21 липня 1969 року півмільярда людей дивилися кадри з поганою роздільною здатністю, зняті на простеньку відеокамеру, на яких астронавт Ніл Армстронг зійшов з трапа місяцеходу Eagle, встав на поверхню Місяця і виголосив свою знамениту фразу: «Це маленький крок для людини, але величезний – для всього людства». Здається, що жоден із цього півмільярда людей навіть не подумав у той момент, що це могла бути підробка. Але через півстоліття ситуація змінилася.
Згідно з опитуваннями (треба визнати, не дуже серйозними), до 30% американців вважають, що шести висадок на Місяць, здійснених у рамках шести місій «Аполлона», насправді ніколи не було, адже вони були інсценовані на Землі. Як у випадку практично з будь-якою теорією змови, це твердження ґрунтується на «суміші» з незнання і затятого небажання отримати знання. Тому що кожна найдрібніша деталь «місячної програми» NASA була задокументована…
Одним із улюблених аргументів прихильників теорії змови є те, що прапор США, який Армстронг і його товариш по екіпажу «Аполлона-11» Едвін «Базз» Олдрін встромили в місячну поверхню, майорів на вітрі. Що, на їхню думку, доводить, що ця сцена була попередньо знята на Землі – адже на Місяці немає атмосфери! Але саме відсутність атмосфери і стала причиною, з якої тріпотів прапор. А в закритому кінопавільйоні на Землі як раз і не було б руху повітря.
Ще одним «аргументом» «теоретиків змови» є дуже гарна якість фотографій, опублікованих NASA. Фото дванадцяти астронавтів, що побували на Місяці, справді дуже високої якості і насичених кольорів. При цьому у камер Hasselblad не було видошукача – астронавти, вдягнені в скафандри, навіть не могли толком бачити, що вони знімали, і робили це, по суті, «наосліп». То що ж, ці кадри – підробки, виготовлені професійними фотографами на Землі?
На цю підозру також є відповідь. Астронавти ще до польотів вчилися користуватися фотоапаратами Hasselblad. Крім того, фотоапарати були спеціально модифіковані з метою використання в рамках програми «Аполлон» – можна було встановити чотири рівні різкості замість того, щоб наводити її вручну, як це робиться на середньорозмірних професійних камерах. Так що астронавти могли скоригувати різкість, перш ніж фотографувати той чи інший об’єкт…
Є й інші «докази» фальсифікації місячних знімків, які легко спростувати, якщо вивчити документацію, присвячену місіям «Аполлон». Втім, головним аргументом проти будь-яких «теорій змови» є, з одного боку, розповіді дванадцяти людей, які своїми ногами ходили по поверхні Місяця (з них, щоправда, на сьогодні живі лише четверо). Крім того, слід сказати, що СРСР ніколи не ставив під сумнів достовірність посадок учасників програми «Аполлон» на Місяць. А для чого Радянському Союзу було б визнавати свою поразку в «змаганнях за Місяць», якби цієї поразки не сталося?
Таким чином, можна просто констатувати, що шість посадок на Місяць, здійснених із 1969-го по 1972 рік, справді були. Так що сумніватися в достовірності офіційної версії немає жодних приводів.
Свен КЕЛЛЕРХОФФ
Die Welt, Німеччина