Один з головних ідеологів Брекзиту Борис Джонсон минулого тижня офіційно став прем’єр-міністром Великої Британії. Тереза Мей доклала всіх зусиль, щоб умови розлучення Туманного Альбіону з ЄС були цивілізованими. Але те, що підходить Євросоюзу, зовсім не влаштовує Туманний Альбіон. І навпаки. Тому в суспільстві й експертному середовищі періодично лунали боязкі мрії про повторний референдум та відміну. Тепер, коли прем’єром став епатажний володар карколомної зачіски Джонсон, стає зрозумілим: Брекзит відбудеться за будь-яких умов.
Новообраний прем’єр поки що випромінює оптимізм й обіцяє зарядити країну новою енергією. У своїй першій промові після вступу на посаду Борис Джонсон подякував своїй попередниці Терезі Мей за її роботу на благо країни. Щоправда, він доклав багато зусиль для того, щоб потопити «другу залізну леді», що йому врешті-решт вдалося. Чотири провальних голосування за узгоджений із ЄС варіант угоди «розлучення» змусив Терезу Мей піти з поста прем’єра. Так вже було і так буде далі, адже британська політика – це не акваріум із золотими рибками. Тут вміють чекати, поки «жертва» знесилиться, щоб завдати по ній остаточного удару.
Джонсон, до речі, подякував і своєму головному супернику, міністру закордонних справ в уряді Мей Джеремі Ханту, пообіцявши поцупити кілька його ідей. Але вже наступного дня новим головою МЗС й одночасно заступником прем’єра було призначено Домініка Рааба – колишнього міністра з питань Брекзиту, який пішов у відставку через незгоду зі стратегією Мей щодо виходу з ЄС і який раніше займався роботою міжнародних трибуналів з військових злочинів (великий привіт Росії!). Міністром з питань Брекзиту наразі залишився Стівен Барклай.
Також Борис Джонсон замість міністра оборони Пенні Мордаунт, яка є провідною прихильницею Брекзиту і популярним у партії консерваторів політиком, призначив Бена Уоллеса – випускника військової академії в Сендхерсті і екс-командира розвідроти шотландських гвардійців. Повернувся в уряд і Гевін Вільямсон – тепер уже на посаду міністра освіти.
Були й інші призначення з урахуванням етнічного та гендерного різноманіття. Канцлер (міністр фінансів) – виходець з пакистанської родини, в минулому член ради директорів Deutsche Bank International Саджида Давид. Глава МВС – Пріті Пател, батьки якої – індійці з Уганди. В переважній більшості члени оновленого уряду є прихильниками Брекзиту, що трохи спрощує Борису Джонсону роботу над розлученням із ЄС.
Але в британському парламенті йому не варто розраховувати на розуміння. Лейбористська партія вже заявляє про те, що готує новообраному прем’єру імпічмент. А раніше Палата громад підстрахувалася від різких дій нового голови уряду. Нагадаємо, ще у березні було ухвалено заборону виходу Великої Британії зі складу ЄС без угоди. А щоб Джонсон не скористався призупиненням роботи парламенту з подальшим оголошенням дострокових виборів, 18 липня було підтримано технічну поправку в закон про самоврядування в Північній Ірландії, яка передбачає, що навіть в разі припинення роботи парламенту він повинен бути знову скликаний принаймні на п’ять днів для розгляду питань, що стосуються роботи парламенту Північної Ірландії.
Навіть якщо дострокові вибори і відбудуться, голоси Консервативної партії можуть частково перейти до Найджела Фараджа з «Брекзит-партії». У цьому разі у Джонсона буде два виходи – спробувати розбити своїх ворогів на виборах (що буде складно зробити), або вступити з ними в ситуативний альянс, як це було в 2016 році. Але за таких умов прем’єр-міністр може втратити частину своїх прихильників і налаштувати проти себе значну частину громадськості та регіони.
У своїй першій промові на посаді прем’єр-міністра Борис Джонсон заявив про те, що Сполучене Королівство вийде з Євросоюзу 31 жовтня, адже Брекзит – це «фундаментальне рішення» британського народу.
Він впевнений, що Великій Британії вдасться укласти угоду про «розлучення» із ЄС на прийнятних для Сполученого Королівства умовах.
«Ми укладемо нову, кращу угоду, яка максимізує можливості Брекзиту та дозволить нам бути чудовими партнерами з європейськими країнами, на основі вільної торгівлі та двосторонньої підтримки. Я впевнений, що за 90 днів ми це зробимо», – заявив Джонсон, додавши, що все ж таки існує невеличкий шанс, що «розлучення» відбудеться без угоди.
Але його амбітні наміри в першу чергу не поділяє Євросоюз, який неодноразово заявляв, що їх влаштовує угода Мей і ніяких змін до неї Брюссель не терпітиме. Наразі риторика Євросоюзу залишилася незмінною. І хоч Джонсон запевнив, що європейцям з інших країн буде комфортно жити й працювати у Великій Британії, але головний «камінь спотикання» переговорного процесу між Лондоном та Брюсселем зовсім інший. А саме кордон між Північною Ірландією та Республікою Ірландія. Попри всі зусилля Терезі Мей не вдалося владнати це питання, адже ЄС волів, щоб Північна Ірландія зберігала членство в Митному союзі та мала доступ до єдиного європейського ринку. Однак фактично це створення нового кордону всередині Сполученого Королівства, що аж ніяк не влаштовує Лондон. Тому хоч Борис Джонсон і каже, що його команді вдасться укласти нову угоду без контролю на кордоні між Північною Ірландією та Республікою Ірландія, над цією проблемою доведеться зламати чимало пік.
Тим не менш у Джонсона немає іншого виходу, як довести справу Брекзиту до кінця. У разі розлучення без угоди Туманний Альбіон може розраховувати на підтримку США. Тим більше, що президент Штатів та новий прем’єр Британії явно симпатизують один одному. В цьому разі може виграти й Україна: після зняття високих мит ЄС для третіх країн торговельно-економічне співробітництво між нашими країнами може посилитися. Зараз Велика Британія перебуває на 10-му місці серед торговельно-економічних партнерів України в Європі.
Більше того, Борис Джонсон є давнім союзником нашої держави. Тому за будь-якого варіанту розлучення з Євросоюзом військова підтримка України та тиск на Росію лише посиляться.
Антоніна МІРОШНИЧЕНКО