Радіація вплинула на кожне з цих міст по-різному, і саме це визначає можливість їхнього подальшого заселення, повідомляють “Вечірні Вісті” з посиланням на IFLScience.
У 20 столітті сталося три найбільші ядерні катастрофи: дві в Японії та одна в Україні. Усі знають про трагедії в цих містах, але не зовсім зрозуміло, чому в Хіросімі та Нагасакі життя відновилося, а от в Чорнобилі люди залишаються за межами зони, пише IFLScience.
Під час Другої світової війни, в серпні 1945 року, США скинули дві ядерні бомби на японські міста Хіросіма і Нагасакі з інтервалом у три дні. Внаслідок цих атак загинуло від 129 до 226 тисяч людей, здебільшого серед цивільного населення.
“Навіть рятувальники, які поспішали до міст, щоб допомогти постраждалим, також стали жертвами радіаційного впливу. Через кілька років багато хто з тих, хто пережив вибухи, повідомляв про випадки лейкемії та інших видів раку. Вагітні жінки, що зазнали впливу вибухів, мали значно більший рівень викиднів і дитячої смертності. А діти, що народжувалися після катастрофи, часто мали фізичні та інтелектуальні порушення, затримки росту і вищий ризик розвитку раку,” – зазначає видання.
Бомбардування Хіросіми та Нагасакі досі залишаються єдиним випадком застосування ядерної зброї проти мирних міст. Тоді як катастрофа в Чорнобилі стала аварією. 26 квітня 1986 року вибухнув реактор на Чорнобильській атомній станції, що спричинило викид радіоактивних речовин в атмосферу.
“Вибух у Чорнобилі поширив радіоактивні матеріали на величезну територію, охоплюючи частини нинішніх Білорусі, України та Росії. Двоє людей загинули під час вибуху, ще близько 28 померли протягом тижня, а 600 000 осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії, стали жертвами шкідливого впливу радіації,” – йдеться в матеріалі.
Експерти пояснюють, що основна різниця між цими трагедіями полягає у типах вибухів. Ядерні бомби, скинуті на Хіросіму та Нагасакі, були підірвані на великій висоті, що дозволило максимізувати потужність вибуху та зменшити рівень радіації.
“Вибух у Чорнобилі був набагато меншим за масштабами і стався на рівні землі. Це спричинило викид в атмосферу в 400 разів більше радіоактивних матеріалів, залишивши значні шматки ядерних відходів (частини реактора, забруднені радіацією) на місцевості,” – пояснили в IFLScience.
Ще однією відмінністю є тип матеріалу, що використовувався в кожному випадку. Більшість ядерних боєприпасів і реакторів використовують збагачений уран, що містить високу концентрацію ізотопу урану-235 (U-235), який є паливом для реакторів і вибухів.
“Відмінність полягає в тому, що ядерний реактор використовує спеціальні стрижні для поглинання нейтронів, щоб підтримувати контрольовану ланцюгову реакцію з меншою інтенсивністю протягом довшого часу. Реактор в Чорнобилі мав 180 тонн палива, що в десятки разів більше, ніж у звичайній бомбі,” – підкреслили в статті.
Коли ядерне паливо стає непридатним, його замінюють і зберігають в реакторі, поки воно не буде безпечно утилізоване або поховане. В Чорнобилі вибух вивільнив ці матеріали в атмосферу, що зробило місцевість постійно забрудненою.
“Ці радіоактивні відходи мають дуже довгий період напіврозпаду, тому вони залишаються небезпечними для людей на багато десятиліть. Саме тому Чорнобиль не може бути заселений,” – підсумували в IFLScience.
Інші цікаві дослідження про Чорнобиль Раніше вчені виявили, чому собаки Чорнобиля швидко еволюціонують. Виявилось, що ті тварини, які жили ближче до місця катастрофи, мали генетичні відмінності, що робить їх відмінними від собак з інших регіонів.
Також дослідження показали, що жаби, що живуть в зоні Чорнобиля, адаптувалися до умов високої радіації. Результати не виявили різниць у тривалості життя, швидкості старіння чи рівні стресу серед чорнобильських деревних жаб порівняно з тими, що живуть в інших безпечних регіонах.
Нагадаємо що Чорнобиль серед найстрашніших туристичних напрямків світу.