Слід, який Кримська війна залишила в історичній пам’яті, популярній культурі та навіть у міській топоніміці Великої Британії та Франції – неспівмірний із масштабами цього військового протистояння середини ХІХ століття
Меморіал на честь цієї війни в Лондоні (на світлині вгорі), наприклад, розташований на одній із центральних площ – площі Ватерлоо. Його декілька разів переробляли та доповнювали. Зокрема, до нього додали скульптуру Флоренс Найтіґейл (1820 – 1910) – засновниці першої школи медичних сестер, яка була учасницею Кримської кампанії.
Із цією війною пов’язано заснування найвищої та найпочеснішої нагороди за мужність перед лицем ворога, котрою можуть нагородити військовиків із країн, підлеглих Британській короні – Хреста Вікторії.
Перші нагороджені цією відзнакою – учасники битв у Криму. Вважають, що якщо не всі, то принаймні більшість із цих хрестів відлиті з металу трофейних російських гармат, захоплених під час тієї війни.
Читайте також: Україна та Крим в 1918-1920 роках: які висновки маємо зробити
Цей конфлікт привніс до англійської культури символічні поняття “тонка червона лінія” й “атака легкої бригади”.
Перше позначало хоробрість і стійкість британського солдата, тоді як друге – катастрофічні за наслідками прорахунки командувачів. Які призвели до героїчної, але самовбивчої атаки британської бригади легкої кавалерії на російські артилерійські позиції в битві під Балаклавою (жовтень1854 року).
Трагічно-пафосний вірш “Атака легкої бригади” (The Charge of the Light Brigade), який Альфред Теннісон написав за гарячим слідом цієї події, досі входить до шкільної програми Великої Британії.
До речі, і назва “балаклава” для маски з отворами для очей і рота – також дана за однойменним кримським містечком, під яким солдати союзних військ (британці, французи, італійці, турки) так “імпровізували”, захищаючись від холоду.
У Франції пам’ять про Кримську війну відбилася насамперед у топоніміці.
У Парижі є вулиця Євпаторія – на честь висадки французького десанту на узбережжі Євпаторії та битви бід цим містом, Севастопольський бульвар, Малахівський проспект (згадка про успішний штурм французами Малахова кургану у вересні 1855 року).
Кримську назву має й один із мостів через Сену – відкритий у 1856 році міст Альма. Названий він на честь однієї з битв, яка відбулася 20 вересня 1854-го на невеличкій річці Альмі (протікає на території Сімферопольського та Бахчисарайського районів).
Початково міст оздобили чотирма скульптурами – піхотинця, артилериста, гренадера й зуава (легкого піхотинця французьких колоніальних військ).
До нашого часу встояв лише самотній зуав, який слугує наочним орієнтиром для визначення небезпеки повеней на Сені.
Читайте також: Слово “мир” в окупації може йти тільки в сукупності із “трудом” і “маєм” – Асєєв
Коли вода покриває ступні скульптури – закривають підходи до річки, коли доходить до стегон – припиняють усе судноплавство. У 2016-му, коли вода досягла зуавового пояса, у Парижі оголосили надзвичайний стан.
Українська ж пам’ять про цю війну повністю потонула в російському імперському дискурсі.
У радянських і пострадянських підручниках згадують хіба що “матроса Кошку” (уродженця Подільської губернії Петра Марковича Кішку) та “хирурга Пирогова” (похованого під Вінницею). Із цього історичного ракурсу події мають так: українці / уродженці України, пліч-о-пліч зі своїми рязанськими братами боролися проти західної інтервенції. Їхній життєвий інтерес нібито полягав у тому, щоб Росія виграла ту війну – і ніяк інакше на все це подивитися не можна.
Хоча, як люблять зараз казати, із тим геополітичним протистоянням “усе не так однозначно”. Щонайменше ми мали би пам’ятати і про деякі інші факти.
Наприклад, про сюжет із формуванням в 1853-1854 роках Михайлом Чайковським (Садиком-Пашею) (1804 – 1886) українських козацьких підрозділів на османській службі. Які мали – під запорізькими знаменами – взяти участь у Кримській війні.
Але ця сторінка історії залишається або невідомою, або “незручною” для більшості українців. Навіть після всього, що сталося у Криму й із Кримом у 2014-му…
P. S. 19 вересня в межах навчань “Об’єднані зусилля – 2020” українські та британські десантники висадилися на Миколаївщині. А за день, 20 вересня, була річниця битви на Альмі – першої великої битви Кримської війни 1853-1856 років.