ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Декабрь 2018    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
       

Таємниці «Перевертня»

  558   0 09.02.2012, 13:33 | Статьи, Общество
Таємниці «Перевертня»
Навіть зараз ми знаємо далеко не все про події минулої війни

Чимало похмурих історій та міфів пов’язано зі ставкою Гітлера, розташованою під Вінницею. Її будівництво розпочалося взимку 1941 року. Саме сюди фюрер перевів згодом генеральний штаб із Ростенбурга в Східній Прусії (нині місто Кентшин, Польща). Ставка отримала кодову назву «Вервольф» («Перевертень»).

Свідків знищували без жалю
Спершу Гітлер планував спорудити собі дві ставки: одну в районі Смоленська — для керівництва московським театром воєнних дій, а другу — в найближчому тилу армій «Південь». Тож восени 1941 року, після вдалих операцій на сході України, Гітлер вибрав місце для свого штабу під Лубнами. Вже й знаменита будівельна фірма «Тодт» (із фіктивною посвідкою якої, до речі, працював розвідник Микола Кузнєцов) взялася на Полтавщині до роботи, але розгром під Москвою вніс у задуми фюрера значні корективи. Він вирішив перенести ставку в безпечніше місце. А саме — у сосновий бір під Вінницею, поблизу села Коло-Михайлівка, за 300 м від шосе на Житомир.

Нині тут — лише врослі в ґрунт безформні брили розбитого залізобетону. Це все, що залишилося від висадженого фашистами у повітря надсекретного об’єкту. Їхні спецслужби жорстоко розправлялися з кожним, хто хоча б що-небудь знав про гітлерівське лігво. Але після Перемоги в архіві імперської канцелярії у Берліні були знайдені кілька грубих томів у чорних обкладинках з матеріалами про ставку «Вервольф». Таємниці почали розкриватися. Сприяє цьому і зняття з документів грізного табу, яке на них було накладене органами КДБ СРСР.Ставку споруджували з грудня 1941-го до липня 1942 року. Багато воїнів 6-ї та 12-ї радянських армій Південного фронту, які потрапили в полон, були зігнані гітлерівцями у режимні табори (в Умані, Гайсині, Гнівані, Брацлаві та Вінниці) й використовувалися на тяжких роботах у кар’єрах з видобутку граніту для «Вервольфу». Після закінчення будівництва тисячі тих полонених, які залишилися живими (чимало їх загинуло від виснажливої праці та хвороб), фашисти розстріляли.У самій ставці, тобто в центральній зоні, не працював жоден фахівець чи підсобний робітник неарійського походження.

Гітлер до Вінниці діставався кур’єрським потягом
Будівельні роботи провадили п’ять німецьких фірм. Глибоко під землею спорудили залізобетонний бункер головної квартири фюрера і два бомбо-сховища, покладені на гранітну основу. Товщина стін сягала трьох метрів. Надміцне перекриття було здатне витримати пряме влучання авіаційної бомби. Таємницею залишається підземний бункер Гітлера. Який він був? Одні дослідники вважають, що триповерховий, інші — що семиповерховий.

Територія ставки поділялася на 13 секторів, кожен із яких оточували мінні поля, двометрова огорожа з колючого дроту й електролінії високої напруги. На поверхні було збудовано понад 80 житлових і службових приміщень, зокрема, штабні будівлі, їдальня для вищих офіцерів, кінозал, казино, басейн для купання, електростанція та потужний вузол зв’язку, до якого від Берліна був прокладений підземний прямий броньований телефонний кабель. На березі Південного Бугу, неподалік шосе Вінниця–Житомир, спорудили водонасосну станцію для постачання води. Ставку посилено охороняли. Навколо лісу через 10–15 кроків вартували чатові. На вежах сиділи з біноклями спостерігачі, а в спеціальних «гніздах» на деревах — снайпери. З повітря ставку прикривали нічні винищувачі та 8 зенітних дивізіонів. У районі «Вервольфа» стояла дивізія СС «Велика Німеччина» і танковий підрозділ. Околиці Вінниці були наводнені фашистськими військами.

З протоколу допиту начальника особистої охорони Гітлера генерала Раттенхубера дізнаємося, що фюрер спочатку діставався кур’єрським потягом Берлін–Вінниця, котрий курсував щоденно, а вже до ставки його доправляли автомобілем. Загалом у «Вервольфі» він провів майже півтора року. Тут з ним працювала вся верхівка Третього рейху: Борман, Гіммлер, Герінг, Геббельс, Розенберг, Ріббентроп, Кейтель, Йодль, Манштейн. Сюди ж приїздили з доповідями про становище на фронтах Паулюс, Гальдер, Канаріс та Гелен.Саме у «Перевертні» Борман з Ро-зенбергом складали плани заселення України поселенцями-арійцями та знищення українців як нації. Тут Гітлер підписав директиву №45, у результаті здійснення якої зазнав найстрашнішої поразки за весь період Другої світової війни — програв Сталінградську битву. Тут же за його дорученням радник Ріббентропа Хільгер (колишній радник німецького посольства в Москві) мав тривалі «виховні» зустрічі з полоненим командувачем 2-ї радянської ударної армії генерал-лейтенантом Власовим.

У підпілля проникнув зрадник
Але, незважаючи на посилену охорону та надсекретність усіх робіт зі спорудження ставки, вістка про існування «Вервольфа» просочилася. У радіусі 50 кілометрів навколо ставки діяли партизанські загони й підпільні організації.Одним із керівників підпілля під Вінницею (у селі Костянтинівці) став офіцер Олександр Парамонов. За його дорученням члени організації Григорій Мельник та Іван Бялер з’ясували, що на восьмому кілометрі шосе Вінниця–Житомир у сосновому бору розгорнулося інтенсивне будівництво гітлерівського штабу. Парамонов визнав за необхідне відправити до Москви своїх представників. Серед кандидатів були три перевірених підпільники: Григорій Прокудін, Іван Бялер та Іван Бондар. Із трьох хоча б один мусив дістатися Москви. Жодних записів не робили. Кожну цифру, кожен факт запам’ятовували. Відповідальне завдання вони виконали.

На жаль, у підпільну організацію проникнув зрадник. Одного серпневого дня 1942 року Олександра Парамонова заарештували. Страшні тортури в гестапо не зламали залізної волі офіцера. На початку 1943 року керівника підпільної організації розстріляли.Секрет ставки видав і німецький ас Франц Беренброк, який влітку 1942 року побував у «Вервольфі» й отримав з рук фюрера рицарський залізний хрест за сотий збитий літак. Та вже за півроку радянський винищувач збив «мессершмідт» Беренброка. Льотчик потрапив у полон і на допиті розповів про свою зустріч з Гітлером під Вінницею.Розвиток подій на фронті й зміна стратегії ведення війни змусили фашистського лідера у 1943 році залишити ставку. Слідом за ним звідти вибули основні охоронні сили.

Що ж там, під землею?
Таємниці «Перевертня»

Одного березневого ранку 1944 року в Коло-Михайлівці висадився спеціальний десант, який мав виконати винятково важливе завдання радянського командування — захопити ставку Гітлера. Запізнилися... На місці «Вервольфа» залишилися лише розкидані могутнім вибухом багатотонні залізобетонні брили з покрученою арматурою та обірваними водопровідними трубами. Вітер ворушив аркуші паперів, кинутих фашистами при відступі…

Місцеві мешканці розповіли десантникам, що напередодні всі вони прокинулися від страшного гуркоту. Здавалося, земля хитається під ногами. З вікон вилітали шибки. Скаженіли на ланцюгах собаки. Дехто виносив із хат ікони. Люди хрестилися, дивлячись у темне небо: можна було подумати, що настав кінець світу... Так фашисти знищували свого «Перевертня». Кожен, хто побуває тут сьогодні, обов’язково поцікавиться: невже там, під землею, не залишилося нічого? Щоб відповісти на це запитання, наприкінці 80-х років минулого століття вінницькі ентузіасти та група вчених Московського геологорозвідувального інституту на чолі з доктором технічних наук професором Леонідом Бобровниковим розробили спеціальну програму «Гермес». Передбачалося спершу пробурити у підземелля кілька свердловин і опустити через них телекамери та інші прилади, які мали визначити, чи немає там отруйних газів і вибухівки. Тільки після цього планувалося взятися за розкопки.

Дослідження розпочалося влітку 1989 року. Аерокосмічна розвідка та зондування на місцевості унікальними приладами дали змогу виявити контури підземних споруд «Вервольфа», мережу комунікацій між ними, а також можливі місця запасних входів та виходів. Але коли залишилося тільки відкрити гітлерівське лігвище, роботи несподівано згорнули, а результати засекретили. Науковий звіт про розвідку так і не був опублікований. У «Перевертня», отже, з’явилася ще одна таємниця.І, напевне, не остання. Адже в середині 1990-х років в українській пресі була оприлюднена інформація про те, що в бункері Гітлера виявили радіоактивний газ радон. Чи не це стало причиною того, що результати роботи за програмою «Гермес» досі не відомі широкому загалу?

Якщо це так, то, вочевидь, сама природа винесла вирок найстрашнішому злочинцю ХХ століття. У всякому разі відомо, що Герінг одразу після повернення фюрера з-під Вінниці записав: «Гітлер постарів десь років на 15».Цікаво, що покійна провісниця Ванга назвала «Вервольф» містом мертвих...

Едуард ПРИШУТОВ
"Вечерние Вести"
Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Декабрь 2018 (599)
Ноябрь 2018 (1031)
Октябрь 2018 (1050)
Сентябрь 2018 (1008)
Август 2018 (952)
Июль 2018 (1015)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области