“Розкидані невеличкі хмаринки на КТ знімках стали візитною карткою коронавірусної хвороби. Про доцільність КТ протягом року тривало багато суперечок, особливо в контексті недоцільності раннього призначення антибіотиків. Проте науковців цікавило інше – а саме, яка природа цих загадкових утворень, які назвали “матовими скельцями” рентгенологи”, – про це на своїй сторінці у Фейсбуці пише лікар-інфекціоніст Євген Дубровський, інформує UAINFO.org.
“Першими цю завісу почали відкривати науковці із Швеції, які провели декілька паталогоанатомічних експертиз, та виявили склад дивного клеєподібного гелю в легенях. Згідно їх висновків, це ніщо інше, як гіалуронова кислота (ГК).
Відверто кажучи, якось дивно, неочікувано. Ще більш дивно, що це дослідження залишилось практично непоміченим…
Ми підняли літературу, та виявилось, що гіалуроновою кислотою цікавились взагалі-то багато наукових груп, проте в іншому ракурсі. Згідно численних досліджень, гіалуронова кислота – один із основних елементів позаклітинного матриксу та основа легеневого сурфактанту – не така вже й безпечна для нашого організму. Точніше, як і всюди, має бути чіткий баланс. Надмірна продукція будь-чого може бути шкідливою для організму.
Дослідники чітко довели, що надмірний синтез ГК сприяє метастазуванню при певних видах раку, згубно діє на стан судин, є відомості про порушення репродуктивної функції. І було показано, що рівень фіброзу на тлі важких пневмоній розвивається не без участі гіалуронової кислоти.
Один із ключових моментів: гіалуронова кислота надзвичайно осмотично активна та здатна поглинати рідину в 1000 раз більше за свою молекулярну вагу. Чи не це причина таких інтерстиційних набряків при COVID-19?
Думка про те, що легеневі ураження при COVID-19 теж мають якийсь зв’язок із надмірним синтезом ГК, знайшла своє наукове підґрунтя.
Завдячуючи своєму науковому керівнику, можливість перевірити це припущення наразі стало реальністю. Вже отримано реактиви для визначення не тільки вмісту гіалуронової кислоти в сироватці хворих, а також для визначення інших речовин, які здатні підсилювати її синтез в організмі. Перші пробні дослідження демонструють чітку залежність між ступенем важкості хворих та рівнем ГК в сироватці, але остаточні висновки будуть зроблені пізніше.
Отримані результати можуть відкрити широкі терапевтичні можливості для лікування та діагностики важких хворих не тільки на коронавірусну хворобу, а й інші ГРЗ із легеневими ураженнями.
Все менше сумнівів, що на КТ ми бачимо не звичайну класичну пневмонію. Лікування “матових скельць” антибіотиками є недоцільним.
Цікаве питання, чому COVID-19 сприяє підвищеній продукції гіалуронової кислоти та що вона робить в легенях в такій кількості? І на це теж є відповіді, проте поговоримо вже наступного разу. В Україні теж можна творити науку, для цього треба мати бажання та підтримку!”, – завершує лікар-інфекціоніст.