Верховна Рада 14 липня 2026 року підтримала чергове продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Обидва режими мають діяти ще 90 днів, із 2 серпня до 31 жовтня 2026 року, повідомляють “Вечірні Вісті“.
За законопроєкт про продовження воєнного стану проголосували 313 народних депутатів. Документ щодо загальної мобілізації підтримав 311 парламентарів. Ініціатором обох законопроєктів виступив президент України Володимир Зеленський.
Це вже двадцяте голосування Верховної Ради нинішнього скликання за продовження цих строків від початку повномасштабного вторгнення Росії. Попередній період завершується 2 серпня, тому нове рішення забезпечує безперервність правового режиму ще протягом трьох місяців.
Рішення парламенту не запроваджує воєнний стан заново. Воно продовжує вже чинний режим. Окремі правила мобілізації також не змінюються автоматично лише через це голосування.
Навигация по статье
До якого числа продовжили воєнний стан
Законопроєкт №15401 передбачає продовження воєнного стану в Україні з 05:30 2 серпня 2026 року ще на 90 діб. Новий строк завершиться о 05:30 31 жовтня.
Документ зареєстрували у Верховній Раді 13 липня. Профільний парламентський комітет із питань національної безпеки, оборони та розвідки наступного дня рекомендував ухвалити його за основу та в цілому.
За рішення проголосували 313 депутатів, що значно перевищує мінімально необхідні 226 голосів. У картці законопроєкту після голосування зазначено, що закон ухвалено та готується на підпис.
«Продовжити з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року на 90 діб строк дії воєнного стану в Україні», — передбачає затверджений парламентом указ президента.
Воєнний стан діє на всій території країни з 24 лютого 2022 року. Його продовжують окремими указами президента, які має затвердити Верховна Рада.
На скільки продовжили загальну мобілізацію
Окремим голосуванням депутати підтримали законопроєкт №15402. Він затверджує президентський указ про продовження загальної мобілізації з 2 серпня ще на 90 днів.
Документ отримав 311 голосів. Як і законопроєкт про воєнний стан, його внесли 13 липня, а профільний комітет рекомендував прийняти текст одразу за основу та в цілому. Офіційна картка підтверджує, що ініціатором виступив президент України.
| Рішення | Номер законопроєкту | Голоси «за» | Новий строк |
|---|---|---|---|
| Продовження воєнного стану | 15401 | 313 | до 31 жовтня 2026 року |
| Продовження загальної мобілізації | 15402 | 311 | до 31 жовтня 2026 року |
Мобілізація і воєнний стан пов’язані, але юридично оформлюються різними документами. Саме тому парламент проводить два окремі голосування.
Парламентський комітет рекомендував прийняти обидва законопроєкти за основу і в цілому, затвердивши відповідні рішення президента.
Що означає рішення Верховної Ради
Продовження мобілізації до 31 жовтня зберігає правову основу для проведення мобілізаційних заходів у визначеному законодавством порядку. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки продовжуватимуть виконувати свої повноваження, а військовозобов’язані мають дотримуватися чинних правил військового обліку.
Саме голосування не означає, що всіх військовозобов’язаних автоматично призвуть 2 серпня. Мобілізаційні рішення ухвалюються з урахуванням потреб Сил оборони, стану здоров’я, військово-облікової спеціальності, наявності законної відстрочки та інших обставин.
Продовження строків передбачає:
- збереження правового режиму воєнного стану;
- продовження загальної мобілізації;
- подальше комплектування Сил оборони;
- дію встановлених обмежень і спеціальних процедур;
- продовження військового обов’язку за чинними правилами;
- збереження особливого порядку роботи органів державної влади.
Продовження не створює нового переліку підстав для вручення повісток і не скасовує чинні відстрочки саме по собі. Для зміни таких норм потрібні окремі закони, урядові постанови або інші нормативні акти.
Дата 31 жовтня визначає тривалість нового періоду. Вона не є оголошеною датою завершення війни або мобілізаційних заходів. Подальші рішення залежатимуть від безпекової ситуації та окремого голосування парламенту.
Чим відрізняються воєнний стан і мобілізація
Воєнний стан є особливим правовим режимом, який вводять у разі збройної агресії або загрози нападу. Він надає державним і військовим органам додаткові повноваження, необхідні для оборони країни.
Загальна мобілізація стосується переведення держави, економіки, органів влади та військових формувань на роботу в умовах особливого періоду. Для громадян найпомітнішою її частиною є призов військовозобов’язаних на військову службу.
Основні відмінності можна описати так:
- Воєнний стан визначає спеціальний режим функціонування держави.
- Мобілізація забезпечує поповнення війська та використання необхідних ресурсів.
- Воєнний стан може передбачати тимчасові обмеження окремих прав.
- Мобілізація регулює військовий облік, призов і виконання мобілізаційних завдань.
- Обидва рішення вводить президент, але їх має затвердити Верховна Рада.
Громадяни іноді сприймають ці поняття як одне рішення, оскільки їхні строки продовжують одночасно. Проте кожен режим має власну правову основу та окремий законопроєкт.
Чи зміняться правила вручення повісток
Голосування 14 липня не містить нових правил вручення повісток. Воно лише продовжує період, протягом якого можуть проводитися мобілізаційні заходи відповідно до чинного законодавства.
Повістки й надалі можуть стосуватися уточнення облікових даних, проходження військово-лікарської комісії або призову під час мобілізації. Конкретний вид документа та його правові наслідки залежать від зазначеної мети виклику.
Не змінюється автоматично й порядок надання відстрочки. Її можуть мати громадяни, які відповідають встановленим законом умовам, зокрема за сімейними обставинами, станом здоров’я, навчанням, бронюванням або іншими передбаченими підставами.
Юридичний зміст голосування полягає у продовженні строків. Нові обов’язки або винятки для військовозобов’язаних мають встановлюватися окремими нормативними змінами.
Водночас особам із відстрочкою потрібно стежити за строком її дії та за актуальністю документів. Продовження загальної мобілізації не завжди означає автоматичне подовження кожної індивідуальної підстави без додаткового оформлення.
Чому закони ухвалюють окремо
Президент подав до парламенту два документи: №15401 про воєнний стан і №15402 про загальну мобілізацію. Вони пройшли розгляд профільного комітету, після чого депутати голосували за кожен законопроєкт окремо.
Процедура передбачає кілька етапів:
- видання президентських указів;
- внесення законопроєктів до Верховної Ради;
- розгляд у профільному комітеті;
- голосування у сесійній залі;
- підпис голови Верховної Ради;
- підпис президента та офіційне опублікування.
Станом на момент парламентського голосування законопроєкт №15401 був позначений в офіційній базі як ухвалений і такий, що готується на підпис. Новий період має розпочатися лише 2 серпня, тому до цієї дати залишається час для завершення передбачених процедур.
Це вже двадцяте продовження
Парламент уже дев’ятнадцять разів продовжував воєнний стан і мобілізацію після початку повномасштабного вторгнення. Попереднє рішення депутати ухвалили 28 квітня 2026 року.
Тоді строки продовжили з 4 травня до 2 серпня. За попередній законопроєкт про воєнний стан проголосували 323 депутати, а рішення щодо мобілізації підтримали 321 парламентар.
Нове, двадцяте продовження охоплює серпень, вересень і більшу частину жовтня. Воєнний стан діятиме до 05:30 31 жовтня, а загальна мобілізація триватиме протягом такого самого 90-денного періоду.
Що потрібно знати громадянам
Воєнний стан до 31 жовтня означає збереження чинного спеціального режиму без перерви після 2 серпня. Загальна мобілізація також не припинятиметься між попереднім і новим періодами.
Військовозобов’язаним потрібно й надалі мати актуальні військово-облікові дані та документи. За наявності відстрочки слід перевіряти її строк і підставу, а в разі отримання повістки виконувати законні вимоги, зазначені в документі.
Рішення Ради не змінює мобілізаційний вік, правила бронювання або перелік відстрочок одним голосуванням. Його головний зміст полягає у продовженні двох чинних режимів на 90 днів, із 2 серпня до 31 жовтня 2026 року.
Раніше ми повідомляли, шо журналісти встановили нові подробиці про Анастасію Березовську та двох чоловіків, яких українське слідство підозрює у її вбивстві.