У п’ятницю, 12 червня, ввечері відразу троє людей незалежно одне від одного повідомили, що на високому рівні готують документи про те, щоби скасувати зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО)
Про це для LIGA.net пише освітній омбудсман Сергій Горбачов.
Ця інформація, яку підтвердили ще й інші джерела, змусила написати допис на офіційній сторінці освітнього омбудсмена та публічно стати на захист ЗНО.
Прикметно, що після оприлюднення мого допису в мережі з’явилася величезна кількість історій із гешґегом #РукиГетьВідЗНО. І всі ці історії – про те, що лише ЗНО надало обдарованим дітям зі звичайних родин змогу здобути вищу освіту за рахунок власних зусиль.
Таких історій за час існування ЗНО – мільйони. Чому ЗНО таке важливе – і чому його в жодному разі не можна скасовувати – нижче.
Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), яке впроваджено в Україні відносно недавно, стало для нас вже чимось звичним і буденним. Треба враховувати, що ЗНО одночасно виконує два досить різних, але пов’язаних завдання.
Перше – державна підсумкова атестація (ДПА), яка оцінює якість освіти за кількома ключовими предметами шкільної програми. Це стосується тих, хто завершує здобуття повної загальної середньої освіти: випускників 11 класів шкіл, студентів других курсів коледжів, випускників закладів профтехосвіти тощо.
Друге – забезпечення рівних прав на доступ до вищої освіти, коли зарахування до закладів вищої освіти (ЗВО) відбувається винятково за результатами ЗНО. Це – надзвичайно важливо, оскільки дозволило зламати багаторічну систему корупції та вимагання хабарів під час вступу до університетів.
Читайте також: В’ятрович розповів про третю спробу наступу русифікаторів у парламенті
Звичайно, що ЗНО, яке існує в нинішньому вигляді майже 15 років, має постійно вдосконалюватися: потрібні нові форми, нові технології, нові принципи тестування. Незмінним же мають залишатися два основних принципи: оцінювання має бути зовнішнім і незалежним. Бо лише поєднання цих двох умов проведення оцінювання гарантує (наскільки це можливо зараз), високий рівень об’єктивності оцінювання рівня освіти для випускників та абітурієнтів.
Інші варіанти, коли школи оцінювали самі себе, а університети зараховували на перший курс зручних абітурієнтів, ми вже бачили. Але ось тепер з’явився ризик – на щастя, невеликий, але, на жаль, не нульовий – що під прикриттям лозунгу “рятуємо від пандемії” є наміри зацікавлених осіб скасувати процедуру ЗНО.
Цього не можна допустити в жодному разі, бо скасування ЗНО означатиме дуже неприємні речі.
1. Приймальні комісії ЗНО замість суто технічної роботи з оформлення документів абітурієнтів, як це було минулих років 15, займуться організацією вступних іспитів. І немає жодних гарантій, що ці іспити не будуть організовані в дусі старих добрих часів, коли підсумкові бали абітурієнта визначалися не сумою його знань, а зовсім іншою сумою.
2. Працьовиті й обдаровані діти з родин навіть середнього достатку матимуть практично нульові шанси стати студентами престижних вишів, бо сума знань у них є, а от інша сума – навряд.
3. Україна остаточно втратить шанс на те, щоб українські університети досягнули рівня не у п’ятій сотні світового рейтингу, а хоч трохи вище.
Читайте також: У дисератції Портнова знову знайшли плагіат
4. Суттєво зросте кількість обдарованих молодих людей, які будуть орієнтуватися не на українські університети, куди без “блату” вступити стане неможливо, а на університети за кордоном. Тобто – ми втрачатимемо ще більшу частину обдарованої молоді, яка могла би будувати успішну кар’єру й розбудовувати Україну.
5. І найважливіше те, що можливе скасування ЗНО аж ніяк не підвищить рівня безпеки під час вступної кампанії. Зараз проведення ЗНО регламентують жорсткі й уже чимало років апробовані правила за перевіреними процедурами: у кожній аудиторії може бути не більше 15 учасників + два інструктори (а якщо ухвалити рішення про звільнення від ДПА цього року тих, хто не планує вступати до ЗВО – то й до 10+2).
А от за якими ще невідомими правилами проводитимуть вступні іспити в окремих ЗВО – важко сказати. Цілком можливо, що в одній аудиторії може опинитися не 12-17, а набагато більше людей. І це буде набагато більшою загрозою, оскільки суттєво підвищить ризики.
Маю сподівання, що ці самовбивчі для української вищої освіти рішення не будуть ухвалені. Бо вже зараз ми бачимо початок громадської кампанії за збереження прав на рівний доступ до вищої освіти за участі педагогічної спільноти, батьків, освітніх експертів. Бо за роки існування завдяки ЗНО студентами стали мільйони молодих людей, які за інших умов мали б дуже невисокі шанси вступити до омріяних українських університетів.
Саме ці люди, які на власному досвіді, на досвіді своїх дітей і своїх учнів відчули переваги ЗНО, можуть завадити тому, щоб описані вищі неприємні можливості не стали сумною реальністю.