Американський президент Джо Байден навряд чи втратить підтримку великої частини американців через те, що ЄС відновив обмеження на в’їзд із США. Але це поганий знак, пише Financial Times.
Цей крок ЄС стосувався як небажання Байдена відповідати тому, що Європа була відкрита для американських мандрівників цього літа, так і зростанню випадків штаму Дельта в США, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.UA.
Байден не відповідав на прохання канцлера Німеччини Ангели Меркель та інших європейських лідерів про скасування заборони на в’їзд з ЄС, адже це означало б чергову битву з американськими антивакцинаторами. Це багато говорить про розрив з США з Європою.
Можливо, подібні рішення почали нагадувати Європі про попередника Байдена Дональда Трампа. На стилістичному рівні різниця між Байденом і Трампом велика. Байден прислухається до фахівців і зазвичай говорить правильні речі. Складно уявити, як Байден відмовляється фотографуватися з іноземним лідером. Але бути поміркованим президентом – це не те ж саме, що бути хорошим союзником. Все частіше європейці починають бачити схожість між Байденом і Трампом.
Байден часто не прислухається до думки європейських лідерів. Частина політиків ЄС скаржилася на те, що Байден вивів американські війська з Афганістану.
Але в багатьох випадках, критика з боку країн Європи звучала суперечливо. Для прикладу, Франція вивела свої сили з Афганістану ще в 2014 році. Проте Афганістан був однією з областей, де Байден дотримувався сценарію Трампа. Однак країни, які все ще були присутніми в Афганістані, критикували відсутність спільних консультацій. Це не перший випадок, коли Байден «дивує» Європу.
У травні президент США оголосив, що буде просити про призупинення дії світових патентів на вакцини. Цей крок був сміливим і несподіваним. Але він майже не мав шансів на реалізацію.
Висновок такий: Байден намагався показати «лівосторонній Америці» те, що він бере на себе фармацевтичну сферу. Але його чиновники не проводили жодної підготовки з урядами ЄС, ані подальших дій, щоб дати ініціативі реальний шанс.
Більше питання полягає в тому, чи дійсно Байдену потрібна Європа. Його три заявлені пріоритети – боротьба з пандемією, зміна клімату та Китай. Трансатлантична прірва щодо того, як поводитися з Китаєм, – одна ключових проблем для Байдена у відносинах з ЄС. США та їхні європейські союзники ще не сформували переконливого спільного фронту щодо Китаю.
Торговельна сторона Європи, зокрема Німеччина, знаходиться приблизно в тому становищі, в якому був бізнес Америки ще кілька років тому – економіці ЄС потрібен доступ до ринку Китаю. Європейська підтримка «роз’єднання» з Китаєм невелика, окрім як у вузьких сферах технологій.
Більшість американських союзників торгують з Китаєм набагато більше, ніж із США. Америка Байдена так само не надто підтримує активне укладання торговельних угод, як і було в часи Трампа, і навряд чи це зміниться.
Найважливішим пріоритетом Байдена є прийняття законопроектів про внутрішні витрати та перемога на проміжних виборах наступного року. Укладання економічних угод з іншими країнами може мати негативні наслідки всередині країни.
Також, ймовірно, не буде великих кліматичних ініціатив. Адміністрація Байдена пропонує великий запас інвестицій у чисту енергетику, що містяться у законопроекті про бюджет. Але це не передбачає податку на вуглець і бензин. Це порушило б обіцянку Байдена не підвищувати податки для середнього класу.
Як наслідок, саміт з питань зміни клімату COP26, який відбудеться у листопаді, ризикує стати «аварією». Британський уряд рекламує обіцянки приватного сектору. Байден розповідає про боротьбу проти глобального потепління, але суттєві реальні дії наразі відсутні. Те, що він запропонував, не наблизить США до виконання своєї мети скоротити викиди вдвічі до 2030 року. Відповідальний США з питань зміни клімату Джон Керрі подорожує по світу, закликаючи країни робити те, що сама Америка може не виконати.
Крім того, є ще пандемія коронавірусу. Обидві сторони Атлантики не можуть зупинити «вакцинний апартеїд». Це одна з рідкісних речей, яка відображає схожість Європи та Америки. «Америка повернулася», але важко сказати, чи повернулася єдність Заходу, резюмує видання.
Фактично одразу після вступу на посаду президента Джо Байден повернув США до ВООЗ. Пізніше країна повернулася до Паризької кліматичної угоди. Байден також не зменшив кількості військових США в Німеччині, відмовившись від обіцянки його попередника Дональда Трампа. Політичні рішення Байдена одразу після вступу на посаду показали його бачення американського лідерства, але він не відмовився від політики Трампа.