продаються через мережу трейдерів, перевалочних пунктів та компаній-посередників, що ускладнює визначення кінцевого власника вантажу.
Втрата одного танкера не зупиняє весь маршрут. Серійні ураження змушують операторів змінювати графіки, шукати ремонтні потужності та переводити вантажі на інші судна.
Що відбувалося в Азовському морі
Перед початком чорноморського етапу оператори СБС заявили про 116 суден в Азовському морі, уражених за дев’ять діб. Серед цілей були танкери, суховантажі, буксири, пороми та допоміжні плавзасоби.
За словами Роберта Бровді, метою частини ударів було не затоплення, а виведення суден з експлуатації. Пошкоджений танкер потребує огляду, ремонту, буксирування або розвантаження, що створює додаткове навантаження на портову інфраструктуру.
Азовське море має обмежену глибину, тому там активно працюють невеликі та середні судна. Вони можуть забирати вантажі з портів, пов’язаних із Волго-Донським каналом, після чого передавати нафту більшим танкерам у Чорному морі. Українська сторона називає таку систему фідерним флотом.
Один із представників галузі описав ситуацію Reuters так: «Судна стоять там, наче мішені перед розстрілом».
Після серії атак рух через Керченську протоку та Азовсько-Донський канал зазнав обмежень. Галузеві джерела Reuters повідомляли, що судна могли переміщуватися всередині Азовського моря, однак вхід і вихід через основні морські переходи були ускладнені. Російська влада офіційно не оголошувала повного закриття маршрутів.
Чому атаки перейшли до Чорного моря
Перехід операції в Чорне море розширює зону тиску на російські транспортні ланцюги. Саме тут невеликі судна можуть передавати вантаж великим танкерам, здатним здійснювати міжнародні рейси.
17 нафтових танкерів, про ураження яких повідомив командувач СБС, становлять основну частину нічного результату. Навіть без затоплення пошкодження палубного обладнання, трубопроводів, машинного відділення або надбудови може тимчасово вивести танкер із роботи. Точний характер ударів по кожному судну не розкривався.
Серед можливих наслідків операції для російської морської логістики:
- затримки під час завантаження та перевалки вантажів;
- накопичення суден поблизу портів і проток;
- зростання витрат на ремонт, буксирування та страхування;
- скорочення кількості доступних танкерів;
- перенаправлення частини вантажів на залізницю й автомобільні маршрути;
- посилення контролю за рухом суден у районі окупованого Криму.
Росія може компенсувати втрати залученням інших плавзасобів, зміною маршрутів або посиленням охорони акваторії. Проте кожне таке рішення збільшує вартість транспортування і потребує додаткових ресурсів.
Як морські удари впливають на постачання до Криму
За оцінкою СБС, атаки на танкери мають ускладнити доставлення пального до тимчасово окупованого Криму. Якщо морський маршрут працює з перебоями, російській стороні доводиться збільшувати навантаження на автомобільні та залізничні перевезення.
Сухопутні маршрути мають обмежену пропускну здатність. Вони залежать від мостів, залізничних вузлів, нафтобаз і перевантажувальних станцій, які також можуть ставати цілями Сил оборони України.
Морський танкер перевозить обсяг пального, для якого на суходолі потрібна значна кількість цистерн. Заміна судноплавства залізницею створює довший ланцюг постачання. Будь-який збій на одному з вузлів уповільнює доставлення вантажу.
Раніше СБС повідомляли про ураження танкерів, які прямували з паливом у напрямку окупованого півострова. Частина таких суден мала довжину близько 140 метрів і могла перевозити тисячі тонн вантажу за один рейс.
Чи підтверджено знищення всіх 20 суден
У повідомленні Роберта Бровді використано формулювання «впольовано» та «уражено». Воно не означає автоматичного затоплення або повного знищення кожного танкера.
На момент публікації першої інформації українська сторона не надала детального переліку пошкоджень. Відсутні й повні дані про можливі пожежі, втрату ходу, буксирування або повернення суден до портів.
Reuters раніше зазначало, що не могло незалежно підтвердити точні місця та дати всіх ударів на оприлюднених українськими військовими відео. Водночас супутникові знімки демонстрували значне скорочення видимого скупчення суден біля Керченської протоки після попередньої серії атак.
Українське військове джерело наголосило, що удари спрямовують по військових цілях або об’єктах, які посилюють бойові можливості Росії.
Через це в новинних матеріалах коректно використовувати слова «атакували» або «уражено», доки немає підтверджень затоплення чи незворотної втрати конкретного судна.
Що означає новий етап операції СБС
Оголошена операція в Чорному морі переносить основний тиск із внутрішньої азовської логістики на маршрути, які пов’язують російські порти з більшими міжнародними перевезеннями. Ураження газовозів і буксира також показує, що перелік цілей не обмежується нафтовими танкерами.
Попередня серія атак уже вплинула на інтенсивність судноплавства біля Керченської протоки. Подальші удари по морській логістиці РФ можуть збільшити час доставлення вантажів, витрати на захист суден і залежність окупованого Криму від наземних транспортних коридорів.
СБС повідомили про 20 уражених суден за одну ніч, серед яких 17 нафтових танкерів, два газовози та буксир. Масштаб фактичних пошкоджень стане зрозумілішим після появи даних про рух суден, ремонт, пожежі та зміни в роботі чорноморських портів.
Раніше ми повідомляли, що Верховна Рада 14 липня 2026 року підтримала чергове продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Обидва режими мають діяти ще 90 днів, із 2 серпня до 31 жовтня 2026 року.