ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Ноябрь 2018    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
       

Доповідь «Відокремлення політичної та кримінальної відповідальності» (частина 2)

  246   0 01.07.2013, 14:44 | Новости, Политика
Доповідь «Відокремлення політичної та кримінальної відповідальності» (частина 2)

Доповідь «Відокремлення політичної та кримінальної відповідальності», підготовлену доповідачем ПАРЄ Пітером Омцигтом, надає прес-служба "Батьківщини".

(Частина 2. Початок читайте тут)

4.1.2. "Справа газового контракту " - незаконна криміналізація політичних рішень

48. Тимошенко була засуджена до 7 років позбавлення волі на підставі розпливчастих звинувачень в зловживанні службовим становищем за те, що уклала угоду з прем'єр-міністром Росії Путіним про вирішення "газової кризи", яка вибухнула взимку 2008 / 2009.

49. Кримінальне обвинувачення проти колишнього прем'єр-міністра полягає в тому, що угода, укладена між нею і прем'єр-міністр Росії Путіним була фінансово невигідною Україні, і що вона не була схвалена в письмовій формі заздалегідь її кабінетом. Політична угода між двома прем'єр-міністрами, яка згодом була конкретизована під час детальних переговорів між Газпромом і Нафтогазом України, була досягнута в умовах жорстокої кризи, після того, як пан Путін наказав припинити постачання газу в Україну і через Україну до Західної Європи 5 січня 2009 р.. 17 січня 2009 р., пані Тимошенко, яка перебувала під сильним тиском з боку Європейського союзу і ключових західноєвропейських лідерів, щоб розблокувати ситуацію, досягла принципової угоди з Путіним, в Москві. 19 січня, Нафтогаз і Газпром підписали контракт. У той же день, кабінет Тимошенко провів позачергове засідання за її відсутності, де обговорили газову угоду, але без проведення голосування за її укладання. На цьому засіданні перший віце-прем'єр Турчинов заявив, що не має жодних юридичних вимог приймати будь-які директиви і що прем'єр-міністру потрібна тільки політична підтримка. Після повернення Тимошенко, 21 січня, кабінет міністрів підтвердив контракт і 22 січня, постачання газу з Росії в Україну і в Західну Європу було повністю відновлено. Адвокати Тимошенко стверджували, що не має жодних юридичних вимог, що таку угода необхідно попередньо схвалювати на засіданні уряду, в той час як звинувачення стверджувало, що це потрібно робити. Дивно, але факт, що кабінет міністрів схвалив угоду через два дні навіть не згадується в постанові суду.

50. Газової домовленості в січні 2009 року були і залишаються предметом живих політичних дебатів. Навіть деякі з колишніх політичних союзників Тимошенко стверджують, що колишній прем'єр-міністр ніколи не мав би приймати таку високу ціну і повинен був зайняти "жорстку" позицію в переговорах з паном Путіним і з західноєвропейськими урядами. Вони стверджують, що серйозної нестачі газу в Україну можна було б уникнути до весни користуючись газом власних запасів України. Це питання зіграло важливу роль у президентській кампанії 2010 року і, можливо, внесло свій вклад у втрату голосів Тимошенко на виборах. Справа в тому, що Росія погодилась знизити ціну на газ після того, як Янукович прийшов до влади, але тільки в обмін на далекосяжні політичні поступки, такі як довгострокове продовження оренди баз у Криму для Чорноморського флоту Росії.

51. На мій погляд, політичний вибір, зроблений пані Тимошенко, як прем'єр-міністром, укласти газову угоду з Росією, навіть за високою ціною був зроблений для того, щоб запобігти серйозній політичній і гуманітарній кризі. Він вплинув на її політичні позиції, на наступних виборах. Неможливо навіть припустити, що вона могла отримати з цієї угоди якусь особисту фінансову вигоду, чи порушити права окремих громадян. Отже, у світлі вищезгаданих «Керівних принципів», вона не мала бути притягнутою до відповідальності в кримінальному порядку за її політичне рішення.

4.1.3. Вірогідні процесуальні порушення

52. Прокуратура і суд у газовій справі були також заплямовані вірогідними процесуальними порушеннями. Презумпція невинності (стаття 6 пункт 2 ЄКПЛ) була очевидно порушена численними публічними заявами високопоставлених політичних і судових осіб, що оголосили її винною до закінчення суду над нею, у тому числі президент, прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністр, генеральний прокурор, його перший заступник та депутати Верховної Ради, що належать до правлячої партії. Президент Янукович насправді припустив, що Тимошенко має «довести свою невинність у суді». Заступник генерального прокурора Кузьмін, старший член Вищої ради юстиції (вищого дисциплінарного органу для суддів і прокурорів) публічно заявив, що Тимошенко винна у злочинах, після рішення першої інстанції - за кілька днів до апеляційної скарги у справі.

53. Незалежність та неупередженість судів, які розглядали її справу також сумнівна. Молодий суддя, суду першої інстанції мав всього два роки досвіду і ще був на випробувальному терміні. Він систематично відхиляв процедурні клопотання адвокатів Тимошенко, в тому числі клопотання про перенесення слухання у зв'язку з проблемами з її здоров'ям, і клопотання про отримання доказів, в тому числі заслуховування свідків висунутих захистом. Як відомо, він навіть відхилив клопотання на додавання до матеріалів справи такого основоположного документу, як сама газова угода, де ніби міститься склад злочину, без пояснення причин. Суддя також помістив Тимошенко в СІЗО за явно надуманих підстав (після одноразового запізнення Тимошенко на судове засідання, на сім хвилин). За даними спостерігачів на судових процесах Данського Гельсінського комітету, судді взагалі не вистачало впевненості в собі і влади для реакції на деякі провокаційні зауваження Тимошенко в залі суду.

54. Крім того, не ясно, чи був вибір судді в цьому випадку і в справах проти політичних союзників Тимошенко здійснений саме автоматизованою системою призначення суддів на справи. Спостерігачі Данського Гельсінського комітету відзначили, що Печерський районний суд, в компетенції якого перебуває розгляд більшості справ проти колишніх членів уряду, складається з 35 суддів, в той час як справи стосовно опозиційних політиків були зосереджені на невеликій кількості суддів, більшість з яких перебували на випробувальному терміні, до того ж:

«дивує, яких суддів обрали для таких видовищних і політизованих справ - молодих, недосвідчених, відкритих і вразливих для політичного тиску".

55. Справедливість судового розгляду також ставиться під сумнів через відмову суду надати достатньо часу і можливостей для підготовки захисту, що передбачено змістом статті 6 пунктами 3 (б) - (г). Справа щодо газового контракту складається з близько 4300 сторінок, у тому числі з двадцяти експертних висновків, 360 годин заяв записаних на аудіокасети і близько 100 стенограм показань свідків. Тимошенко та її адвокати мали тільки 15 робочих днів для вивчення цього матеріалу, у травні 2011 року, і вони отримали час, щоб скопіювати 10 з 15 папок. Суд відхилив всі клопотання захисту щодо отримання додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи. У ході судового розгляду, пані Тимошенко була в суді майже щодня, протягом незвично довгих сесій, які серйозно обмежували час проведення консультацій з її адвокати до або між судовими засіданнями. Бесідам зі своїм адвокатом надалі заважала нав'язлива присутність міліцейської охорони, проблема, яку суддя також відмовився вирішувати. Останнє, але не менш важливе, її право на ефективну допомогу адвоката було обмежено по-різному, в тому числі шляхом анулювання повноважень пана Власенко за дорученням рішенням суду від 18 липня 2011 р.. Отже, низка слухання були проведені за відсутності законного представника, у тому числі чотири повних дні слухань в ході яких суд допитав 25 з в цілому 40 свідків звинувачення.

56. Право на публічний розгляд (пункт 1 статті 6 ЄКПЛ) було очевидно також порушено вибором надзвичайно малого приміщення судового засідання, враховуючи великий інтерес громадськості до процесу, який призвів до допуску тільки невеликої кількості нібито "обраних " журналістів.

4.1.4. Різні форми тиску на Тимошенко і її адвокатів та союзників

57. Тимошенко, як повідомлялось, також знаходилась під інтенсивним фізичним і психологічним тиском, під час досудового ув'язнення і після нього. Вона скаржилася на серйозні проблеми зі здоров'ям та сильний біль. Це було підтверджено незалежними лікарями з лікарні Шаріте в Берліні, яким було дозволено оглянути її тільки після деякої затримки і численних втручань з боку міжнародного співтовариства. У своїй камері, її постійно знімали декількома відеокамерами, і низка відео і розмов були опубліковані в Інтернеті. Один ймовірно санкціонований витік стосувався можливої телефонної розмови пані Тимошенко з її чоловіком, в якому вона - знову ж таки, нібито - грубо образила українську суддю Європейського суду з прав людини. Тимошенко оголосила це провокацією, що покликана вплинути на Страсбурзького суд. Пан Лісіцков, голова української Державної служби виконання покарань, сказав мені під час нашої зустрічі в Києві, що для Тимошенко було "організовано" 388 медичних оглядів (від 295 вона відмовилась). На мій погляд, це більше схоже на переслідування, ніж на серйозну медичну допомогу.

58. Політичні союзники і адвокати Тимошенко теж піддаються серйозному тиску. Після призначення Віктора Пшонки в якості нового генерального прокурора у листопаді 2010 року, він публічно оголосив себе "членом команди президента", 12 старших членів уряду Тимошенко було притягнуто до відповідальності: чотирьох міністрів, п'ять заступників міністрів і глав трьох державних органів. Справа колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, більш докладно буде розглядатися у другому дослідженні нижче. У його випадку, Європейський суд з прав людини вже знайшов численні порушення Конвенції, в тому числі статті 18. Справи Валерія Іващенка, колишнього в.о. міністра оборони в уряді Тимошенко і Євгена Корнійчука, першого заступник Міністра юстиції в її уряді, також отримали значну міжнародну увагу через схожість в обох справах розпливчастих формулювань "зловживання службовим становищем", звинувачень, що криміналізують нормальний політичний чи адміністративний процес прийняття рішень і наявність процесуальних порушень у справах проти них.

59. Основних правовий радник Тимошенко і (донедавна) член Комітету Верховної Ради Сергій Власенко мабуть, також є жертвою добре організованого судового переслідування. Я говорив з ним на відстані під час мого ознайомчого візиту до Києва в лютому 2013 року, і я глибоко стурбований, як з ним поводяться. У період з червня по липень 2012 року, на нього напали три рази, йому бризнули в очі „зеленкою”. Як повідомляється, після першого нападу особа підозрюваної жінка була ідентифікована. Але прем'єр-міністр України, Микола Азаров, публічно оголосив, що "вона не повинна боятися, тому що ніхто не зможе доторкнутися до неї". Після цієї заяви послідувало ще два напади. У той час, коли особи двох підозрюваних встановлені та вони були допитані міліцією і зізналися, проте справи досі не передані до суду.

60. Крім того, в січні 2013 року, пан Власенко був зупинений прикордонниками, коли він намагався піднятися на борт літака, щоб взяти участь у першій частині засідання Парламентської асамблеї. Йому сказали, що він не може залишити країну, тому що він не заплатив за утримання його колишньої дружини. Пан Власенко сказав мені, що він дійсно заплатив свій борг і представив докази оплати у цивільному суді, який просто відмовився прийняти цю інформацію до відома. Тепер він боїться, що звинувачення його колишньої дружини за насильство, які він запевнив мене, були необгрунтованими, найближчим часом будуть використані як привід, щоб заарештувати його, після того як він був позбавлений депутатського мандата.

61. Через два тижні після мого візиту, 6 березня 2013 року, Вищий адміністративний суд дійсно скасував депутатський мандат пана Власенко. Процедура і зазначені причини є предметом для серйозної критики, яку я висловив спільно з співдоповідачами моніторингового комітету по Україні, пані де Пурбе-Лундін та пані Репс, в заяві, опублікованій на наступний день. Парламентський комітет в чиїй компетенції знаходиться це питання був проігнорований Вищим адміністративним судом, оскільки той не врахував, що рішення по Власенку не було прийнято на засіданні комітету, як передбачають правила, а суд базує своє рішення на підставі зібраних підписів від відсутніх членів комітету і не дозволяючи пану Власенку бути почутим. Причина на якій базується позбавлення мандата є чисто формальною: затримка в призупиненні членства пана Власенко в колегії адвокатів після його обрання депутатом. По суті, пан Власенко запевнив мене, що він ніколи не практикував в якості адвоката з моменту його обрання до парламенту. Він лише продовжував консультувати Юлію Тимошенко в якості "експерта з правових питань" - функцію, яку українське законодавство чітко відрізняє від юридичної практики членів колегії адвокатів. Якими б не були юридичні тонкощі, ясно одне, що справа пана Власенко є, принаймні одним з прикладів вибіркового правосуддя: Мені сказали, що кілька інших парламентаріїв, які належать до правлячої "Партії регіонів "залишаються активними членами колегії, і їх статус як парламентарії не ставиться під сумнів.

62. 18 березня 2013 р., Центральна виборча комісія (ЦВК) встановила, іншу особу, обрану на місце пана Власенко та зареєструвала її депутатом Верховної Ради, незважаючи на протест партії пана Власенко, яка звернулася до українського Конституційного суду, а також до Європейського суду з прав людини. Тим часом, заступник голови ЦВК оголосив, як повідомлялося, що Україна не може виконати можливе майбутнє рішення Європейського суду з прав людини на користь пана Власенко, бо українське законодавство не передбачає процедуру відновлення депутатського мандату. Я вважаю такі заяви неприйнятними. Якщо і коли Страсбурзький суд встановлює, що скасування мандата пана Власенко порушило Європейську конвенцію з прав людини, Україна повинна виконати це рішення, шляхом припинення порушення - яке не може бути досягнуто в будь-який інший формі, ніж, відновлення мандату отриманого їм від виборців. Якщо необхідно змінити закон для виконання вироку суду, то це треба зробити.

63. Додаткова інформація про тиск і проти Григорія Немирі, іншого політичного союзника Юлії Тимошенко, недавно була передана до Європейського суду з прав людини дочкою, Євгенією Тимошенко.

4.1.5. Нові звинувачення проти Юлії Тимошенко

64. Коли українська влада почала розуміти, що перше звинувачення - по "газовій справі" - може виявитися неспроможним на міжнародній арені, проти Юлії Тимошенко були розпочаті нові справи та відновлено старі. Вперше про них було оголошено вищими посадовими особами в ЗМІ і тепер вони розпочали свій шлях в судовій системі.

65. Ці нові звинувачення мають намір скористатися тим, що швидке зростання Тимошенко в 1990-х до статусу мільярдера "газової принцеси" залишило деякий "сірчаний" ​​післясмак в громадській думці. Як повідомлялось, її зв'язки в той час з колишнім прем'єр-міністром Лазаренком, який був засуджений у Сполучених Штатах Америки за розтрати у особливо великих розмірах і відмивання грошей, дали їй можливість ефективно й безперешкодно здійснювати поставки газу в Україну через Єдині енергетичні системи України (ЄЕСУ), в якості привілейованого «посередника». Але вона покинула цю діяльність і зайнялася політикою в грудні 1996 року, коли вона була обрана в якості депутата парламенту. З січня 1997 року вона покинула роботу в якості виконавчого директора ЄЕСУ і компанія була ліквідована менш ніж через два роки. Минуле Тимошенко як бізнес-леді повинно оцінюватися в контексті десятиліття "Дикого Сходу" після розпаду колишнього Радянського Союзу. Протягом цього періоду, майбутнім «олігархам» по всьому регіону вдалося накопичити величезні багатств користуючись правовий вакуумом, що виник у зв'язку з розпадом радянської системи. Слід зазначити, що серед тих олігархів, для судового переслідування були виділені тільки ті, які пізніше пішли проти нової політичної еліти, що прийшли до влади після початкової фази анархії. Це стосується, на мій погляд, до Михайла Ходорковського, в Росії, а також для Юлії Тимошенко, яка під час своєї політичної кар'єри проводила економічні реформи, які загрожували інтересам українських олігархів, які були і залишаються в союзі з нинішньою владою. На перший погляд, я вважаю, звинувачення, висунуті проти вибірково Тимошенко за тієї ж влади, після майже 20 років в якості підозрюваної. Вони повинні бути вивчені з особливою ретельністю у світлі європейських стандартів за умов верховенства права та захисту прав людини.

4.1.5.1. Звинувачення у вбивстві (вбивство Євгена Щербаня)

66. Звинувачення пов'язані з убивством в Донецькому аеропорту 3 листопада 1996 р. Євгена Щербаня, стверджують, що пані Тимошенко замовила вбивство цього бізнесмена і політика, через компанію під назвою Сомоллі і мережу додаткових посередників, які в кінцевому рахунку привели до російського бандита Вадима Болотського. Болотський був засуджений у квітні 2003 року судом за виконання вбивства. Він свідчив, що вбивства скоювалися за наказом гангстера з Донецької області Євгена Кушніра. Кушнір втік з України після вбивства Щербаня. Повернувшись через два роки, він був підстрелений у своєму автомобілі під Донецьком. Він вижив, але був заарештований за звинуваченням у вимаганні і помер у Донецькому СІЗО, нібито від алергічної реакції на ліки.

67. У вересні 2012 року, пан Власенко дещо провокаційно викликав для допиту у справі вбивства Щербаня, чинного генерального прокурора Пшонку, який у момент смерті пана Кушніра під час його попереднього ув'язнення обіймав посаду прокурора Донецької області, і нинішнього президента Януковича, який відповідно до його ж заяв взяв на себе всю політичну владу, що належала Щербаню в Донецькій області. Пан Власенко також задавався питанням, чому ніколи не розслідували, як вбивці Щербаня, одягнені, як співробітники аеропорту, змогли вільно наблизитися до літак і покинути місце злочину в машині, якою керувала людина, одягнена у міліцейську форму.

68. Звинувачення, що стосуються вбивства Щербаня котрі розпочалися проти Тимошенко тепер, по суті засновані на чутках давно померлих злочинців, переданих іншим відомим гангстером. Докази представлені досі, здається, порушують всі нормальні правила збору доказової бази, незважаючи на те, що український Кримінально-процесуальний кодекс був нещодавно змінений і допускає визнання показів з чужих слів в обмеженому числі випадків. Як повідомлялося, свідчення свідка, що виступив на судовому засіданні 14 лютого 2013 р. - у відсутності обвинуваченої, пані Тимошенко, незважаючи на її прохання бути допущеною до участі, засновані виключно на чутках, отриманих від осіб, що загинули 10-12 років тому. Крім того, як повідомлялося, свідчення відрізнялися від тих, які давав той же свідок у 1999-2002 роках і під час допиту, проведеного між 4 і 7 травня 2012 року. Відсутність довіри до цих свідчень широко обговорюється в українських ЗМІ, які повідомили, що (померлий) свідок стверджував, що він згадав, якими парфумами користувалась Тимошенко у той час -майже 20 років тому - і який люксовий бренд одягу, вона носила. Особливість: бренд в даному випадку Луї Вітон (Louis Vuitton) почав продавати жіночий одягу на ринку через декілька років після того як «свідок» стверджував, що бачив як Тимошенко його носила. Інші свідки обвинувачення також, здається, покладаються в основному на чутки. Є також серйозні сумніви в їх достовірності, оскільки вони, можливо, свідчать під тиском в різних формах з боку влади. Крім того, важко зрозуміти, чому звинувачення наполягало на слуханнях всіх свідків у відкритих засіданнях вже в ході досудової стадії. Новий Кримінально-процесуальний кодекс дозволяє це тільки у виняткових випадках, коли є ризик того, що свідок може бути не в змозі з'явитися до суду в ході судового розгляду. Але обвинувачення не представило жодних причин для проведення слухань досудових свідчень у відкритому судовому засіданні. Їх основна мета, здається, була забруднити Тимошенко публічно.

4.1.5.2. Нові звинувачення в замаху на розкрадання ЄЕСУ

69. Друга черга нових звинувачень проти Тимошенко в замаху на розкрадання ЄЕСУ заснована на державній гарантії, яку нібито отримав, ЄЕСУ за допомогою тодішнього прем'єр-міністра Лазаренка в кінці 1996 року, щоб допомогти ЄЕСУ отримати контракт на постачання газу з Росії у 1997 році. Передбачуваний злочин полягає в спробі розкрадання державного майна шляхом незаконного відшкодування з державного бюджету боргу контрагенту ЄЕСУ в Росії. Дуже спірне питання, чи є дійсними гарантії, які колись давали, оскільки обвинувачення має виходити з термінів давності. Термін позовної давності, діючий на момент можливих злочинних дій був десять років, що, здається, є безперечним фактом. За українським законодавством відлік часу починається заново (навіть для старих злочинів), коли підозрюваний вчинив новий тяжкий злочин. Справедливість цього правила у відповідності з європейськими стандартами, здається, принаймні, сумнівною, враховуючи важливе значення, що надається правовій визначеності в ЄСПЛ. Але факт встановили, навіть якщо для цього потрібно було розглянути дискредитовану в міжнародному співтоваристві "справу газового контракту", пов'язану з подіями 2009 року, в якості нового, серйозного злочину, що здатен перезапустити відлік позовної давності згідно сумнівних правил описаних вище. Можливі гарантії дійсно були надані в 1996 році, вони стосувалися тільки оплати поставок газу в 1997 році і мали обмеження у часі з 1 січня 1997 по 31 січня 1998 року. Для того, щоб виправдати, що протиправні дії (спроба) розкрадання, відбулися після 1999 року, звинувачення стверджує, що злочин відбувся тільки тоді, коли ЄЕСУ (яку, як ми пам’ятаємо, Тимошенко залишила в кінці 1996 р.) припинили платежі у 2000 році. Це дійсно досить надумано, за нормальними стандартами тлумачення кримінального закону. Але, коли думки прокуратури і обвинувальні вироки суду співпадають до 100%, результат на жаль, досить передбачуваний.

4.1.5.3. Поновлення справ щодо податкового шахрайства і відмивання грошей закритих в 2005 році

70. Крім того, відновлення старих звинувачень за ухилення від сплати податків, висунутих проти Тимошенко не переконує мене: ці звинувачення відносяться до шахрайства з податком на додану вартість, нібито скоєного ЄЕСУ з 1997 по 1999 рік. У той час, Тимошенко вже не працювала у цій компанії. Цей факт навіть не заперечується стороною обвинувачення, позиція якої зводиться до твердження, що Тимошенко давала "усні вказівки" бухгалтерам ЄЕСУ штовхаючи їх на вчинення такого шахрайства - але, не запропонувавши жодних доказів цим твердженням. Відсутність доказів було насправді причиною для закриття того ж розслідування в 2005 році, який був у той час підтверджений українським Верховним судом після кількох років судових розглядів у судах нижчої інстанції. У той час як принцип права, згідно з яким неможливо засудити двічі за одним і тим же злочином безпосередньо застосовується тільки до нових переслідувань після засудження або виправдання судом, принципи правової визначеності та недискримінації, а також стаття 18 ЄКПЛ вимагають, на мій погляд, щоб справу яку закрили за відсутністю складу злочину можна було відновити тільки на законних підставах, наприклад, при наявності нових доказів, а не як частину політично вмотивованої кампанії. Відкриття цієї справи після восьми років, без будь-яких нових фактів, у відомому політичному контексті, скидається на зловживання. Крім того, відповідно до аналізу спостерігачів Данського Гельсінського комітету, ці звинувачення, також, із закінченням терміну давності, навіть якщо б потрібно було визнати, що "справа газового контракту " 2009 року є ще одним серйозним злочином здатним перезапустити відлік терміну давності.

4.1.6. Висновок: Юлія Тимошенко як можливий політичний в'язень згідно резолюції 1900 (2012)

71. Аналіз ключових питань, як представлено вище, у світлі критеріїв для визначення політичних в'язнів в резолюції 1900, призводить до досить переконливих результатів, а саме, що Тимошенко має бути визнана в якості можливого політичного в'язня:

(1) Пані Тимошенко є ключовим лідером опозиції і головним суперником чинного президента. Вона була засуджена до особливо суворого 7-річного терміну тюремного ув'язнення на підставі розпливчастих звинувачень у зловживанні службовим становищем.

(2) Ці звинувачення ефективно вводять кримінальну відповідальність за політичне рішення, що вона прийняла, як прем'єр-міністр, укласти угоду з Росією щоб завершити гостру кризу, що загрожувала припиненням поставок газу в Україну та інші європейські країни.

(3) Переслідування і судовий розгляд були заплямовані можливими численними процесуальними порушеннями.

(4) Пані Тимошенко також потрапила під інтенсивний фізичний і психологічний тиск, як під час попереднього ув'язнення так й під вартою після винесення вироку. Її сім'я, юристи і політичні союзники, зокрема пан Власенко, також страждали від скоординованої кампанії цькування і переслідувань з боку влади.

(5) Юридично і фактично сумнівний характер нових обвинувачень, висунутих проти неї лежить в основі їх політичної вмотивованості.

4.2. Справа колишнього українського міністра внутрішніх справ Юрія Луценка

4.2.1. Політичний контекст переслідування пана Луценка

72. Пан Луценко також є популярним лідером опозиції. Він був провідним членом Української Соціалістичної партії в період між 1991 і 2006 роками. У 2006 році він заснував "Партію народна самооборона ", яка стала частиною "Нашої України - блоку Народного союзу". Це угрупування посіло третє місце на виборах у 2007 році і сформувало парламентську більшість разом з партією Юлії Тимошенко. Політичні дії пана Луценка як реформатора-міністра внутрішніх справ (2005-2006 і знову 2007-2010 під керівництвом прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко), здобули йому повагу прогресивних сил в Україні та міжнародної спільноти. Я хотіла б підкреслити, зокрема, його прекрасне співробітництво з доповідачем Асамблеї, яка досліджувала символічне вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, пані Лойтхойзер-Шнарренбергер (Німеччина / Альянс лібералів і демократів), яке внесло свій внесок у демонтаж ескадронів смерті в МВС і в кінцевому підсумку призвело до вироків, за вбивство їх членів і ватажків. Протягом тривалих та інтенсивних розмов, які я мала з ним у в'язниці під час мого ознайомчого візиту у лютому 2013 року, пан Луценко справив на мене враження своєю харизмою, щирість і почуття гумору і його гострим патріотизмом, навіть проти своїх особистих інтересів. Він не просить про пощаду - тобто бути "помилуваним", - але вимагає справедливості. Я постійно думаю, що Україна просто не може дозволити собі тримати таку людину за гратами - він повинен бути вільним, щоб сприяти тому, щоб його країна ставала кращою.

73. Очевидно, що пан Луценко також отримав небезпечних ворогів своєю політичною діяльністю, як міністр внутрішніх справ. Крім розслідування злочинної діяльності осіб, добре пов'язаних з нинішньою владою, він, як повідомлялося, "перетнув лінію" в прямому ефірі ток-шоу незабаром після свого звільнення з поста міністра. Він, мабуть, був спровокований телеведучою, близькою до Януковича, яка запитала його, про сина, який нещодавно був арештований в стані сп'яніння, "успадкував" проблеми з алкоголем батька. Пан Луценко відповів, що злочин його власного сина був нічим в порівнянні з діями ​​сина Януковича, який був торговцем наркотиками, а він дізнався про це, як міністр внутрішніх справ. Багато в Києві розглядали цей інцидент як "спусковий гачок" для подальших судових негараздів пана Луценка.

4.2.2. Рішення Європейського суду з прав людини

74. Європейський суд з прав людини нещодавно встановив, що його арешт і затримання порушили статтю 18 ЄКПЛ, тобто переслідували іншу мету, ніж та, що передбачена законом для арешту і утримання під вартою. Таке рішення, що пов’язало арешт і затримання політичного діяча з політично вмотивованими зловживаннями системою кримінального правосуддя, є вкрай рідким, відтоді як Страсбурзький суд встановив дуже високий поріг доказів в його рішенні на першу скаргу, подану Михайлом Ходорковським.

75. Той факт, що це порушення було знайдено у справі пана Луценка посилає дуже сильний сигнал українській владі. Я вказав на це під час моєї зустрічі з міністром юстиції, у присутності представника українського уряду в Суді, який також відповідає за нагляд за виконанням рішень Суду проти його країни. Виконання цього рішення не може бути обмежене виплатою символічної компенсації, встановленої Судом для компенсації моральної шкоди. Пан Луценко, чий арешт і утримання під вартою були визнані порушенням Конвенції, повинен насправді бути звільнений без подальшого зволікання, і відповідні загальні заходи повинні бути прийняті на додаток до того, щоб судові механізми не могли бути грунтом для політичних зловживань у такий спосіб.

4.2.3. Звинувачення проти Луценка

76. Правоохоронні органів створили спеціальну робочу групу, що включає 14 слідчих, що спеціалізуються на серйозних злочинах, для того, щоб знайти підстави переслідувати його. Це дуже велика честь пану Луценко, що всі ці 14 слідчих змогли придумати три наступні дрібні звинувачення:

(1) не скасував традиційне національне святкування Дня міліції, таким чином, присутнє нібито нецільове використання коштів, виплачене іншій державній структурі за аренду місця проведення прийому міністерства з цього приводу;

(2) те, що не завадив управлінню кадрів міністерства зарахувати його водія в штат оперативних працівників, відповідно до звичайної практики в цьому міністерстві, допомогти водієві отримати службову квартиру в Києві;

(3) нібито підписував розпорядження поки офіційно знаходився у відпустці.

Навіть якщо ці звинувачення були доведені під час справедливого судового розгляду - а я вважаю, що вони не були - вони не можуть бути виправдані будь-яким позбавленням волі, не кажучи вже про чотири роки.

77. Ще раз, ці звинувачення були засновані на широкому і нечіткому формулюванні "зловживання службовим становищем", - положенні в українському Кримінальному кодексі, які порушують «Керівні принципи» на поділ політичної та кримінальної відповідальності розвинені вище.

78. І ще раз, ці звинувачення криміналізують давню практику, за яку ні проти попередників пана Луценко, ні його наступників не буде порушено кримінальних справ. У цьому відношенні термін "вибіркового правосуддя" був би доречним, коли спірні справи можуть взагалі розглядатися як кримінал.

4.2.3.1. Не скасування святкування національного Дня міліції

79. Що стосується не скасування святкування національного Дня міліції, це більш ніж сумнівне звинувачення, бо загальна інструкція прем'єр-міністра Юлію Тимошенко для всіх своїх міністрів заборонити "незаплановані торжества" була покликана звести нанівець Указ Президента на підставі якого відзначався День національної міліція. У будь-якому разі, така загальна інструкція від прем'єр-міністра не може скасувати конкретний Указ Президента.

80. Цікаво, що прем'єр-міністр взяла участь у прийомі, що нібито суперечив її вказівкам, і так само вчинили, пан Луценко чітко згадує, міністр юстиції та одинадцять інших міністрів, а також генеральний прокурор і його перший заступник. Кращі прокурори також були присутній згодом на прийомі в ресторані, який пан Луценко оплачував з власної кишені.

81. Пан Луценко був досить емоційним коли розповідав про те, що в той час він не міг запропонувати «своїм» міліціянтам гідної зарплати, він вважав, що вони заслужили принаймні, деякого визнання і вшанування, один раз на рік. З цієї нагоди, він повинен був, наприклад, нагородити медалями вдів 16 міліціянтів, що загинули при виконанні службових обов’язків у минулому році. На його думку, єдина причина для цього звинувачення є продемонструвати великий «збиток», завданий державі, для того, щоб виправдати тюремне ув'язнення. Як не дивно, орендна плата 600 тис гривень (близько 56 000 євро), котру заплатив за місце проведення торжества було виділено Міністерством внутрішніх справ адміністрації українського президента, якій належить дана будівля. Таким чином, кошти, що виплачувалися однією державною структурою потрапляли до іншої державної структури.

4.2.3.2. Сприятливе ставлення до водія міністра

82. Друге звинувачення на перший погляд здається більш виправданим, оскільки це пахне фаворитизмом або кумівством. Але при найближчому розгляді, в рівній мірі несправедливим, що колишній міністр буде нести кримінальну відповідальність за адміністративні дії, вчинені компетентним відомством його міністерства, в які він не втручався взагалі, і які відповідають багаторічній практиці цього відділу стосовно візаві особистих водіїв міністрів.

83. Прийнято вважати, що в Україні водій є особою, яка займає важливу посаду і має користуватися довірою міністра внутрішніх справ і, отже, обирається ним або нею особисто. Оскільки водій знає про місцезнаходження міністра, слухає розмови в машині, він також повинен бути перевірений на безпеку і прив'язаний до державної таємниці. Це причина, по якій, згідно з практикою, прийнятою раніше, і згодом, водій міністра був прийнятий на роботу не на ставку (звичайних) водіїв, а на ставку міліціянтів трохи більш високого класу. Це не було засновано на наказі, даного міністром, але зроблено автоматично за допомогою адміністративного підрозділу, що відповідає за кадрові питання. За словами Луценка, це було підтверджено в ході судового розгляду главою відділу персоналу міністерства.

84. Крім того, водії та інші співробітники нижньої ланки Міністерства набираються за межами Києва, тому, як правило, їм надають у користування службове житло, оскільки вони не можуть дозволити собі платити ринкову орендну плату в Київ. Водій Луценка отримав тіж пільги: у тимчасове користування (не володіння) невелику квартира в будівлі, будівництво якої було профінансовано Міністерством, в той час як вона перебувала на балансі муніципалітету. Знову ж, міністр ніколи не був членом комітету з виділення цих квартир, він також не давав ніяких інструкцій представникам міністерства в цьому комітеті. Розподіл службову квартиру відбувався за звичною процедурою.

4.2.3.3. Видання незаконних наказів під час знаходження у відпустці

85. Третє звинувачення є особливо дивним: у той час, як фактичний зміст наказу виданого міністром не викликає суперечок, він був притягнутий до відповідальності за нібито його підписання, коли він був офіційно у відпустці. Насправді, за словами захисту, датами, зазначеними у письмовому розпорядженні явно маніпулюють. Пан Луценко сказав, що він не міг підписати наказ в цю дату, тому що він був далеко від України, у цей день він знаходився у Сполученому Королівстві.

86. Треба сказати, що я вважаю, це найбільш незвичайним - намагання ввести кримінальну відповідальність за факт роботи під час відпустки. Наскільки мені відомо, я роблю це досить часто, і я б мав великі труднощі з моїми виборцями, якби я не робив цього!

(Закінчення читайте тут)


gazetavv.com



Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Ноябрь 2018 (425)
Октябрь 2018 (1050)
Сентябрь 2018 (1008)
Август 2018 (952)
Июль 2018 (1015)
Июнь 2018 (1010)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области