Українцям анонсували чергову реформу – цього разу щодо прожиткового мінімуму. Його обіцяють не тільки збільшити, а й відв’язати від нього понад 150 видів виплат та фінансових показників. Але відкорковувати шампанське та святкувати кінець епохи бідності, на жаль, не доведеться. Адже обіцянки від влади зазвичай залишаються обіцянками, а непродумані дії призводять до хаосу.
Гадання на бюджетній гущині
У програмі дій уряду Гончарука одним із ключових маячків є забезпечення кожного українця на рівні реального прожиткового мінімуму. За останніми даними Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму в цінах серпня 2019 року з розрахунку на місяць на одну особу становив 3 669 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4 208 грн). А реальний, розрахований експертами, ще вищий.
Але із реалізацією цих амбітних мрій Кабмін не поспішає. Адже в проголосованому минулого тижня у першому читанні проекті держбюджету на 2020 рік рівень прожиткового мінімуму, до якого прив’язана значна частина соціальних виплат, значно скромніший.
У 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року буде 2027 гривень, з 1 липня – 2118 гривень, з 1 грудня – 2189 гривень. По основних соціальних і демографічних групах населення показники такі: для дітей віком до 6 років з 1 січня 2020 року – 1779 гривень, з 1 липня – 1859 гривень, з 1 грудня – 1921 гривня; для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2020 року – 2218 гривень, з 1 липня – 2318 гривень, з 1 грудня – 2395 гривень; для працездатних осіб з 1 січня 2020 року – 2102 гривні, з 1 липня – 2197 гривень, з 1 грудня – 2270 гривень; для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року – 1638 гривень, з 1 липня – 1712 гривні, з 1 грудня – 1769 гривень.
Парламентарі та фракції перед розглядом проекту держбюджету-2020 запропонували безліч поправок щодо підвищення прожиткового мінімуму. Наприклад, «Батьківщина» радила підвищити розміри соціальних стандартів і гарантій до їх фактичних розмірів. Для цього фракція на чолі з Юлією Тимошенко пропонує уточнити норми Закону України «Про прожитковий мінімум» відповідно до законопроекту № 1175 від 29.08.2019 року, який необхідно розглянути та ухвалити за основу і в цілому до розгляду проекту закону про державний бюджет на 2020 рік.
Зважаючи на зазначене, «Батьківщина» вважає за необхідне встановити у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2020 року – 4317 гривень, з 1 квітня – 4360 гривень, з 1 липня – 4373 гривні, з 1 жовтня – 4468 гривень. Згідно із запропонованою поправкою мінімальна пенсія має складати з 1 січня 3306 гривень, а наприкінці року збільшитися до 3426 гривень.
Аналогічні розрахунки були і в інших поправках. Але бюджетний комітет вирішив лише частково врахувати пропозиції парламентарів. І в проголосованому в сесійній залі тексті держбюджету лише порекомендував Кабміну при підготовці законопроекту до другого читання доручити передбачити у 2020 році підвищення державних соціальних стандартів, насамперед прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, виходячи з фінансових можливостей держави. Але чи співпадатимуть можливості з бажанням – велике питання.
За словами фінансового експерта Олексія КУЩА, різниця між статистичним і бюджетним прожитковим мінімумом – в 1,5 раза. Різниця між бюджетним і експертним, або реальним, який визначається за результатом аналізу цін на необхідні товари та послуги та який наразі перевищує 5000 грн, – ще більша.
«Нині влада застосувала унікальну формулу. Можновладці записали до проекту держбюджету окрему статтю, в якій вказали, що прожитковий мінімум має складати 4200 грн. Таким чином держава декларує намір досягти такого показника й демонструє розуміння, яким він має бути насправді. Але з причини недостатності ресурсів прожитковий мінімум буде меншим. Це дуже нагадує відомий мультфільм, в якому листоноша Пєчкін приносить посилку, але не віддає її хлопчику через відсутність у того документів», – констатував він у коментарі «ВВ».
Експерт не виключив, що для годиться уряд підвищить рівень бюджетного прожиткового мінімуму на сотню-другу гривень, але не до обіцяних 4200 грн.
«При цьому джерела в бюджеті є на те, щоб соцвиплати відповідали реальному прожитковому мінімуму. Просто потрібно переспрямувати деякі потоки в правильне русло, в тому числі шляхом перегляду мит на сировину, невеликий розмір яких наразі збагачує фінансово-промислові групи. За умови зміни моделі навіть при існуючій константі національного доходу можна підвищити рівень життя населення в 1,5-2 рази», – підкреслив Олексій Кущ.
Відв’язка по повній
Паралельно із роботою над проектом бюджету від міністра соцполітики Юлії Соколовської пролунав анонс щодо реформування прожиткового мінімуму в Україні.
«Сьогодні прожитковий мінімум перестав бути критерієм бідності і використовується як фіскальний індикатор. До нього крім соціальних виплат, пільг та пенсій прив’язано понад 150 видів виплат та фінансових показників, серед яких: туристичний збір, аліменти, плата за видачу ліцензії, адмінпослуги, держмито, судовий збір, штрафи, заробітна плата, посадові оклади, стипендії, добові у відрядженнях тощо. Ця прив’язка позбавляє нас можливості допомагати тим, хто цього справді потребує. Тому що підвищуючи прожитковий мінімум, ми автоматично збільшуємо видатки на всі інші виплати. Тобто нинішня система не дозволяє нам адресно боротися із подоланням бідності (так в оригіналі. – Прим. ред.)», – написала очільниця Мінсоцу у «Фейсбуці».
Вона додала, що профільний парламентський комітет підтримав її пропозицію скасувати прив’язку до прожиткового мінімуму усіх видів виплат крім двох: пенсії та допомоги малозабезпеченим сім’ям. Розмір усіх інших виплат, за її словами, пропонується встановлювати в абсолютних цифрах і переглядати їх кожного року при ухваленні держбюджету.
На переконання Юлії Соколовської, відв’язка від прожиткового мінімуму не призведе до зменшення розміру соцдопомог. Навіть навпаки – для сімей, що знаходяться в складних життєвих обставинах, розміри виплат збільшуватимуться.
Експерт «Української фабрики думки» Юрій ГАВРИЛЕЧКО нагадав: декілька років тому в Україні від прожиткового мінімуму відв’язали мінімальну зарплату.
«Але це було зроблено не задля покращення українцям життя, а виключно заради стримування зростання діри в Пенсійному фонді після зниження ЄСВ з 48% до 22%.
Те, що намагаються відв’язати певні виплати від прожиткового мінімуму, не є реформою. Це означатиме хаос, причому не тільки в соцзабезпеченні. За таких умов повністю ламається система штрафів, податкового кредиту тощо. Тобто руйнується структура, на заміну якої нічого не запропонували. Більше того, поки не напрацюють нові правила гри, жодних платежів не проводитимуть, бо ніхто не буде знати, як і що обраховувати. Якщо ж виплати, прив’язані до прожиткового мінімуму, вираховуватимуть у ручному режимі, це спровокує величезну корупцію», – зазначив він у коментарі «ВВ».
Олексій Кущ своєю чергою констатує, що відв’язування соціальних виплат від прожиткового мінімуму дозволяє визначати їх «за довідником стелі». І це дає владі можливість не виконувати свої базові обіцянки, які вона декларувала, кажучи, що кожна людина має отримувати не менше ніж прожитковий мінімум.
На його переконання, правильніше було б точково відв’язувати від прожиткового мінімуму деякі штрафи й податки, а по деяких дефініціях змінити модель обрахування.
«Але в жодному випадку під таким приводом неприпустимо відв’язувати реальні соціальні виплати, які обраховуються на користь людей», – підсумував експерт.
Олена САФОНОВА