Site icon Вечерние Вести

Нехай Яресько ікнеться, або як міністр зовнішні борги прив’язала до зростання економіки

Держстат радо повідомляє, що українська економіка зростає 15 кварталів поспіль. Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України в третьому кварталі виріс у порівнянні з попереднім на 0,7%, а в річному вимірі – на 4,2%. Але відкорковувати шампанське рано. Краще повернутися обличчям у бік Карибів й помахати в тому напрямку. Адже наразі в Пуерто-Ріко, не покладаючи рук, трудиться пані Яресько, яка у 2015-му так домовилася про реструктуризацію боргу України, що його доведеться видихати ще 20 років.

Перш за все варто зазначити, що зростання економіки відбувається не через зростання промисловості, яка є базою всіх розвинених країн. Ні, це не наш шлях. У звіті Світового банку чорним по білому пишуть, що впевнене зростання української економіки в першій половині 2019 року було обумовлене високим і раннім урожаєм сільськогосподарських культур і такими секторами, як оптова та роздрібна торгівля, фінанси і транспорт. Допомогли також перекази трудових мігрантів і відновлення споживчого кредитування.

Додана вартість у сільському господарстві за цей період зросла на 6%, споживання домогосподарств – на 11,2% (через зростання соцстандартів та підгодовування електорату напередодні виборів. – Прим. авт.). Як результат, внутрішня торгівля і транспорт значно зросли, особливо в другому кварталі, на 4,5% і 4,2% відповідно. Темпи зростання доданої вартості в будівництві і фінансовому секторі в першій половині 2019 року склали 23% і 11% відповідно.

За словами економічного експерта Віктора Скаршевського, таке зростання на тлі падіння промисловості є неякісним і нестійким, адже залежить від зовнішніх чинників, базується на продажу сільськогосподарської сировини, не створює нових робочих місць і відбувається на тлі поглиблення деіндустріалізації.

«Попри нестійкість і неякісність, деіндустріалізоване зростання економіки призведе до цілком реальних і відчутних додаткових виплат за зовнішнім боргом.

Якщо тенденція збережеться і за результатами 2019 року реальний ВВП збільшиться на 4,2%, то додаткові виплати з бюджету (тобто гроші платників податків) за зовнішнім боргом становитимуть близько 350 млн доларів. Адже завдяки реструктуризації імені Яресько виплати за зовнішнім боргом прив’язані до зростання ВВП. До 2040 року», – написав він на своїй сторінці у «Фейсбуці».

Нагадаємо, у 2015 році тодішня пані міністр Наталя Яресько домовилася з нашими зовнішніми кредиторами щодо реструктуризації зовнішнього боргу України.

«Реструктуризація насправді виявилася наймасштабнішим фінансовим блефом останніх десятиліть: ніхто нам і не думав списувати 20% боргу, просто п’яту частину заборгованості замінили варрантами або «інструментами відновлення вартості» (VRI) на суму понад 3,239 млрд доларів, які ще називають «ВВП-залежними облігаціями», – констатував на своїй сторінці у «Фейсбуці» експерт інституту GROWFORD Олексій Кущ.

Схема така: якщо ВВП України збільшиться в діапазоні 3-4% на рік, то заплатити доведеться 15% від суми приросту ВВП, якщо ж динаміка зростання української економіки прискориться до рівня вище 4%, то виплати становитимуть 40% зростання ВВП.

«Лише на перші п’ять років сума виплат кредиторам обмежена планкою в 1% ВВП. Нарахування починається з 2019 року за умови досягнення нашим ВВП валютного еквівалента в 125 млрд доларів (критерій вже виконано). А безпосередньо виплати стартують у 2021-му за підсумками 2019-го і закінчуються у 2040 році за підсумками 2038-го», – додав він.

Економіст Данило Монін зазначає, що зростання вартості VRI-облігацій Яресько з травня вже склало більше 50%. А з урахуванням планового зростання економіки на 3,8-3,9% ВВП за підсумками 2019 року нам необхідно буде в 2021-му виплатити близько 220-230 млн доларів. Якщо ж у 2020 році економіка України вийде на зростання 5%, тоді виплати за цими облігаціями складуть більше 1 млрд доларів у 2022-му.

«Не маю сумнівів, що ці облігації вже в грудні перевищать 100% вартості як реакція на прогнозне зростання економіки на 4,2% у третьому кварталі. Тому подальше байдикування з VRI-облігаціями породжує проблеми національної безпеки, адже виплати доведеться робити з держбюджету, що вочевидь розбалансує державні фінанси», – написав він.

Сказати, що про таку загрозу не замислювалася нова влада, було б нечесно. Наприклад, голова парламентського комітету з питань фінансів та податкової політики Данило Гетманцев називає VRI-облігації «міною уповільненої дії» й пропонує викупити їх. Аналогічної думки дотримується й радник президента Олег Устенко.

Але Данило Монін впевнений, що наразі Україна запізнилася з викупом облігацій, адже це необхідно було робити в цьому році. Наступний рік також під питанням – у держкошторисі-2020 на це грошей не закладено – нам і так доведеться за зовнішніми кредитами сплачувати рекордні суми.

«А для такої операції необхідно ще додатково залучити 3-4 млрд євробондів», – уточнив економіст.

На його думку, окрім викупу VRI-облігацій можна оголосити по них дефолт або ж домовитися з кредиторами про зміну формули виплат. Також можна домовитися про заміну облігацій на процентні.

«Наприклад, за тією ж ставкою 7,75% (які зараз Україна обслуговує в рамках реструктуризації). Але, найімовірніше, Україні тоді доведеться виплатити частину відсотків, які вже набігли за цими облігаціями. У будь-якому разі потрібно щось робити», – пояснив експерт.

У Мінфіні кажуть, що постійно моніторять ситуацію на предмет відповідних фіскальних ризиків, але поки не бачать підстав враховувати виплати за цими інструментами.

Зрозуміло, що за потреби, наприклад задля демонстрації реформ у дії, в Україні можуть намалювати захмарні темпи зростання ВВП, яким би позаздрили Китай чи Південна Корея. І хоч ці показники будуть дутими, кривими чи кульгавими, наші міжнародні кредитори з нетерпінням потирають руки й завмерли в очікуванні. Адже врешті-решт здеруть ці грошики за облігаціями із нас з вами.

Аріна МАРТОВА

Вечірні Вісті

Exit mobile version