У багатій Європі за 10 тисяч кілометрів від Китаю – країни, де уперше був виявлений новий коронавірус, – лютує пандемія. В одній тільки Німеччині кількість заражених перевищила 153 тисячі осіб. Натомість у В’єтнамі, що має кордон з Китаєм довжиною у 1100 кілометрів, вірус SARS-CoV-2 підхопили поки що менше 300 осіб, і немає жодного померлого від COVID-19. Принаймні, за офіційними даними. Навіть якщо ці дані занижені, ясно, що В’єтнаму досі вдається успішно протистояти глобальній пандемії.
Це – заслуга в’єтнамського уряду, який проявив неабияку рішучість у заходах проти коронавірусу. Війну йому прем’єр-міністр В’єтнаму Нгуєн Суан Фук оголосив вже у кінці січня, коли спалах коронавірусу був ще тільки у Китаї. “Боротьба з епідемією, – заявив він тоді, – це та ж боротьба, що і з ворогом”.
Мобілізація на боротьбу з вірусом по всьому фронту
При цьому можливості у В’єтнаму досить скромні – і фінансові, і у системі охорони здоров’я, і в тому, що стосується проведення тестів. За словами міського голови Хошиміна (Сайгона), – восьмимільйонного мегаполісу на півдні країни – на все місто у його лікарнях є лише 900 ліжок у відділеннях інтенсивної терапії. Як за таких умов впоратися з епідемією?
В’єтнамська влада зробила ставку на жорсткий карантин і виявлення всіх ланок інфекційних ланцюжків, причому, значно раніше, ніж в Китаї, де режим домашньої ізоляції запровадили як останній крайній захід. У В’єтнамі вже 13 лютого перевели на тритижневий жорсткий карантин ціле десятитисячне селище поблизу Ханоя. На той час на всю країну було тільки 10 виявлених випадків зараження коронавірусом.
Крім того, у В’єтнамі стали зі самого початку реєструвати осіб не тільки з найближчого, але і з далекого оточення інфікованої людини. На відміну, наприклад, від Німеччини, де беруть під нагляд тільки того, хто вступав у безпосередній контакт із зараженими, у В’єтнамі враховують можливі зв’язки до четвертого коліна. Так чи інакше, тим, хто потенційно міг заразитися, обмежують можливості пересування і соціальних контактів. Уже на початковому етапі людей, які приїздили з країн, уражених пандемією коронавірусу, садили на двотижневий карантин. Університети і школи у В’єтнамі закрили ще на початку лютого.
Держава тотального контролю
Велику роль у придушенні епідемії коронавіруса було відведено у В’єтнамі добре оснащеним органам безпеки – армії, що має високу довіру, і всюдисущому апарату контролю за населенням. Практично в кожному кварталі, в кожному провулку і в кожному селі є або представники спецслужб, або добровільні інформатори компартії. Армія відразу виділила на боротьбу з вірусом і солдат, і матеріальні резерви, і мобільні медсанчастини. Тотальний контроль нікому у В’єтнамі не дозволяє уникнути заходів, запроваджених урядом.
Але є і зворотний бік: заражені стають ізгоями для сусідів і об’єктами цькування у соціальних мережах. Така доля спіткала, зокрема, в’єтнамку Н., яка, повернулась з поїздки в Європу, в тому числі Італію і Великобританію, і завезла вірус до столиці країни. Н. була пацієнтом № 17, але і особливим випадком, оскільки перші 16 до моменту її повернення вже одужали. Таким чином Н. виявилася ніби другим “нульовим” пацієнтом у В’єтнамі. У соціальних мережах її піддали остракізму і образам ще й за те, що вона спробувала уникнути карантину.
В’єтнамцям співзвучна військова риторика у боротьбі з коронавірусом
Державна пропаганда у В’єтнамі оперує термінологією воєнного часу. Прем’єр-міністр заявив, що “кожне підприємство, кожен громадянин, кожен квартал зобов’язаний стати бастіоном на шляху поширення епідемії”.
І в’єтнамцям така риторика співзвучна. Люди пишаються своєю здатністю об’єднуватися у біді і терпіти незручності. “В’єтнам – це суспільство завжди готових до мобілізації”, – сказав в інтерв’ю газеті Financial Times знавець цієї країни, професор університету Нового Південного Уельсу в Австралії Карл Таєрc.
Підконтрольні державі ЗМІ проводять масовану інформаційну кампанію, а міністерство охорони здоров’я записало пісню, яка закликає часто мити руки. Вона швидко розійшлася по Мережі. Не менш популярні у В’єтнамі і плакати, стилізовані під військові. А ще всі жителі країни регулярно отримують від МОЗ на свої смартфони SMS-повідомлення, що попереджають про загрозу зараження і нагадують про необхідність дотримуватися запобіжних заходів, обмежити контакти і дотримуватися правил особистої гігієни.
Народ підтримує заходи правлячої компартії
Хоча жодних соціологічних досліджень з цього приводу і не проводиться, але з розмов із в’єтнамцями і публікацій у соціальних мережах напрошується висновок, що більшість населення країни схвалює дії влади. Люди відчувають почуття гордості за те, що В’єтнам настільки успішно справляється з кризою, викликаною коронавірусом. Головного відповідального за боротьбу з епідемією, заступника прем’єр-міністра Ву Дик Дама в Facebook називають національним героєм.
Мало кого хвилює, що успіх у боротьбі з пандемією досягається за рахунок подальшого урізання громадянських прав і свобод в країні з безроздільно правлячою комуністичною партією. Миряться в’єтнамці і зі ще більш жорстким, ніж зазвичай, контролем держави над засобами масової інформації. І навіть економічні труднощі, які неминуче настануть, незважаючи на поки що невисоке число інфікованих, в’єтнамці готові беззаперечно зносити. За даними уряду, тільки в перші два місяці цього року в країні закрилися три тисячі підприємств і – через відсутніх туристів – десятки готелів і готельних комплексів, чиї співробітники залишилися без роботи.
Уряд виділив на допомогу в’єтнамському народному господарству 1,1 мільярда доларів і одночасно налаштувався на радикальне скорочення податкових надходжень внаслідок економічної кризи. У ЗМІ та SMS-повідомленнях влада закликає громадян робити добровільні пожертвування до державної скарбниці. І люди роблять – вірячи у правильність курсу уряду у боротьбі з коронавірусом.
Родіон Еббіґгаузен, Микита Жолквер