Глобальне потепління може відібрати в Україні роль одного з головних експортерів продовольства / REUTERS
Минулий рік був найспекотнішим для української столиці, про що свідчать дані Центральної обсерваторії України, опубліковані в січні 2021-го. Загалом, було зафіксовано 36 різних температурних рекорди. І 12 з них – лише в березні.
Надзвичайні кліматичні дані такого характеру більше не шокують, оскільки реальність кліматичних змін стає дедалі важче ігнорувати. Звісно, 2020-й відзначився рекордними температурами для всієї Європи. Однак, українська роль як аграрної супердержави на підйомі робить країну особливо уразливою до негативного впливу зміни клімату. Про це в статті для Atlantic Council пише член ради центру ініціатив у сфері довкілля “Екодія” Анна Акерманн, інформує УНІАН.
За останні кілька десятиліть клімат в Києві поступово зсунувся південніше. Зима стала м’якшою, а літо тепер набагато спекотніше. Погода в українській столиці все більше нагадує Одесу в середині 20-го століття, але без чорноморських бризів. Цей феномен стосується не тільки Києва чи півночі країни. Найбільш тривожним і шкідливим фактором з точки зору зміни погодних умов в Україні в 2020 році був дефіцит дощів. Аграрний сектор сильно залежить від них. Але дощі весь минулий рік йшли нерегулярно. Вони опустилися на 8% нижче річної норми. На сході й півдні України було найменше дощів торік. А Донецька, Луганська і Миколаївська області постраждали найбільше.
Вплив цих несприятливих умов вражає. Згідно з цифрами Міністерства охорони довкілля й природних ресурсів України, країна втратила 570 тисяч гектарів озимих культур через тривалі посухи й незвично сильні весняні морози. Подальша посуха навесні й влітку призвели до додаткових втрат, які включають 200 тисяч гектарів кукурудзи й менші врожаї інших культур по всій країні.
Це загрожує підривом статусу України як одного з найбільших аграрних експортерів у світі. В сезоні 2019-2020 років Україна доставила на міжнародні ринки 57 мільйонів тон зерна, що становить 16% від глобального зернового експорту. Однак, ці об’єми різко скоротилися в нинішньому сезоні, якщо порівнювати роки. А все через менші врожаї, спричинені посушливими умовами.
Станом на грудень 2020-го експорт зерна скоротився на 16% у порівнянні з аналогічним періодом торік. На тлі того, як кліматичні зміни завдають збитків українській аграрній сфері, Міністерство захисту довкілля прогнозує подальше посилення й географічне поширення посухи. Чиновники також очікують збільшення пустельних районів.
Південні регіони поступово адаптують до нестачі дощів, розвиваючи передові зрошувальні системи. В цей час посухи все більше стають нормою для аграрних регіонів на півночі й північному сході України, де раніше такі умови не були проблемою. Адаптація й пом’якшувальні заходи критично важливі для збереження української позиції серед головних виробників аграрної продукції.
Нестача дощів – лише один з багатьох негативних наслідків кліматичних змін в Україні. Серед них також ерозія ґрунтів, зміна рослинності, порушення циклів зміни врожаїв, а також поширення нових хвороб і бур’янів. Вирішення цих проблем вимагає розгортання нових практик і технологій.
Кліматично-орієнтоване аграрне виробництво може допомогти збільшити продуктивність, при цьому посиливши стійкість до екстремальних погодних подій. А також скоротити викиди парникових газів. Тим часом, поєднання іригації й аграрних практик може принести широку супутню вигоду водному сектору, при цьому просуваючи розвиток аграрного господарства, заснованого на більш стійких підходах до управління водою. Ці та інші рішення, швидше за все, утворять базу для Національного плану адаптації до кліматичних змін України, який зараз готує уряд.
Європейська зелена угода і стратегія ЄС “від ферми до виделки” дає ще більшу мотивацію для України, щоб поступово перейти на більш стійкі аграрні практики. Євросоюз продовжує переглядати й посилювати свої стандарти продовольчої й екологічної безпеки. Водночас, він планує потроїти власне органічне аграрне виробництво за наступне десятиліття.
Це повинно допомогти переконати українських аграрних виробників у потребі інвестувати в кліматично-сумісні оновлення з метою зберегти майбутній доступ до вигідного ринку ЄС. За останні кілька років Україна увійшла в п’ятірку найбільших експортерів агропродукції в Євросоюз. В 2019-му вона була другим найбільшим постачальником органічної продукції в країни організації. Експерти підрахували, що Україна здатна в 10 раз збільшити своє виробництво органічних продуктів у найближчі роки. А менші врожаї будуть компенсовані вищими ринковими цінами.
Сегмент органічної продукції, який швидко зростає, – лише одна з багатьох сфер, через які Україна може розширити свою присутність на аграрних ринках ЄС. Це робить відповідність європейським екологічним й продовольчим стандартам довгостроковою необхідністю для всієї аграрної індустрії країни.