ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Февраль 2019    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
         
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
   

Валерій Дубіль: Через «медреформу» в лікарнях не вистачає місць хворим на грип

  106   0 06.02.2019, 16:01 | Новости, Общество
Валерій Дубіль: Через «медреформу» в лікарнях не вистачає місць хворим на грип

Пік епідемії грипу очікується у середині лютого, а терапевтичні й інфекційні відділення лікарень на моїй рідній Чернігівщині вже переповнені вдвічі. Схожа ситуація - по всій Україні. Проблема не лише у ліжко-місцях, а й у нестачі ліків.

Уряд і МОЗ запевняють - в Україні найбільша кількість лікарняних ліжок в Європі, Україна на четвертому місці в світі за кількістю лікарняних ліжок, зайва кількість лікарняних ліжок у нашій країні - один з основних чинників неефективності системи охорони здоров'я. Тому одне з першочергових завдань «медреформи» від влади - скорочення лікарняних ліжок («фінансуємо НЕ ліжка, а лікування пацієнтів»). Воно, як переконують її лобісти, дозволить вивільнити бюджетні гроші для лікування пацієнтів.

МОЗ вже багато років говорить, що лікарняних ліжок забагато - у той же час практикуючі медики говорять про зворотнє. Принаймні під час сезонного піку захворюваності їх катастрофічно не вистачає. То чи допоможе «медреформа» від влади у переповненні відділень лікарень? Давайте аналізувати.

Кількості ліжко-місць у терапевтичних й інфекційних відділеннях насправді не вистачає

10 років тому кількість ліжок у нас була дійсно надлишковою: на 2008 рік - 437 тис. ліжок. За цей час їхня кількість скоротилася на понад 40%. Це не набагато більше показників Польщі (6,5 ліжок), Словаччини (5,8 ліжок) або середнього по країнах ЄС показника в 5,7 ліжок на 1000 населення.

Врахуємо декілька факторів. Перший. 75% з тих ліжок мають надзвичайно низьку пропускну потужність - вони розташовані в невеликих медичних установах. Другий - їх незадовільний стан. Деякі з них напівзруйновані. Третє. У результаті тотального і не завжди продуманого скорочення, структура ліжкового фонду вже зовсім не відповідає ні структурі захворюваності, ні географічним і демографічним показникам територій. Тому ми й маємо у відділеннях за деякими напрямками реальний дефіцит ліжок.

Наприклад, терапевтичні й інфекційні відділення, куди госпіталізують при пневмоніях, ГРВІ та грипі. Так ось їх в Україні якраз набагато менше, ніж в Європі.

Терапевтичні відділення українських лікарень мають тільки 36 тис. ліжок або 0,9 ліжок на 1000 населення. При цьому у країнах Європейського регіону ВООЗ, у середньому маємо 2,6 терапевтичних ліжок на 1000 населення, а у країнах ЄС - 2,2 ліжка. Навіть якщо до них ще додати 16 тис. ліжок в інфекційних відділеннях і лікарнях для дорослих і дітей, це буде удвічі менше, ніж в європейських країнах. Саме через це наші лікарні зараз у 2-3 рази переповнені.

Ліжка продовжують скорочувати разом із скороченням фінансування (про це я писав у попередніх блогах). Тільки за останні 3 роки їх поменшало ще на 10%. А в 2018 році, зі стартом "реформи" і автономізації медичних установ, темпи скорочення ліжок тільки збільшились.

У Європі ліжка також скорочували. Тільки в інший спосіб

З розвитком медицини, змінюється й важливість різних ланок медицини. Сьогодні, авжеж, перевагу віддають попередженню хвороби при амбулаторній діагностиці, бо при тривалому лікуванні в лікарні людина витрачає набагато більше ресурсів, і в першу чергу - власного організму.

Тому всі країни Європи вже скоротили кількість лікарняних ліжок у стаціонарах. Тільки це було набагато раніше - у 90-х роках минулого століття.

Найістотніші скорочення були в Фінляндії і Швеції (на 47 і 45% ліжок відповідно). В інших країнах Західної Європи - у середньому на 10-20%. Країни Європи не уникли помилок на цьому шляху, відверто «перестаралися» зі скороченням числа лікарняних ліжок і тепер відчувають їхню нестачу. Наприклад, Ірландія, Данія, Великобританія зіткнулися зі зростаючими чергами на госпіталізацію, а в Польщі черги стали серйозною проблемою і приводом для жартів крізь сльози поляків.

Українська «медреформа» від влади - непродумана і хаотична, тому Україна наступила на ці ж граблі. Вийти з цієї ситуації нам буде набагато складніше, адже наша країна навіть близько не може зрівнятися з інвестиційними можливостями Європи, і ми точно не зможемо, як європейські країни, за декілька років побудувати нові лікарні замість скорочених.

Чому скорочують дефіцитні ліжко-місця терапевтичних й інфекційних відділень

При досить великій загальній кількості лікарняних ліжок, лікарні та відділення одного профілю простоюють напівпорожні, а інші під час піку захворюваності стають переповненими. Причина - спотворений МОЗом принцип «гроші йдуть за пацієнтом». Точніше, «гроші приходять з пацієнтом».

Через хронічне недофінансування галузі, у нас панують неформальні економічні відносини. Нагадаю, за даними нацрахунків, українська медицина фінансується на 60% з кишень пацієнтів (і на 40% - з них же, тільки у вигляді податків). Це ті суми «благодійних внесків», які медзаклади вимушені збирати з пацієнтів, щоб забезпечити своє виживання і процес лікування самих пацієнтів.

Неформально, у державній медицині існують ліжка «дохідні», за лікування на яких пацієнти платять чималі суми, і «не дохідні» - за які взяти істотні «благодійні внески» неможливо. Наприклад, ліжка в кардіології, гінекології, пологових будинках та інших - дохідні, а терапія, паліативна допомога, загальна хірургія тощо - «ні».

Зрозуміло, що при спущеному зверху плану зі зменшення лікарняних ліжок, місцева влада та керівники медустанов часто керувалися не інтересами пацієнтів, а бажанням збереження саме цих «дохідних» ліжок.

Тобто, є дві причини нестачі ліжок під час епідемії - хронічна нестача фінансування і сформовані неформальні економічні відносини в медицині.

Чи вирішить провладна «медреформа» проблему

Відповідь однозначна. Ні.

По-перше, «медреформа» залишає єдине джерело фінансування української медицини - держбюджет. А він не зможе її профінансувати на гідному рівні, особливо якщо говорити про стаціонарне лікування.

Пропонована владою концепція медреформи з єдиним фінансовим джерелом - бюджетом, не дозволяє забезпечити необхідний рівень фінансування. А особливо якщо говорити про потреби одного з найбільш витратних рівнів - стаціонарного лікування за допомогою спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.

Самі порівняйте: загальна потреба для української медицини - понад 250 млрд грн, це в 2,5 разу менше, ніж зараз. Тож українці й далі доплачуватимуть 60% з власної кишені за принципом «гроші йдуть з пацієнтом». А це означає і підвищення ролі принципу «дохідних» і «не дохідних» ліжок. Таким чином автономізовані медустанови збережуть себе від розорення. Тільки от піклуватися про забезпечення комплексного медичного обслуговування своїх пацієнтів вони не будуть.

По-друге, впровадження так розрекламованого МОЗом принципу «гроші йдуть за пацієнтом», тобто за оплату конкретно наданих пацієнту послуг, теж не дозволить утримувати додаткові, резервні ліжка, щоб лікувати пацієнтів у період сезонних піків захворювань та інфекційних спалахів. Логіка така: якщо ти отримуєш гроші за конкретний обсяг наданих послуг, то навіщо тобі утримувати «зайві» ліжка, які будуть зайняті тільки кілька місяців у році в період сезонних піків захворюваності або в період інфекційних спалахів?

Якщо ми будемо фінансувати подібну медичну допомогу тільки через принцип «гроші йдуть за пацієнтом», то черг при госпіталізації і хронічного переповнення лікарень в період піку захворюваності ми не позбудемося ніколи.

Коли і чи чекати на зміни

Щоб це змінити, потрібна політична воля. Треба впровадити бюджетно-страхову модель фінансування охорони здоров'я.

Обов'язкове медичне страхування разом зі збереженням прямого бюджетного фінансування забезпечить необхідний рівень фінансування медицини. А комбіноване фінансування медичних установ і за фактично надані медичні послуги через систему страхування, і додаткове базове бюджетне фінансування на утримання резерву ліжкового фонду (держзамовлення), який необхідний для того, щоб мати резерв пропускної здатності лікарень у період піку захворюваності або епідемій, дозволить повністю вирішити питання пікового переповнення лікарень і черг на госпіталізацію.

У Верховній Раді вже зареєстровані необхідні законопроекти. І після зміни влади ми зробимо все, щоб за них проголосували якнайшвидше.

Валерій Дубіль,
народний депутат фракції «Батьківщина», 
KиевVласть

 

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Февраль 2019 (766)
Январь 2019 (1032)
Декабрь 2018 (1014)
Ноябрь 2018 (1031)
Октябрь 2018 (1050)
Сентябрь 2018 (1008)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области