Щодо українського розвідника Матюхи. Мене більше хвилює не верифікація «українського Штирліца», а те, з якими меседжами він повернувся.
Про це на своїй сторінці в Фейсбуці повідомив заступник директора Українського інституту дослідження екстремизму Богдан Петренко.
1. Роль КПРФ. Комуністи відповідно до заяв Матюхи, є посередниками між Кремлем та «окупованими територіями». Логіка у цьому є – Кремль ніколи не збирався брати на себе відповідальність за фейкові проекти. Але її немає у тому, щоб цей меседж взагалі вносити. По суті це – розділення образу ворога. З одного боку це виглядає як відбілювання Кремля з частковим перенесенням відповідальності на КПРФ. Це до речі, дуже зручно буде тоді, коли росіян притягуватимуть до відповідальності за військові злочини в Україні – можна буде валити усе на КПРФ.
2. Росія в разі провалу «мінського формату», має «план Б» – проведення референдуму про приєднання «ДНР» та «ЛНР» до РФ. Для цього нібито проводиться перепис населення «там». Це більше звучить як стимул для України прогнутись на «нормандській зустрічі» (щоб не втратити окупований Донбас). І як підтримка проросійських настроїв в ОРДЛО – бо розчарування у Росії там величезне, тому крім крапкового вкидання російських паспортів проросійській частині населення треба чергову «морковку». Щодо реальності – то Росії Донбас не потрібен. Не для того, вона його руйнувала війною і вивозила звідки виробництво, щоб його приєднати. Та і його приєднання призведе до збільшення міжнародного тиску на РФ. І найстрашніше для Кремля – об’єднання проблем Донбасу і Криму в одне питання.
3. План В. Продовження російської військової експансії в Україні. Стратегія Росії щодо розширення свого впливу передбачає різні варіанти розвитку подій. У тому числі й військову експансію. Питання у тому, що військова експансія буде можлива лише за сприятливих для Кремля умов. Тобто – зростання проросійських настроїв, зниження потенціалу військового спротиву та відвертання міжнародної спільноти від підтримки України. Нікому не потрібно збільшувати зону окупації, якщо за неї доведеться ще більше платити і відновлювати після боїв. Тому план продовження військової окупації України у Кремлі є. Але він пилиться у шухляді, в очікуванні чергового послаблення нашої країни. Він явно не є пріоритетним. На відміну від інформаційного тиску військовою експансією.
Висновок з меседжів «штірліца» робіть самі.
Нагадаємо, колишній “народний мер” окупованої Горлівки Едуард Матюха виявився розвідником ГУР Міноборони України й повернувся на підконтрольну територію. Протягом 5 років Матюха перебував на території ОРДЛО і вдавав, що підтримує бойовиків. Розвідник заявляє, що скандальний сайт “Миротворець” було створено з його подачі. На сайті він описаний як “посібник окупантів, “народний мер” Горлівки”. Горлівку він очолював недовго, бо навколо нього спалахнув конфлікт між окупантами, що й було завданням від ГУР. Він також став першим секретарем горлівського міськкому Компартії, почав заводити контакти з московськими комуністами, зокрема лідером КПРФ Геннадієм Зюгановим. За інформацією Матюхи, саме через КПРФ Кремль координує свою діяльність в Абхазії, Придністров’ї, Південній Осетія, а також так званих “ДНР” та “ЛНР”. Відповідальною за цю координацію людиною з боку Держдуми РФ він називає Казбека Тайсаєва.