ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Август 2019    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
     

Павло РОЗЕНКО: «Гадаю, що це не останні подачки від влади»

  605   0 19.03.2012, 10:52 | Статьи, Политика
Павло РОЗЕНКО: «Гадаю, що це не останні подачки від влади» Після двох років «покращень погіршення» життя, як охрестили люди реформи президента, Віктор Янукович взбурив країну новими соціальними ініціативами.

Очільник держави пророкує народові суцільний рай: іпотечні кредити під два-три відсотки річних, виплата знецінених вкладів в Ощадбанку колишнього СРСР, доплата до пенсій і підвищення зарплатні бюджетникам. Що це? Продумана соціальна політика чинної влади чи банальний передвиборчий блеф з елементами плагіату? На цю тему на порталі INTV громадяни поспілкувалися з провідним експертом Українського центру економічних та політичних досліджень імені Разумкова Павлом Розенком.

— Прем’єр-міністр Микола Азаров нещодавно дозволив собі вислів: «Українці живуть складно, але повноцінно». Чи це можливо, на ваш погляд?
— Я би трошки перефразував Миколу Яновича, сказавши, що є, звичайно, українці, які живуть повноцінно, і ми всі знаємо їхні прізвища, але 90 відсотків наших співгромадян, гадаю, живуть складно. Тобто існує дві категорії громадян. Для одних життя впродовж двох років не покращується, а інші входять до списку найбагатших людей світу за версією Forbes. Ось вони, переконаний, нині живуть в Україні повноцінно.

— Що таке, на вашу думку, обіцянки Віктора Януковича — продумана соціальна політика чи передвиборчий популізм?
— Я вважаю, що своїм виступом 7 березня на засіданні уряду Віктор Янукович фактично розпочав передвиборчу кампанію. Нічого не знайшли кращого, як згадати 2004 рік, коли також за кілька місяців до початку виборів тодішня влада підняла пенсії на ті ж самі 100 грн і зарплатню працівникам бюджетної сфери (цього поки що в соціальних ініціативах президента нема). Коли впродовж двох років представники соціального блоку уряду розповідали нам, що все погано, економіка в кризі, існує величезна діра в бюджеті пенсійного фонду, немає жодної можливості збільшувати пенсії та соціальні виплати, а зараз — розворот на 180 градусів і, виявляється, все добре: і гроші вже є, і паски затягувати не треба, то, зрозуміло, у мене особисто нема довіри до того, що говорять нині представники влади.

— Пані Акімова стверджує, що в бюджеті вже є 11 мільярдів гривень для виконання обіцянок Януковича, а решту коштів отримають від оподаткування на багатство (коли ухвалять цей закон) та інших надходжень. У свою чергу Микола Азаров запевняє, що виконати завдання, поставлене президентом, можна без ввімкнення друкарського верстату. Чи не призведуть подібні ініціативи до інфляції, і зможе це підірвати економіку країни?
— Після проголошення президентських ініціатив мене насамперед здивувало, що різні представники влади назвали абсолютно різні цифри щодо необхідності їх фінансування. Акімова оприлюднила 8 мільярдів гривень, Тігіпко — 16 мільярдів, врешті-решт домовилися, що насправді вистачить близько 16 мільярдів, але це ще без витрат на іпотечну програму, запропоновану президентом. Очевидно, не було точних розрахунків, скільки потрібно грошей і звідки їх взяти. До речі, коли відразу після засідання Кабміну головного банкіра в коридорі піймали журналісти і запитали, де ж вони візьмуть кошти на повернення вкладів з Ощадбанку, він на льоту сказав: «Ну, ми ще не знаємо, будемо думати». Ось вам рівень сьогоднішнього менеджменту в державі, коли проголошуються ініціативи, а виконавці й гадки не мають, як їх реалізувати. Якщо відштовхуватися від цифр, ця соціальна програма Януковича коштуватиме всім нам близько 18–20 мільярдів гривень. Щоб дістати потрібну суму, є кілька можливостей. Перша — за рахунок підняття економіки, збільшення ВВП. Але треба чітко сказати: прогноз економічного зростання уже зафіксований у бюджеті 2012 року і доходи від нього давно розписані. За рахунок цих додаткових ресурсів передбачена невелика індексація пенсій і заробітних плат, десь на 10–12%. Тобто цього джерела вже точно немає.

Другий варіант — податок на багатство. Але, за словами представників уряду, від нього можна отримати максимум 800 мільйонів гривень у рік. Якщо розділити цю суму на кожного пенсіонера, вийде, що на людину припадає рівно по 5 гривень щомісяця. А де взяти ще 95 із тих ста гривень, котрі пообіцяв Янукович? Третім можливим ресурсом могло б стати кредитування міжнародними організаціями, але ми вже можемо сказати чітко, що після проголошення президентом України своїх соціальних ініціатив про відносини з МВФ можна забути. Міжнародний валютний фонд готовий підтримувати Україну, але він ніколи не буде фінансувати передвиборчу програму Партії регіонів і чинної влади.

— Якщо казати про цифру в 11 мільярдів гривень, то десь така сума надійшла до бюджету в січні від приватизації. Можливо, справді влада розраховує на подальший розпродаж стратегічних об’єктів? Що буде із «соціальними ініціативами», коли «передерибанять» залишки держмайна?
— Від приватизації на рахунки уряду щомісяця надходить певна сума грошей. Але всі вони вже давно розподілені у бюджеті, під них розписані соціальні програми, і тому перенаправити їх на проголошені ініціативи неможливо. Уряд немає можливості навіть профінансувати у повному обсязі пенсії, зарплати, які вже закладені у бюджеті 2012 року.Отож, у діючої влади немає іншого механізму для фінансування ініціатив президента, як ввімкнення друкарського верстату і випуск в обіг нічим не підкріпленої гривневої маси. І якщо до виборів людям роздадуть по 100 гривень, то потім через інфляцію, підвищення цін на товари й послуги, через можливе послаблення гривні з кишені кожного українця заберуть уже по 200–250 гривень. Ми фактично самі й профінансуємо цю програму соціальних ініціатив.

— Віце-прем’єр Сергій Тігіпко проголосив, що бідність в Україні потроху знижується, наближаючись до 22–24%. Наскільки правдиві ці цифри?
— Гадаю, Сергій Леонідович трохи помилився. Бо 25% українських громадян перебувають за межею бідності, тобто на рівні фізіологічного виживання. А кількість знедолених, очевидно, сьогодні є значно більшою. І, за різними критеріями, зокрема за критеріями ООН, до бідних людей в Україні можна віднести 70–80% українців. Соціологічні дослідження Центру Разумкова засвідчують, що близько 70% громадян переконані: Україна рухається в неправильному напрямі. Рівень протестності, незадоволення життям з кожним днем зростає.

— Як ви вважаєте, чи піднімуться рейтинги Партії регіонів після цих ініціатив і яка, на вашу думку, справжня картина електоральних симпатій українців?
— Ці соціальні ініціативи й спрямовані на те, щоб зупинити обвал рейтингів правлячої партії. Але значного зростання їх не відбудеться, тому я гадаю, що це не останні подачки від влади. Ближче до виборів, у серпні–вересні, ми побачимо ще один викид соціальних ініціатив. Почнуть із центрального бюджету роздавати по 100 гривень пенсіонерам, бюджетникам, по 50 гривень — інвалідам, малозабезпеченим. А ще й кандидати в депутати по мажоритарних округах від влади будуть заносити в квартиру кожного виборця по кілограму рису й гречки, банку шпротів і пляшечку олії. І це все складатиме соціальний пакет від влади, яким вони намагатимуться купити наші голоси.

— Янукович обіцяє іпотеку під 2–3% річних. Проте в бюджеті на будівництво «доступного» житла закладено всього 20 мільйонів гривень, що рівнозначно вартості 500 однокімнатних квартир у Києві.
— Найнереальніша й найефемерніша із соціальних ініціатив власне іпотечна програма. Я не знаю жодної країни світу, де б діяла ефективна програма іпотеки під 2%. Можливо, існує якесь ноу-хау від Януковича чи його оточення? Хочеться побачити це на власні очі, а не слухати лише гарні слова.

— «Юліну тисячу» вже перейменували у «Вітіну штуку». Як ви вважаєте, вкладники Ощадбанку отримають гроші від Януковича? Кажуть, що замість готівки будуть давати облігації внутрішнього держзайму із терміном погашення 15 років. Або, за іншими чутками, людей змусять покласти ці гроші на депозити…
— Я хотів би звернути вашу увагу на трансформацію думки самого президента від середи 7 березня до неділі 11-го, коли він на одному з телеканалів давав інтерв’ю. На засіданні Кабміну він чітко сказав: «Я даю доручення уряду, щоб до 1 січня 2014 року ця тисяча була видана всім, хто її не отримав. І щоб не було ніяких черг». Минає кілька днів, і Віктор Федорович вже каже, що «ми будемо стимулювати людей, щоб вони відразу не забирали цю тисячу», тобто залишали її на якихось програмах. Це ще раз доводить, що в момент проголошення соціальних ініціатив вони не були прораховані.

— Днями СБУ викликала на допит вчену раду Інституту соціології НАН. Можливо, Служба безпеки має намір взяти «під ковпак» усіх соціологів, зокрема і Центр Разумкова?
— Ми підтримуємо своїх колег у цій ситуації, висловлюємо повну з ними солідарність. На мій погляд, керівництво Інституту соціології діяло абсолютно правильно, коли оприлюднило інформацію про виклик в СБУ. Усі громадяни України повинні знати, що такі прояви тиску можна побороти лише шляхом публічності, гласності. Але я би зараз дочекався коментарів керівників Інституту соціології після допиту в СБУ. Про що їх там розпитували і що стало причиною такого виклику? А щодо майбутнього тиску, то сьогодні на встановлення тоталітаризму в нашій державі попиту в суспільстві немає. З кожним днем зростає кількість людей, які бачать своє майбутнє в Європі, бажають утвердження європейських і демократичних принципів в Україні. Отже, суспільство не сприйме такі намагання встановити диктатуру. Та й рейтинг влади дуже низький: уряду — 4,5%, президента — 13–15%, за різними опитуваннями. При такій «популярності» навряд чи комусь вдасться так просто залякати інших 85% населення. Переконаний, нині матиме підтримку українського суспільства лише та влада, яка сама очолить процес демократизації в Україні. А європейський вектор — це не гра м’язами, а інтелектуальна дискусія, діалог з громадянським суспільством, опозицією, науковцями, експертами. І початок такого діалогу можливий, коли лідери опозиції будуть на волі.

— За вашим прогнозом, скільки місць у парламенті зможе здобути опозиція, а скільки — Партія регіонів?
— Сьогодні ситуація в Україні динамічно змінюється. Попередні прогнози можна буде дати лише після оприлюднення передвиборчих списків опозиції і після затвердження формату виходу опозиційних сил на ці вибори. Дуже багато залежить також від того, які персоналії увійдуть до списків опозиційних сил. Якщо опозиції вдасться залучити до своїх лав не маловідомих бізнесменів, а лідерів громадських ініціатив, фахівців, професіоналів у різних сферах життя, людей з чистою репутацією і належно продемонструвати їх суспільству, у неї будуть дуже гарні шанси на пристойний результат і по партійних списках, і по мажоритарних округах. Навіть незважаючи на можливий адміністративний тиск, спроби фальсифікацій і підкупів, зняття «небажаних» кандидатів з виборів. Опозиція реально може набрати близько 230–250 голосів у наступному парламенті.

Ведучий відеочату Дмитро БРОВКІН.
Фото Олександра НАЗАРОВА
"Вечерние Вести"

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Август 2019 (328)
Июль 2019 (1051)
Июнь 2019 (1026)
Май 2019 (1058)
Апрель 2019 (1008)
Март 2019 (1069)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области