ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Октябрь 2019    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
       

"Чорна діра" Пенсійного фонду

  424   0 06.02.2019, 10:01 | Статьи, Общество
"Чорна діра" Пенсійного фонду

Побажання дожити в Україні до пенсії, якщо ти не нардеп, прокурор чи експрезидент, стає реальним прокляттям. Адже відпахавши все життя і вийшовши на заслужений відпочинок, людина поважного віку приречена на виживання. Пенсіонери не жирували й за радянських часів, а в сучасній Україні тим паче. Щомісячні виплати літнім людям у нас чи не найнижчі в Європі, а ціни вже зовсім європейські. Більше того, в стареньких немає гарантій, що пенсії виплачуватимуть без затримок або й навіть зовсім не припинять їхню виплату. Бо Пенсійний фонд із року в рік демонструє все більшу дефіцитність.

ВІЧНИЙ ДЕФІЦИТ

У середині січня Пенсійний фонд України ухвалив бюджет на 2019 рік, урахувавши в ньому підвищення пенсій людям похилого віку, що не є дивним у рік виборів. Головний кошторис ПФУ затверджений на рівні 398,2 млрд грн. При цьому власних коштів у Фонду всього близько 230,6 млрд грн. Рекордний дефіцит у 167 млрд грн, що на 17 млрд грн більше, ніж у 2018 році, за традицією дотуватимуть із держбюджету. І виходить, що працюючі українці заплатять у ПФУ двічі: перший раз у вигляді єдиного соціального внеску (ЄСВ), який дорівнює 22% від зарплати, а вдруге - у вигляді інших податків і зборів вже як покупці чи споживачі.

Експерт з питань соціальної політики Андрій ПАВЛОВСЬКИЙ констатував, що головна мета так званої пенсійної реформи - зменшення прямих дотацій з держбюджету та більша наповнюваність ПФУ завдяки відрахуванням працюючих українців - не була досягнута. І це попри те, що умови пенсійного забезпечення людей в результаті цієї псевдореформи погіршили, натомість завдання щодо зменшення видатків з головного кошторису країни не виконали. Він нагадав, що за рахунок значного збільшення мінімального страхового стажу в Україні фактично був підвищений пенсійний вік на п'ять років.

«Тепер з 1 січня 2019 року людина, яка не має 26 років страхового стажу, зможе вийти на пенсію не в 60 років, а в 63. Протягом декількох років страховий стаж піднімуть до 35 років. І якщо ти не матимеш необхідного стажу, на відпочинок підеш уже в 65. Також було зменшено коефіцієнт страхового стажу з 1,35 до 1,0. Тому люди, яким «пощастило» виходити на пенсію після «реформи», отримуватимуть виплати на 30% менші, ніж ті, хто вийшов на пенсію ще до втілення урядових новацій», - пояснив він «ВВ».

Своєю чергою експерт Центру аналізу економічної політики Юрій ГАВРИЛЕЧКО впевнений, що в Україні підвищення пенсійного віку було банальним ідіотизмом і небажанням прорахувати наслідки для економіки.

«По-перше, підвищення пенсійного віку означає, що молоді нема де працювати, тому вона виїжджає з країни. А коли люди виходять на заслужений відпочинок і робочі місця звільняються, працювати банально нікому через те, що працездатні українці вже за кордоном. Намагання створити робочі місця вже не дуже допомагають, адже немає під них найманих працівників. По-друге, після підвищення пенсійного віку люди, яким залишилося до пенсії не так багато, не можуть знайти собі роботу й стають на облік у центрах зайнятості, отримуючи, відповідно, виплати з безробіття. І це спричиняє додаткове навантаження на держбюджет», - пояснив він «ВВ», додавши, що таких негативних моментів від підвищення пенсійного віку значно більше.

Також екперт піддає сумніву вислів профільного міністра Реви щодо скорочення дефіцитності Пенсійного фонду й констатує, що навіть на обіцяні індексації пенсій у кошторисі Фонду грошей немає. «Видаткова частина бюджету ПФУ минулого року складала близько 360 млрд грн, а в нинішньому - близько 400 млрд грн. Різниця - 11%. Тобто грошей на індексації пенсій не передбачено в принципі», - заявив він «ВВ». 

Експерт нагадав, що за даними Держстату, в Україні близько 17 млн найманих працівників, які отримують у середньому зарплату по 10 тисяч гривень.
«Якби це насправді було так, ніякого дефіциту Пенсійного фонду не було б, адже левова частка ЄСВ, який відраховують із зарплатні кожного, потрапляє до ПФУ. Але, за даними Фонду, постійних платників у них всього 11 мільйонів. І середня зарплатня, з якої сплачується ЄСВ, орієнтовно на 3 тисячі гривень менше, ніж обрахував Держстат. І це більшменш реальний показник. Тому доки ми не дізнаємося, скільки в нас насправді найманих працівників та яка в них реальна зарплатня, говорити про скорочення дефіцитності Пенсійного фонду безглуздо», - наполягає Юрій Гаврилечко.

КРИЗА СОЛІДАРНОЇ СИСТЕМИ
Експерти впевнені, що солідарна пенсійна система наразі переживає великі проблеми. Андрій Павловський пояснив, що ця система ефективна лише тоді, коли на одного пенсіонера припадає чотири працюючих.
«Але зараз у нас - коли смертність майже вдвічі перевищує народжуваність, коли люди масово тікають з країни на заробітки чи навіть на постійне місце проживання, - на одного пенсіонера припадає
один працюючий. Ситуація дедалі погіршуватиметься, і солідарна система просто не витримає та впаде», - зазначив він.
За словами фінансового експерта Олексія КУЩА, солідарна система апріорі не може працювати в стані демографічного спаду, який у нас спостерігається. А ще одна з проблем солідарної пенсійної системи в Україні - втрата рівноважної точки фіскального навантаження на Фонд заробітної плати, яка була б консенсусною між населенням, бізнесом та державою.
«Всі успішні пенсійні системи розпочиналися саме з визначення такої рівноважної точки. В одній країні податкове навантаження на ФЗП може бути на рівні 30%, а в іншій - 10%. Все залежить від стану
економіки та інших факторів», - пояснив він «ВВ».
Саме тому, на його думку, потрібні трансформації пенсійної системи й запровадження перехідної моделі. І тут важливо знаходити інструменти мотивації.
Олексій Кущ констатував, що високий рівень тіньової зайнятості в Україні, що зокрема спричиняє дефіцитність ПФУ, значною мірою обумовлений тим, що вся мотивація держави працює проти легальної
зарплатні.
«Значне фіскальне навантаження спонукає людей ухилятися від сплати податків і йти в тінь щодо виплати зарплат. Діюча система субсидій стимулює українців демонструвати невеликі доходи, щоб отримати державну допомогу. Не додає позитиву й те, що немає жодної кореляції між податками, які ти сплачуєш із зарплати, та пенсією, яку ти потім отримаєш. Тобто у яких розмірах ти б не сплачував ЄСВ, отримуватимеш майже однакову пенсію з усіма іншими через встановлений коефіцієнт заміщення, який у нас чи не найнижчий у Європі», - зазначив експерт.
За його словами, влада з одного боку займається передвиборчим піаром, обіцяючи індексувати пенсії. А з іншого - уряд має намір запровадити другий, так званий накопичувальний рівень пенсійної реформи, який по факту буде мегакорупційною годівницею.
«Адже планується створити центральний державний фонд, який збиратиме й акумулюватиме персональні внески тих, хто підпадає під другий рівень пенсійної реформи. А вже потім цей фонд буде проводити розподіл грошей між акредитованими недержавними пенсійними фондами. Тобто ресурсну базу нового фонду планують створити за рахунок збільшення фіскального навантаження,
плануючи ввести додатковий ЄСВ на рівні 2-5%, які також будуть відраховуватися з зарплат. Мова йде про мільярди гривень, які акумулюватимуть в якомусь квазідержавному монстрі під
керівництвом чиновника, який пальцем вказуватиме, кому виділяти кошти, а кому - ні. Як у приказці про сороку, яка варила дітям кашу», - додав Олексій Кущ, вказавши, що за таких
умов криза Пенсійного фонду лише наростатиме.
Експерти впевнені, що від солідарної системи поступово потрібно відмовлятися та запроваджувати персоніфіковані рахунки. Але навіть ця реформа не спрацює без комплексного підходу із забезпеченням зростання економіки та зниженням рівня міграції українців тощо.
За словами Олексія Куща, маятникова трудова міграція пояснюється диспропорцією між рівнем зарплат в Україні і тій же Польщі.
«Високі зарплати - це необхідна умова для того, щоб люди залишалися в Україні, але вона не є достатньою. Має бути не тільки зарплата, а й довготривалі перспективи роботи та життя в Україні, які
визначаються також якістю пенсійної, медичної, освітньої системи тощо. Тобто людина повинна знати, що пропрацювавши 30 років, вона не буде жебракувати. Зараз українець, який пропрацював у Польщі
10 років, може розраховувати на пенсію в 500-600 євро, що наразі вдвічі перевищує середню зарплату в Україні. А відраховуючи впродовж 35 років ЄСВ на батьківщині, люди максимум можуть претендувати на пенсію в 2400 грн - менше ніж 100 євро. Ось і вся математика, яка визначає довгострокові стимули. Маятникова міграція закінчиться, якщо підвищити зарплати хоча б до 60-70% тієї, яку
платять за збирання яблук у Польщі. А ось постійна міграція, яка наразі складає 3 млн осіб і має тенденцію до росту, залежить не стільки від зарплат, а скоріш від довгострокових перспектив», - підсумував він
Олена САФОНОВА

Вечірні Вісті

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Октябрь 2019 (270)
Сентябрь 2019 (633)
Август 2019 (559)
Июль 2019 (1051)
Июнь 2019 (1026)
Май 2019 (1058)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области