«Посилення штрафних санкцій щодо роботодавців за порушення трудового законодавства зіграло позитивну роль. Через них, а також через страх підпасти під перевірки, в тому числі за участю поліції та митних органів, багато хто з працедавців волів оформлювати трудові відносини з співробітниками хоча б шляхом укладення громадсько-правової угоди.
Але після рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, якими відмінялися перевірки Держпраці, вони зрозуміли, що можна повернутися до попередніх схем. Ось і маємо результат – за півроку після цього рішення кількість застрахованих осіб зменшилася на 200 тисяч осіб.
Зрозуміло, що це не дуже добре за європейськими мірками. В Україні працюють доволі серйозні проекти ЄС та МОП (Міжнародної організації праці. – Прим. авт.) з подолання незадекларованої праці. І це свідчить про те, що Україна відома у світі як країна з високим рівнем неформальної зайнятості. Тому міжнародні організації прагнуть допомагати нам боротися з цим явищем. Адже неоформлені трудові відносини – це вже фактор нестабільності. Тому в детінізації зайнятості в Україні зацікавлені не тільки українські робітники, а й наші світові партнери. Проте це не вигідно роботодавцям, які намагаються по максимуму зекономити на своїх співробітниках.
Більше того, якщо раніше тільки невеликі та середні підприємства не оформлювали трудові відносини з найманими працівниками, після відміни перевірок компанії з іноземним капіталом переймають негативний досвід українських колег. Найяскравішим прикладом є сервіс кур’єрської доставки Glovo, співробітники якого вже неодноразово виходили на пікети через порушення своїх трудових прав. Там працюють навіть без оформлення громадських угод, роботодавець може звільнити людину впродовж дня. В той же час компанія контролює поведінку співробітників у соцмережах, щоб вони не писали негативних коментарів, та слідкує за дотриманням режиму нерозголошення конфіденційної інформації. В Іспанії, звідки прийшла ця компанія, за таке нехтування трудовим законодавством на роботодавців накладаються чималі штрафи.
А в багатьох країнах інспектор праці може не тільки накласти штраф у сотні тисяч гривень в еквіваленті, але й заборонити здійснювати господарську діяльність. Також у багатьох країнах є заборона на участь у тендерах для підприємств, на яких були виявлені факти неформальних трудових відносин.
У нас законодавство ще доволі лояльне по відношенню до роботодавців, що не є дивним. Адже в парламентах всіх скликань були присутні лобісти бізнесу, які робили все можливе задля мінімізації впливу держави на сферу трудових відносин, щоб найманий працівник був ще більш залежним від свого роботодавця.
І є побоювання, що Рада дев’ятого скликання не стане винятком. Не випадково ми почули від Данили Гетьманцева наратив щодо необхідності зниження штрафів за порушення трудового законодавства через те, що підприємства все одно їх не сплачують. За такою логікою давно потрібно знизити ціни на комунальні послуги, адже багатьом з українців вони не по кишені. Але цього не відбувається. Тому це є певною маніпуляцією. Насправді у всіх цивілізованих країнах дуже великі штрафи за неформальні трудові відносини.
Те, що були відновлені перевірки інспекторами Держпраці, є безумовним позитивом. Адже прокуратура вже давно не здійснює загального нагляду за дотриманням трудових прав. У багатьох місцевих радах, на жаль, немає таких інспекторів, хоч це і прописано в законодавстві. Фактично Держпраці є єдиним органом, який міг допомогти робітникам відновити справедливість.
Хоча, якщо бути чесними, українське законодавство за порушення трудових прав максимум дозволяє накласти штрафи на роботодавців, 95% з яких потім легко оскаржуються в суді. Тому, на жаль, повноваження інспекторів і інспекцій недостатні».
Віталій ДУДІН,
експерт Центру соціальних та трудових досліджень