У Києві правоохоронці затримали 16-річного хлопця за підозрою в скоєнні вбивства батьків і восьмирічного брата.
Про це на власній сторінці у Facebook пише юрист-кримінолог, голова Центру правових та кримінологічних досліджень Ганна Маляр, інформує UAINFO.org.
На сайті національної поліції розмістили наступний традиційний текст “…Найближчим часом фігуранту буде повідомлено про підозру та суд обере йому запобіжний захід. Санкція статті передбачає довічне позбавлення волі”.
Це некоректний текст щодо цього конкретного підозрюваного, бо довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років і це треба зазначати. Наслідок такого тексту на сайті Нацполіції – це новини в ЗМІ, які вже викладені з інформацією, що цьому хлопцю загрожує довічне. І посилання на прес-службу поліції.
Тепер по суті злочину. Пишу з досвіду інших випадків, про цей поки що дуже мало інформації.
Такі вбивства вкрай рідко, але трапляються. Одразу згадався випадок в Чабанах, коли “під час пограбування син безжально перерізав горло матері, котра намагалася завадити злодіям та встигла натиснути “тривожну кнопку”. Розправившись із жінкою, вбивці взялися за вітчима. На щастя, чоловіку вдалося врятуватися. Згодом з’ясувалося, що ще однією жертвою вбивць став 15-річний сусідський хлопець – зведений брат одного із нападників” (з сайту Київської обласної прокуратури).
Чи є небезпечні дзвіночки у поведінці таких дітей? Звісно, є.
Коли в мене є можливість глибоко розбиратись у ситуації і спілкуватись з усіма, хто дитину оточував, то там не лише дзвіночки виявляються. Там все кричить – дорослі, займіться нарешті дитиною.
В нас прийнято ретельно приховувати сімейні негаразди і проблеми з дітьми. Все списують на те, що – це ж дитина, це ж підліток – тому неадекватна поведінка потім минеться. Коли вже трапляється непоправне і я починаю спілкуватись з близьким оточенням підлітка, то завжди з’ясовується, що там роками були серйозні проблеми у поведінці, які приховували від усіх, ніхто не корегував поведінку, до спеціалістів не звертався. Зазвичай, таких дітей б’ють, карають і все списують на складний характер, не розуміючи, що дитині потрібен лікар.
В нас люди ДУЖЕ, просто смертельно, соромляться звернутись до психіатра. Краще, хай будуть суїциди і вбивства, але до психіатра дитину не поведуть і себе не обстежать, бо ж вони “нормальні”. Це дрімучий стереотип, через який купа дітей і дорослих не отримують належну лікарську допомогу.
Я в одних таких батьків питала – чому ви не повели дитину до психіатра? Ви ж бачили, що не можете впоратись? У відповідь я почула, що дитина не зможе зробити кар”єру. Тому краще, хай з ножем нападає на сусідів (бо саме так сталось).
Тобто, однією з причин такої поведінки підлітка можуть бути розлади здоров’я, які давались в знаки задовго до вчинення злочину. Це точно помічають вихователі, вчителі і батьки, бо це такі відхилення у поведінці, які не можна не помітити.
Іноді буває, що такі злочини підлітки вчиняють у стані наркотичного або алкогольного сп’яніння, яке мало систематичний характер. Тобто, мала місце залежність. Як наслідок – стан зміненої свідомості тощо.
Найчастіше на питання “навіщо він це зробив” лунає відповідь – потрібні були гроші. Наприклад, хотів комп’ютер, мопед, просто на гульки чи ще на щось, а батьки не давали гроші. Другою причиною називають складні стосунки з батьками – дістали.
Можливо вони є, але мені не траплялись у практиці випадки, коли таким злочинам передували гарні родинні відносини між батьками та батьками і дітьми. Часто трапляються вітчими і мачухи з якими діти не можуть порозумітись. Нерідко це діти, які по кілька років не жили з батьками – їх віддавали бабусі чи іншим родичам. Крім того, це діти – у яких, зазвичай, кричущі проблеми з поведінкою. Це не просто “дитина не слухається”, а завдає реальну шкоду, жорстоко ставиться до тварин, знищує майно, завдає болю іншим діткам, не відчуває взагалі субординацію, не дотримується ніяких правил у колективі тощо.
Втім, говорити, що така поведінка є виключно наслідком поганого виховання – я не буду, бо вважаю, що такого роду девіація має комплексну природу – “біологічне+соціальне”.
Але з усім цим можна впоратись, якщо у ранньому віці почати корегувати поведінку дитини разом з фахівцями та оточити її любов”ю і дружнім ставленням.
Скріншот з сайту Страна.ua
