Наприкінці жовтня президент Зеленський поставив задачу уряду скоротити в наступному році видатки на утримання чиновників на 10%. Зекономлені гроші, за задумом гаранта, мають спрямувати на соціально важливі статті. У Кабміні по-своєму інтерпретували це доручення і вирішили… ні, не урізати видатки на топ-чиновників, а скоротити штат райдержадміністрацій (РДА) на 18 449 позицій.
Таку приголомшливу для багатьох держслужбовців новину повідомив міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет на своїй сторінці у «Фейсбуці», пояснюючі це рішення необхідністю підвищити ефективність державних органів.
Урядовець каже, що впродовж місяця були проаналізовані всі функції РДА й виявилося, що деякі з них дублюються з об’єднаними територіальними громадами (ОТГ). Ще частину визнано застарілими, невимірюваними та неефективними. Певні функції, за словами Дубілета, вирішено перенести на вищий рівень (ОДА, територіальні органи центральних органів влади або навіть Київ), а ще частину об’єднають.
«Ми хвилюємось за долю тих людей, які потрапляють під скорочення», – написав він, додавши, що співробітників, які підпадають під скорочення, попередять про звільнення за два місяці й виплатять їм усі компенсаційні кошти.
Міністр запевнив, що до процесу пошуку роботи для держслужбовців долучили профспілки та центри зайнятості, де їх супроводжуватиме кар’єрний радник, який складе індивідуальний план працевлаштування й за потреби запропонує професійне навчання.
І хоч пан міністр побажав держслужбовцям знайти своє нове місце, але він навряд чи замислився над тим, що це буде складно, особливо в невеличких населених пунктах, де кожна вакансія на вагу золота.
По-друге, попри те, що на сайті Служби зайнятості розміщено близько 50 тисяч вакансій, роботи для державних службовців не надто багато. А перекваліфікуватися їм врешті-решт запропонують у швачки чи трактористи або відправлять на курси ведення бізнесу, що особливо «корисно», коли людині за 45 років. А далі крутися як можеш.
Не враховує пан міністр і те, що за давньою традицією вказівки з Києва обладміністрації перекидали на РДА, де після виконання завдання рапортували в область, а ОДА приписували лаври собі. І тепер на тих співробітників, що залишаться, покладуть додатковий тягар обов’язків.
А ще він навіть не замислюється над тим, що в кожній райдержадміністрації скорочують персонал на власний розсуд, в тому числі ліквідуючи центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) чи скорочуючи відділи із соцзабезпечення, натомість залишаючи по декілька заступників керівника РДА.
Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор КОЛІУШКО у коментарі «ВВ» констатував, що намір скоротити кількість службовців в райдержадміністраціях, на жаль, більше нагадує методи «реформування» часів Кучми.
«За 8 років свого президентства він так і не зміг зрозуміти одну просту формулу, що потрібно для початку визначити повноваження того чи іншого органу, а вже потім розрахувати, яка кількість людей потрібна для їх виконання. Він не сприймав і не підтримував пропозиції щодо реформування повноважень, функцій та їх перегляду, але із періодичністю раз на два роки видавав наказ про скорочення держслужбовців на 10%. Це була абсолютна деструкція, тому що від такого скорочення ніколи не було позитивних наслідків», – зазначив він.
За словами експерта, прем’єр Гончарук за часів попереднього уряду брав участь у реформі місцевого самоврядування й був ініціатором створення моделі аналізу політики, стратегічного планування тощо.
«За концепцією дві реформи мали йти назустріч одна одній. Перша – реформа місцевого самоврядування, яка рухалась знизу: спочатку створюються громади, потім реформуються райони, наступним кроком йдуть зміни на обласному рівні. А назустріч їм йде реформа виконавчої влади – спочатку міністерства, потім інші центральні органи виконавчої влади й насамкінець – їхні територіальні підрозділи, що працюють в областях і районах. Власне, там ці реформи мали зустрітися. Відповідно до цієї логіки було підготовлено впровадження у міністерствах директоратів – нових структурних підрозділів, які мали би займатися аналізом і формуванням політики. Їх, за європейським досвідом, по всіх міністерствах мало бути 75-80, що дозволяло б покрити на 100% весь простір державної політики.
Ця реформа мала розпочалася з міністерств, вона була підготовлена на рівні їхніх секретаріатів та протестована у 10 пілотних відомствах. Але коли у 2018-му реформу потрібно було впроваджувати в життя, міністри почали саботувати зміни у будь-який спосіб.
Зараз пан Гончарук, який раніше виступав за створення директоратів, раптом про все забув. Цю роботу взагалі припинено, жодна реорганізація в міністерствах не відбувається. І коли на цьому тлі лунає новина про скорочення держслужбовців, стає зрозумілим, що конструктивної реформи вже немає», – підкреслив Ігор Коліушко.
Експерт не виключив, що заради «оптимізації» витрат на утримання скорочених держслужбовців влада внесе зміни до чинного законодавства, щоб уникнути необхідності виплачувати допомогу в результаті звільнення з ініціативи роботодавця.
«Новій владі раніше нічого не завадило внести зміни в закон про державну службу, вилучивши всі механізми захисту робітників від безпідставного звільнення. Таким чином сотні держслужбовців у центральних органах влади вже позбавили роботи. Тому я не здивуюся, що така «турбота» буде перенесена й на місцевий рівень», – підсумував Ігор Коліушко.
Аріна МАРТОВА