ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Январь 2019    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
     
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

Валерій Дубіль: Хворим пацієнтам доведеться забути про виклик лікаря додому

  3110   0 09.01.2019, 16:37 | Новости, Общество
Валерій Дубіль: Хворим пацієнтам доведеться забути про виклик лікаря додому

Новий рік розпочався із піку захворювань на грип і ОРВІ. Останній одразу здійняв хвилю скарг серед українців. Люди жаліються на наслідки «медреформи» і нові правила роботи сімейних лікарів.

Батьки дітей обурені - лікарі перестали їздити на виклики до маленьких пацієнтів навіть із високою температурою. І вони вимушені винаймати таксі, приїжджати у поліклініку чи амбулаторію і вистоювати багатогодинні черги серед таких самих інфікованих пацієнтів.

Коли ж грошей на таксі немає, лікар обмежується телефонними рекомендаціями без огляду. Нерідко встановлення дистанційного діагнозу для пацієнта означає ускладнення - пневмонію чи бронхіт. За ними слідує госпіталізація до стаціонару.

Обурені й лікарі. Очікуючи у черзі, відвідувачі можуть захворіти, адже вірусні захворювання найнебезпечніші у початковій стадії. Попередити їхнє поширення можна лише обмеживши контакт із хворим - тому навіть т.в.о. Міністра Уляна Супрун, яка цю реформу лобіює, рекомендує хворим на грип залишатися вдома. Як виконати ці рекомендації, коли лікарі не приїжджають?

Залишається вибір: або «лікування» вдома без реального обстеження і коректного діагнозу і визначеної схеми, або поїздка до лікаря і поширення хвороби.

«Телефонне» лікування небезпечне

Авжеж, МОЗ не забороняв сімейним лікарям виїжджати до пацієнтів додому. Так само, як і не дозволяв проводити консультації, встановлювати діагноз і призначати лікування дистанційно телефоном. Навпаки, у наказі МОЗа №504, яким визначений порядок надання первинної медичної допомоги, чітко визначено: «ПМД надається безпосередньо лікарем з надання ПМД»; «ПМД надається під час особистого прийому пацієнта за місцем надання ПМД»; «Лікар з надання ПМД може прийняти рішення про надання окремих послуг ПМД за місцем проживання (перебування) пацієнта». У тому ж документі говориться й про те, що «надання послуг з ПМД ґрунтується на принципах: доступності, що передбачає мінімальну втрату часу для її отримання; безпечності, що полягає у наданні послуг з ПМД у спосіб, що мінімізує ризики завдання шкоди пацієнтові, у тому числі тієї, якій можна запобігти, а також зменшує можливість медичних помилок». Цьому принципу зовсім не відповідає «лікування» в телефонному режимі.

Сімейні лікарі виконувати ці вимоги фізично не можуть через «медреформу» влади. Зміни у фінансово-правовому механізмі їхньої роботи і різке підвищення навантаження на кожного лікаря призводять до того, що або лікарі, або керівники медзакладів змушують/стимулюють медиків до максимального скорочення часу на обслуговування одного пацієнта.

«Медреформа» призвела до того, що вони змушені думати про те, як отримати гроші від НСЗУ та як вдасться «обслугувати» 2-3 тисячі пацієнтів! І це навантаження набагато вище, аніж було до реформи - про це ми вже писали. Згідно із дослідженням, яке замовляло МОЗ у компанії Делойд, у 2017 році навантаження на лікаря було тільки 1351 пацієнт. Що вже казати, якщо порівняти й інші країни!

Звідси і нові «норми» - на обстеження в амбулаторному режимі одного пацієнта за смішні 15 хвилин, хоча ще в минулому році на одного пацієнта сімейний лікар витрачав 1 годину 35 хвилин, з яких 40 хвилин в амбулаторії. Лікарі просто не встигають виїжджати на виклики до пацієнтів, хоча минулоріч мінімум 22% пацієнтів отримували первинну меддопомогу вдома. Вони йдуть на ризик - встановити діагноз і лікування у телефонному режимі.

Через нововведення МОЗу, потік пацієнтів дедалі зростає, а лікарів на первинному рівні хронічно не вистачає.

Лікар для пацієнта став «єдиним вікном» для отримання меддопомоги

Прибічники політики чинної команди МОЗу відзначать, що дефіцит був, є і буде. А за останній рік їх менше не стало. То ж звідки взялось додаткове навантаження?

У нас дійсно не вистачає лікарів, і вирішити цю проблему протягом одного-двох років неможливо. Нам потрібно 26-28 тис лікарів загальної практики, нині ж дефіцит - 6,5 тис. І ще додайте 43% працюючих лікарів пенсійного і передпенсійного віку.

Раніше лікарів загальної практики дійсно більш-менш вистачало - тоді значення і функції у них були інші. До «реформи» звичайний районний центр первинної медико-санітарної допомоги обслуговував 20-25% всіх звернень жителів району, а 65-70% - напряму зверталися до районної лікарні. У великих містах люди вже давно знайшли собі спеціалістів, яким довіряють, і зверталися до них напряму, а не через терапевта. Тому на кожного сімейного лікаря середнє навантаження було на європейському рівні - 1300 пацієнтів.

Тепер лікар загальної практики - це «єдине вікно» для пацієнта. Кожен українець має супроводжуватися своїм сімейним лікарем, направлятися на госпіталізацію, лабораторні обстеження і до спеціалістів, отримувати рецепти на ліки і лікарняні листки. А ще - зареєструватися у системі меддопомоги, виписати електронну карту і отримувати запис в реєстрі пацієнтів можна тільки через свого сімейного лікаря. Тож тепер до нього звернеться в рази більше людей - звідси й збільшився в рази дефіцит.

Окремо відзначу додаткове навантаження через формування і ведення реєстру пацієнтів. Це надвелика паперова бюрократична робота - навіть при заповненні реєстру в електронному вигляді її вистачає. Додає роботи і виписка рецептів за програмою «Доступні ліки» - лікарі акцентують, що багато часу йде на пояснення пацієнтам, що з тим рецептом робити.

Такі перші результати «медреформи» від влади. А сьогодні лише половина пацієнтів підписали декларації з вибору лікаря (точніше, медзакладу, про це ми вже писали). Система вже захлинається від потоку пацієнтів! Чого чекати, коли декларації підпишуть 70 чи 80%? Яке тоді реальне навантаження буде на сімейного лікаря і які будуть черги і якість його роботи?

Навіщо потрібна «подушка безпеки»

Відзначу, проблема не лише на первинці. Первинний, вторинний, третинний й інші - це лише моделі. Насправді рівнів меддопомоги не існує - є єдиний медичний простір. Проблеми в одному його сегменті одразу відображаються на інших.

Раніше я вже писав, що саме екстрена меддопомога приймає на себе навантаження, коли інші рівні працюють неефективно. Влада не створила «подушку безпеки» для реалізації своєї «медреформи», не підкріпила функціонування екстреної меддопомоги. І останнім часом кількість непрофільних викликів «екстренки» досягає 80%. Приїзд бригади через перевантаженість чекають годинами!

Чому кількість викликів зросла? Це прямий результат «медреформи» на первинці. Отримав ускладнення пацієнт через «телефонне лікування» грипу - стан погіршився - викликав «швидку» - госпіталізували. Відмовився сімейний лікар їхати до дитини чи хворого у віці, у якого висока температура, призначив лікування телефоном, температура не падає, викликають «швидку». І таких сценаріїв можна десятками перераховувати!

«Медреформа» у сьогоднішньому вигляді має бути скасована

Вирішити одразу декілька проблем - якість лікування на первинному рівні і забезпечити увагу пацієнту зможе тільки обов'язкове медичне страхування. Нині всі фінансові витрати через невірний «телефонний діагноз» несе пацієнт або держава. Відповідальності ж не несе ніхто. У страховій же медицині фінансову відповідальність за витрати і ускладнення неякісного лікування має лікар і медзаклад. Точніше - страхова компанія, яка застрахувала професійні ризики лікаря і медзакладу. Рівень їхніх страхових платежів буде тим меншим, чим менше буде страхових випадків. Лікар, який працюватиме неякісно, платитиме такі страхові платежі, що йому легше буде змінити професію.

По-друге - реформу потрібно проводити системно і покроково. Перед реформою «первинки» потрібно було закінчити розпочату ще у 2012 році реформу екстреної меддопомоги.

І насамкінець - кожен крок реформи має бути підготовлений, мати фінансове підґрунтя і достатній час для його реалізації. Розширюючи функції сімейних лікарів потрібно було завчасно підготувати кадровий резерв на випадок їхнього дефіциту. А розвиток системи первинної меддопомоги потрібно було зовсім не за рахунок перерозподілу мізерних ресурсів з інших, не менш важливих компонентів єдиного медичного простору. Це треба було зробити за рахунок нових сформованих джерел фінансування - коштів системи обов'язкового медичного страхування.

Валерій Дубіль,
народний депутат від фракції «Батьківщина»,
KиевVласть, 9 січень 2019р.

 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Январь 2019 (545)
Декабрь 2018 (1014)
Ноябрь 2018 (1031)
Октябрь 2018 (1050)
Сентябрь 2018 (1008)
Август 2018 (952)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области