Існує одразу два НАТО. Одне з них – це потужна військова машина, яка проводить тренування, планування й координації, щоб адаптуватися до нових загроз для безпеки Європи й Північної Америки. А інше – це політичний альянс, який залежить від єдності й рішучості лідерів по обидва боки Атлантичного океану.
Перше – назвемо його умовно НАТО-1 – працює доволі непогано. Оборонні бюджети знову збільшуються після 25 років скорочень, військова боєготовність поступово покращується, а міжнародні війська розгорнуті в країнах Балтії й Польщі, щоб стримати потенційну агресію Росії. Триває робота з убезпечення від кібератак, гібридних і космічних загроз й удосконалюються можливості для швидкого перекидання підкріплення.
Друге з них, умовне НАТО-2, перебуває у глибокій кризі. Президент США, який назвав альянс «застарілим», любить сварити уряди Європи через оборонні витрати, торгівлю, боротьбу з кліматичними змінами, а також за небажання приймати назад терористів, схоплених у Сирії, в країни їхнього походження.
Четвірка країн – США, Велика Британія, Німеччина й Франція – формувала рішення Заходу впродовж десятиліть. В еру Трампа вона не функціонує, про що говорять інсайдери. Лідери союзників дізнаються про рішення американського президента, які впливають на їхню безпеку й стратегічні інтереси, з Twitter. Координація дуже погана, що стало очевидним минулого місяця, коли Трамп наказав вивести американські війська з півночі Сирії, де вони воювали пліч-о-пліч із французькими й британськими солдатами проти «Ісламської держави». Все це відбулося без консультацій із союзниками по НАТО. Хаотичне виведення військ із Сирії, яке дало змогу члену НАТО Туреччині без будьяких консультацій почати наступ проти союзників Заходу курдів, спонукало президента Франції Еммануеля Макрона діагностувати «смерть мозку» НАТО й закликати європейців будувати автономні оборонні можливості. США, за його словами, відвернулися від Європи. Тож сьогодні НАТО – добре «змащена» військова машина й нездатна функціонувати політична сім’я…
Та насправді спроможність швидко ухвалювати рішення надзвичайно важлива, особливо в часи стрімких і зухвалих гібридних конфліктів, які поєднують використання солдатів без розпізнавальних знаків, саботаж, кібератаки й дезінформацію. Два роки тому під час навчань на тему сценарію початку гібридної війни Північноатлантична рада витратила п’ять днів на ухвалення рішення про застосування Сил високої боєготовності. Але коли рішення було ухвалене, командир НАТО в Європі відзвітував, що цей найбільш мобільний загін альянсу більше неможливо використовувати.
Якщо ж криза почнеться насправді, чи буде боязка Німеччина стримувати рішення НАТО, проводячи обговорення в Бундестазі? Чи будуть лояльні до Росії союзники, такі як Угорщина, затягувати час? На чий бік стане авторитарний президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган? І чи не висітиме на волосинці доля НАТО через одне непередбачуване повідомлення в Twitter президента США? Політичний альянс, який повинен бути опорою альянсу військового, гостро потребує ремонту.
Пол ТЕЙЛОР
Politico, США
(Матеріал публікується зі скороченнями)