Після того як Україна, США та країни Європейського Союзу виступили з ініціативою про безумовне припинення вогню з 12 травня терміном на 30 днів, Володимир Путін несподівано запропонував перенести початок переговорів на 15 травня. Такий крок з боку Кремля одразу викликав хвилю реакцій від світових лідерів, повідомляють “Вечірні Вісті” з посиланням на PolitExpert.
Путін провів пресконференцію у ніч на 11 травня, де відкинув ідею негайного перемир’я. Натомість він запропонував повернутися до формату переговорів у Стамбулі, розпочатих у 2022 році, фактично зміщуючи увагу з безумовного припинення вогню на майбутні діалоги.
Навигация по статье
Франція: «Зараз потрібна тиша, а не обстріли»
Президент Франції Еммануель Макрон виступив із жорсткою заявою, нагадавши, що разом з Дональдом Трампом запропонував чіткий план — зупинити вогонь без попередніх умов. Він наголосив, що президент Зеленський погодився на ці умови, тому зараз очікується така ж відповідь від Москви.
Макрон прямо заявив, що неможливо вести перемовини, коли продовжується бомбардування цивільного населення. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро додав, що Європа готова долучитися до переговорів — але лише після встановлення режиму тиші.
Німеччина: «Цього недостатньо»
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав готовність Росії до діалогу позитивним сигналом, але недостатнім. Він підкреслив, що перемовини не можуть починатися без припинення бойових дій. За його словами, лише встановлення реального перемир’я відкриє шлях до конструктивного діалогу.
Польща: «Жертв більше не буде»
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск нагадав у соцмережах, що світ очікує не на відкладені перемовини, а на негайне та безумовне припинення вогню. Він підкреслив, що Україна вже підтвердила свою готовність, і тепер відповідальність за мир лежить на Росії.
США: «Спочатку тиша — потім розмова»
Спеціальний представник президента Трампа Кіт Келлог чітко окреслив американську позицію: спочатку — режим припинення вогню, потім — переговори. Він наголосив, що не можна змінювати порядок, щоб не допустити чергового маніпулятивного затягування процесу з боку Кремля.
Литва: «Терор замість миру»
Глава МЗС Литви Кястутіс Будріс заявив, що відповіддю Путіна на заклики до миру стала масована атака дронів по території України. Він розкритикував спроби Кремля затягувати процес і грати на час, використовуючи терор як інструмент тиску. Литовський дипломат закликав до нових санкцій, якщо Росія не припинить вогонь до вказаного терміну.
Чехія: «Кремль хоче продовжувати стріляти»
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський у своїй заяві прямо сказав, що Путін відкинув мирну ініціативу Заходу. За його словами, диктатор відкрито демонструє бажання продовжувати війну, тоді як демократичний світ вимагає тиші та спокою.
Туреччина: «Мир можливий лише після припинення вогню»
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган провів телефонну розмову з Путіним, у якій заявив, що підтримує ідею переговорів у Стамбулі. Водночас він наголосив, що тільки повне припинення вогню створить відповідну атмосферу для діалогу.
За словами турецького лідера, нинішня ситуація є шансом, який не можна втратити, й потрібно скористатися «вікном можливостей» для встановлення миру.
Контекст: коаліція лідерів у Києві
10 травня до Києва приїхали президенти та прем’єри Франції, Німеччини, Британії та Польщі. Вони провели спільні консультації з президентом Володимиром Зеленським, після чого провели телефонну розмову з Дональдом Трампом.
За підсумками переговорів усі сторони погодилися на повне припинення вогню з 12 травня. Президент Зеленський офіційно підтвердив цю готовність. Проте вже наступної ночі Путін виступив проти цієї ініціативи, запропонувавши повернення до формату 2022 року після 15 травня.
Нагадаємо як Макрон планує стримувати Росію після перемир’я.