Вже багато років Російська Федерація веде агресивну мілітаристську риторику. Від самого верху. Ми бачимо, як саме таку риторику використовує президент РФ: демонструє мультфільми, як ракети летять на територію інших країн, показує різні види озброєнь – кулемети, автомати, танки і так далі, постійно підтримує в населення думку, що країна знаходиться в оточенні…
Ще у 2014-2015 роках у мережу проривались думки деяких російських експертів, які попереджали, що така тема агресивної мілітаризації, культивація ідеї, що Росія – фортеця в облозі, рано чи пізно повернеться до РФ бумерангом. І такі випадки, як розстріл десятків людей в Пермському державному університеті 18-річним стрілком, як на мене, можуть бути саме наслідком такої послідовної політики, пише Олег Бєлоколос для УНІАН.
Я не фахівець з поведінкового аналізу, але про це ще сім років тому говорили самі російські спеціалісти. Постійне нагнітання настроїв про те, що навкруги – вороги, не може не впливати на психіку та свідомість пересічних росіян. Поляризація світу на “своїх” і “ворогів” призводить до того, що таку модель росіяни приміряють не тільки на якісь країни, а й на людей поруч, проти яких запросто можна застосовувати насилля. От і з’являється якийсь збочений погляд на реальність. Коли ти повинен бути сильним не для того, щоб уміти дати здачі, а продемонструвати свою силу таким чином – піти і когось розстріляти.
Варто нагадати, що розстріл майже трьох десятків людей в Пермському державному університеті – не перший такий випадок в Росії. Одна з найгучніших історій, коли у жовтні 2018 року 18-річний студент розстріляв понад 60 осіб (21 людина загинула) в політехнічному коледжі в анексованому Росією Криму, в місті Керч. А одна з нещодавніх – коли в травні поточного року 19-річний юнак розстріляв три десятки осіб в загальноосвітній школі в російській Казані (дев’ятеро загинули).
Але чи можна порівнювати ці інциденти? Так, у тому сенсі, що суспільство правди не дізнається ніколи. В РФ все це загрифують, утаємничать і, врешті, замнуть. І зроблять все дуже швидко. Саме такі паралелі я б спостерігав.
Адже що зараз насправді відбувається в РФ, ніхто не знає. Будь-яку історію або “закривають”, або дають викривлену картину події, вигідну російській владі.
Звісно, іноді лунають думки, що у нас теж не все “гладко”. Але насправді цікавий феномен: попри всі наші коливання і зигзаги, ми дуже відхилилися від росіян. Їх ментальність, навіть найбільш ліберально мислячих, все одно повертає їх до розвалу Союзу, про який ми вже давно забули. І навіть якщо хтось каже, що ми десь схожі, бо в багатьох регіонах України українці послуговуються російською мовою, насправді за тридцять років ми – абсолютно різні ментально люди.