Митрополит Епіфаній проводить різдвяне всенічне бдіння у київському Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі, 6 січня 2021 року
Ще в 2017 році Верховна Рада запровадила додатковий неробочий день 25 грудня – аби ті українці, які відзначають Різдво за григоріанським і новоюліанським календарями, могли повноцінно його відсвяткувати.
Відтоді в українському суспільстві та релігійних колах обговорюють ідею перенесення Різдва з 7 січня на 25 грудня.
НВ розповідає, чи можливий такий варіант та за яких умов.
Де і чому святкують Різдво 25 грудня (і православні також!)
День народження Ісуса Христа – дата умовна, оскільки ані історики, ані релігієзнавці не мають достовірної інформації про неї. У Святому Письмі немає вказівок на день чи рік, коли саме він народився.
Утім, перші розрахунки, які б вказували на 25 грудня як на дату народження Христа задокументовані в історичних джерелах ще від IV ст. н.е, тобто часів Римської імперії. Остаточне ж рішення про святкування Різдва Христового саме 25 грудня було прийнято в 431 році на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі.
Досі саме в цю дату, 25 грудня, Різдво відзначають усі християнські конфесії світу, зокрема католики і православні – різниця лише в тому, за яким календарем церкви ведуть обрахунки часу. «Коли говорять, що православні святкують Різдво 7 січня, то це таке побутове сприйняття, бо насправді православні святкують 25 грудня», – пояснював ще раніше DW співробітник Державної служби України з етнополітики та свободи совісті В’ячеслав Горшков.
Зокрема низка православних церков (з ними і Православна церква України), Українська греко-католицька церква (УГКЦ) та деякі протестанти послуговуються юліанським календарем – він був запроваджений Юлієм Цезарем і використовувався в християнстві ще від часів Римської імперії. Утім, календар виявився астрономічно неточним. Через некоректні розрахунки тривалості року Різдво з часом почало зміщуватися ближче до фактичного дня весняного рівнодення. Нині це «відставання» досягло 13 днів (це і є різниця між 25 грудня і 7 січня) і з роками лише зростатиме: в такому варіанті у 2101 році Різдво припадатиме вже на 8 січня.
Неточність помітили давно, тому в XVI столітті папа римський Григорій XIII здійснив календарну реформу. Запроваджений ним новий календар – саме його тепер називають григоріанським – ліквідував відставання юліанського, яке на той момент сягало 10 днів. Відтоді саме за цим календарем, відповідно до якого «церковне» і фактичне 25 грудня збігаються, Різдво святкують Римо-католицька та протестантські церкви. Так само 25 грудня головне свято християн відзначають і більшість православних помісних церков світу – бо святкують за новоюліанським календарем (Константинопольська, Кіпрська, Елладська, Румунська, Александрійська, Антіохійська, Албанська, Болгарська церкви). Новоюліанський календар – модифікована та більш сучасна версія астрономічного застарілого юліанського обчислення часу, яку запропонував у 1923 році сербський астрономом, професор математики Белградського університету Мілутін Міланкович. До 2800 року цей календар буде повністю збігатися із григоріанським.
Тобто станом на 2021-й рік саме 25 грудня Різдво відзначають у більшості країн світу: Південній і Північнй Америці, більшості держав Європи та Африки, в Австралії та Індії тощо. Натомість 7 січня Різдво святкує частина східних православних церков: Грецька православна церква Єрусалима, Московський патріархат, Грузинська апостольська автокефальна православна церква, Сербська православна церква, Польська автокефальна православна церква, Православна церква України (ПЦУ). А ще 7 січня Різдво відзначає Українська греко-католицька церква (УГКЦ). Крім того, відповідно до інших календарів чи власних релігійних особливостей 7 січня Різдво святкують у деяких країнах Африки, а 6 січня – у Вірменії.
Загалом на сьогодні дев’ять автокефальних православних церков дотримується новоюліанського календаря (відзначають Різдво 25 грудня), а інші шість (зокрема і ПЦУ) – юліанського календаря, святкуючи Різдво 7 січня.
Скільки українців уже святкують Різдво в грудні
У січні 2021 року соціологічна група Рейтинг провела дослідження, за результатами якого:
- 77% українців заявили, що святкують Різдво 7 січня;
- 15% опитаних сказали, що відзначають це свято двічі (і 7 січня, і 25 грудня);
- 3% святкують Різдво тільки 25 грудня;
- 5% українців взагалі не святкують Різдво.
А відповідно до опитування, проведеного Рейтингом два роки тому (в грудні 2019-го), 25% українців на той момент підтримували ідею перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня. За три роки до цього кількість прихильників модернізації церковного календаря була меншою – лише 15%.
Ще 64% опитаних наприкінці 2019 року виступали проти такої ідеї (трьома роками раніше їх було 69%).
7% українців, що байдуже ставляться до цього питання, а 4% – не змогли відповісти.
Чи можливий (і коли?) перехід України на святкування Різдва 25 грудня
Відтоді, як на початку 2019 року було відновлено автокефальний статус Православної церкви України, її предстоятелеві митрополиту Епіфанію щороку доводиться коментувати дискусію про те, чи варто Україні повністю перейти на святкування Різдва 25 грудня.
Так, у грудні 2020 року Епіфаній відзначив що відповідне рішення може бути ухвалене лише тоді, коли «церква дозріє, коли віруючий народ до цього дозріє».
«Загалом я не проти, але я опираюся на думку наших вірних. І ми знаємо чітко соціологію, яка засвідчує, що більше 60% українців проти святкування 25 грудня. І ми як церква опираємося на своїх вірних, бо ми тільки утверджуємося, як визнана помісна ПЦУ. І якщо ми зараз перейдемо на новий календар, то відповідно відбудеться ще один певний розкол», – попередив предстоятель ПЦУ в інтерв’ю Радіо Свобода рік тому.
Тоді він зауважував, що не варто «говорити про два Різдва».
«На державному рівні дехто може святкувати. У нас є римо-католики, які святкують 25 грудня. Ніхто нікому не заперечує. І держава встановила цей день вихідним днем. Але поки що немає перехідного періоду», – зауважив митрополит Епіфаній.
Схожу думку він озвучив і нещодавно, у грудні 2021 року – однак припустив, що перейти на святкування 25 грудня Україна могла б впродовж 10 років, якщо для цього будуть відповідні умови.
Митрополит Епіфаній зауважив, що питання переходу до такої дати «найбільше пов’язано з традиціями всередині».
«У нас і так розділень є достатньо. Нас намагаються ділити і за мовою, і за релігією, за іншими якимись чинниками. Але ми покликані проводити, найперше, просвітницьку роботу. Хоча ми святкуємо 25-го [грудня], просто за різними календарями. Так, цю помилку треба буде виправити. Але традиція є традицією – укорінилася настільки, що якщо ми перейдемо [негайно або занадто швидко], то в більшості випадків, я переконаний, храми 25-го будуть порожніми, а 7-го [січня] повними», – пояснив голова ПЦУ в новому інтерв’ю Радіо Свобода.
Саме тому, на його думку, «треба, щоб народ все ж таки дозрів до цього, прийшов свідомо, і коли ми всі разом». «Але цей процес поступово, як ми бачимо продовжується, збільшується кількість прихильних до зміни. Я думаю, що впродовж наступних 10 років ми побачимо, що ці цифри зміняться», – спрогнозував митрополит Епіфаній, зауваживши, що точні терміни «важко передбачити».
Він також прокоментував проблему необхідності дотримуватися посту після Різдва, що може виникнути у випадку його перенесення в Україні на 25 грудня – через святкування Нового року 31 грудня і традиційно щедрі застілля цього дня. Епіфаній пояснив, що на перехідний період церква може послабити піст на два дні цих святкувань чи взагалі скасувати його, як це роблять у деяких інших помісних православних церквах.
«Церква, як любляча мати, вона може діяти поблажливо. Як кожна мати, своїй дитині або дозволяє щось, навіть порушує певні правила, або, навпаки, діє інколи жорстко, згідно акривії, тобто точно згідно з правилами», – навів аналогію митрополит.
Окремо він зауважив, що в цьому році «немає такої активної хвилі обговорення святкування Різдва Христового». «В минулі два роки, чи це було штучно створено, я пригадую, що в позаминулому році запустили мої цитати про те, що я не проти. Я насправді не проти переходу, але щоб це відбулося правильно. Треба мудро діяти», – підсумував предстоятель ПЦУ.
Голова Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук) також вважає, що календарна реформа – «це завжди випробування на міцність», і таке питання в Україні поки «роз’єднує, а не єднає». Влітку 2021 року він детально прокоментував ідею переходу на святкування Різдва лише 25 грудня і розповів, що поза межами України УГКЦ у багатьох єпархіях і парафіях уже давно живе за григоріанським календарем.
За його словами, під час служіння єпископом в Аргентині він відкрив для себе, що там в УГКЦ ніколи не було юліанського календаря – як тільки українські греко-католики приїжджали в Латинську Америку, відразу переходили на святкування Різдва 25 грудня відповідно до місцевих традицій. Так само відбувалося в інших країнах масової імміграції українців: в Італії, Португалії, Іспанії, «де цілі родини, які вкоренилися там, переходять на григоріанський календар».
«І це абсолютно нормально, бо в цих країнах ми релігійна меншина і потрібно йти в ритм із тим суспільством, – вважає Святослав. – Але інша ситуація в Україні. Тут питання реформи календаря – це питання, яке роз’єднує, а не єднає. І це кажуть представники і православних, і нашої церкви. Тому я ще не бачу, щоб ми в найближчій перспективі в Україні зробили масштабну календарну реформу».
Водночас він зауважив, що якщо час такої реформи прийде, то УГКЦ лише разом з ПЦУ переходитиме на новий календар – святкування Різдва та Великодня одночасно з більшістю світу.
«В Україні ми разом із нашими православними братами святкуємо Різдво і Пасху. І як будемо змінювати календар, то робитимемо це разом», – запевнив голова УГКЦ. Він також порівняв питання реформи календаря із групою прочан, які здійснюють паломництво – хтось із них завжди йде спереду, швидше. Є ті, хто позаду, натомість завдання провідника – щоб усі йшли разом.
«Тим, хто дуже хоче швидкої календарної реформи, кажуть: зачекайте, бо не всі встигають за вами. А тим, хто думає, що календар – це догма віри і щось недоторканне, кажуть: не відставайте і ви», – пояснив Святослав.
Як і коли Україна перейшла на світський григоріанський календар
На українських землях, захоплених Російською імперію, не лише в церкві, але й на державному рівні користувалися юліанським календарем, який Петро І запровадив в усій імперії лише в 1700 році. До цього на теренах України у складі Речі Посполитої з 1582 р. у документах застосовували григоріанський календар.
Після серії революцій початку ХХ століття григоріанський календар було запроваджено в Українській Народній Республіці (УНР) з 16 лютого 1918 року – цей день стали вважати 1 березня 1918 року.
Проте вже в 1919 р. білогвардійці на чолі з Антоном Денікіним, які окупували Україну, знову відновили юліанський календар (або обчислення років «за старим стилем», як це тоді називали) – і 31 серпня перетворилося на 19 серпня. Через півроку, в грудні 1919-го, більшовики встановили контроль над значною частиною України і знову повернули григоріанський календар, який діяв і в СРСР.
Відтоді в світському житті та в побуті користувалися григоріанським календарем (дати «за новим стилем»), тоді як в церковному житті української православної церкви залишився юліанський календар («старий» чи «церковний» стиль).