ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Июнь 2019    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
       

Інфляційна крива українського життя

  277   0 20.05.2019, 09:01 | Статьи, Общество
Інфляційна крива українського життя

Овочі за ціною коштовностей, перебої із поставками нафтопродуктів з Білорусі, а також анонсоване країною-агресором введення паливного ембарго щодо України змусили Держстат, а за ним й Нацбанк визнати, що показник інфляції в квітні на рівні 8,8% у річному вимірі дещо перевищив прогнози регулятора. Однак НБУ, випромінюючи оптимізм, заколисує українців перспективами щодо зниження рівня інфляції до 2020 року до 5%. А ось експерти констатують, що цей рік ми переживемо більш-менш без потрясінь А ось вже 2020-го через погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури можливе повторення кризових часів.

Продукти за ціною золота

За даними Держстату, в квітні 2019 року, у порівнянні з березнем, підвищилися ціни на 24 продукти харчування, або більше 77% соціального кошика. Рекордсменами подорожчання стали капуста (на 43,3%), цибуля (на 29,7%), буряк (на 16,1%), морква (на 14,9%) та пшоно (на 14,8%).

Крім того, відбулось зростання вартості всіх видів овочів, хліба, молочної продукції, м'яса, більшості набору бакалії. А ось рису, гречці, салу, цукру і яйцям вдалося подешевшати. Не змінились ціни на яблука й олію.

В Асоціації постачальників торговельних мереж, яка проводить власний моніторинг, показники дещо відрізняються. Там констатують, що впродовж квітня ціни виросли на 87% соціальних продуктів. Тут лідерами подорожчання стали цибуля (на 63,8%), капуста (на 52,8%), морква (на 30,1%), картопля (на 23,4%) та буряк (на 19,1%).

Лідером здешевлення є курячі яйця, які, згідно з результатами моніторингу Асоціації, за другий місяць весни «просіли» в ціні на 5,2%. Крім того, зменшилася на 0,8% ціна яблук, на 0,5% - рису і на 0,3% - яловичини.

«Стабільно зростає вартість хліба. Хлібний кошик додав за місяць більше 1%. За квітень пшеничний хліб із борошна першого ґатунку зріс у ціні на 1,4%, житній хліб став дорожче на 1,3%, білий із борошна вищого ґатунку - на 1,2%, а батон подорожчав на 1%. Як бачимо, зберігається тенденція, коли ціни на найдешевші сорти хліба зростають більшими темпами, ніж на вироби середнього цінового сегменту. Молочні продукти подорожчали від 0,4% до 0,6%. І це в умовах падіння вартості закупівлі молока у виробників», - зазначає на своїй сторінці у «Фейсбуці» голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко.

Своєю чергою виконавчий директор Українського дискусійного клубу Олег Пендзин констатував, що попри поступове зменшення індексу інфляції та сповільнення росту споживчих цін до їхньої структури є певні запитання.

«Наприклад, з початку цього року інфляція зросла на 3,4%. За той самий період хліб та хлібопродукти подорожчали на 4,9%, а овочі - на 43,3%. Такі дані свідчать про те, що конкретні види продукції зростають у ціні випереджаючими темпами», - зазначив він.

На думку експерта, ситуація з подорожчанням продуктів харчування частково пов'язана з відмовою України від державного регулювання цін на продовольчі товари, а також є наслідком відсутності аналізу попиту й пропозиції.

Також він додав, що у європейських країнах фактор сезонності впливає на вартість продуктів не так сильно, як в Україні.

«У найближчих сусідів, у тій самій Польщі, сезонна динаміка цін становить 1,5-2%. Це свідчить про гарне планування, належні умови зберігання продукції, яка не втрачає своїх споживчих якостей навіть перед надходженням нового врожаю з відкритого ґрунту.

Також на стримування суттєвих коливань вартості продуктів впливає фактор держпідтримки аграріїв та надання їм дотацій на гектар. Та й податок на додану вартість в Європі на продукти харчування складає від 5 до 8%, а в Україні - 20%.

До речі, в Європі городину переважно постачають промислові аграрні виробники, у яких зовсім інший рівень собівартості продукції та інші умови виходу на ринок, ніж у дрібних фермерів чи приватних домогосподарств. У нас все навпаки. Тому було б доцільним, щоб український дрібний аграрний бізнес покращував свою ситуацію через створення споживчих кооперативів, що дозволить поліпшити умови зберігання продукції та полегшить умови виходу на ринок, який у нас є доволі монополізованим», - додав Олег Пендзин.

Нерайдужні перспективи

Економічний експерт Віктор Скаршевський зазначив, що за роки незалежності українці, на жаль, звикли до агресивного інфляційно-девальваційного середовища.

«З початку запровадження гривні у вересні 1996 року ціни на продукти збільшилися у 15,5 раза, а гривня девальвувала у 15 разів. А за останні 5 років середньомісячні темпи інфляції й девальвації пришвидшилися майже вдвічі. І з 2014 року ціни виросли у 2,4 раза, тоді як прожитковий мінімум збільшився всього на 50%, а середня пенсія - всього на 70%. Тобто найменш забезпечені верстви населення стали ще біднішими. А нам весь цей час розповідають про макрофінансову стабілізацію», - констатував він.

Експерт пояснив, що на підвищення цін впливає номінальне зростання зарплат, яке, на жаль, пояснюється не модернізацією виробництва, а дефіцитом робочої сили у зв'язку з трудовою міграцією. Та й збільшення мінімальної зарплатні на 12%, яке відбулося цього року, не могло не позначитися на темпах інфляції. Безумовно, свій «внесок» робить неврожай.

«А ще світові ціни на продовольчі товари, на відміну від минулого року, почали зростати. Індекс Всесвітньої аграрної організації демонструє, що за чотири місяці 2019-го світові ціни на продовольство зросли на 5,4%, а на молочні продукти - на 26%. Це спонукатиме до підвищення цін й в Україні. Адже чим вища вартість продукції, тим більше зростатиме експорт», - констатував Скаршевський.

Крім того, інфляцію пришвидшує зростання тарифів на житлово-комунальні послуги та паливне ембарго нафтопродуктів із РФ, яке буде запроваджене з 1 червня. Безперечно, стимулює зростання цін й обмінний курс, що не є дивним з огляду на імпортозалежність України.

Економіст, голова громадської організації «Національний інтерес України» Ігор Гарбарук каже, що в бюджеті-2019 інфляція передбачена на рівні 7,4%. МВФ та Світовий банк прогнозують інфляцію на рівні 7,3%, а Нацбанк - на рівні 6,3%.

«Думаю, що річна інфляція буде в межах 10%. Хоча реальна інфляція, якщо прорахувати соціальні продукти, ціни на які підлягають державному моніторингу, сягне 15%, а по деяких позиціях понад 20%», - додав він.

А Віктор Скаршевський вважає, що через сезонність у найближчі місяці ціни будуть стабільними, навіть спостерігатиметься дефляція. Але десь із середини літа девальваційні процеси поновляться, відповідно пришвидшаться темпи інфляції, загалом у 2019 році вона складе близько 10-11%.

«Черговий інфляційний сплеск відбудеться впродовж 9-12 місяців. Тобто вже наступного року слід очікувати різкого погіршення інфляційно-девальваційних процесів. Тому 2020-й може стати повторенням кризових 2008-2009-го та 2014-2015 років», - підсумував він.

Аріна МАРТОВА 

Вечірні Вісті

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Июнь 2019 (581)
Май 2019 (1058)
Апрель 2019 (1008)
Март 2019 (1069)
Февраль 2019 (946)
Январь 2019 (1032)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области