Неможна згадувати без сліз
Якої ми зазнали втрати,
Як в Іловайському «котлі»
Були під обстрілом солдати.
Зарадить горю матерів,
Братів й сестер немає змоги
Адже без втрат важких в війні
На жаль немає перемоги.
Сумує Україна вся,
В очах схвильоване мовчання,
А з вуст зривається не раз -
- Чому так трапилось - питання.
Чому велика кількість жертв
І із середини і із зовні.
Адже загинули бійці
Найкращі з найкращих,
- Сили повні,
Які країну захищають
Пішли за покликами серця,
Але побачить мирний день
Їм не судилось після смерті.
З портретів дивляться на нас
Прекрасні очі, світлі й чисті.
Із болем дивишся на них,
На речі хлопців особисті. Жовтіють соняхів снопи,
Що так хотіли всіх сховати,
Але не кожного живим,
Із вас з війни зустріла мати.
Пробачте за сумні рядки,
Але поезія не винна,
Сьогодні згадуючи вас
За вами плаче Україна.
З болем і співчуттям - поетеса - Наталя Лещенко
