Вступ на посаду президента США Джозефа Байдена, поза всяким сумнівом, змінить саму архітектуру американо-українських відносин останнього періоду
Про це для “Еспресо” пише Віталій Портников.
Ми звикли говорити про те, що головне для України – двопартійна підтримка, солідарність демократів і республіканців. Ця теза буде актуальною завжди. Та за часів, коли демократи контролюють Білий дім та обидві палати американського Конгресу, найважливішим елементом нашої співпраці є позиція Адміністрації глави держави й Державного департаменту.
Читайте також: Тепер у Байдена можуть вирішити, що до історії з атакою на вибори причетний і Офіс президента – Фурса
Чи буде ця Адміністрація із симпатією ставитися до України та прагнути розвивати відносини з нашою країною? Без сумніву. Чи зацікавлений Джозеф Байден у підтримці України більшою мірою, ніж його попередник Дональд Трамп? Тут навіть і сумніватися не доводитися, Трамп свого особистого ставлення до України ніколи не приховував. Втім, як і Байден. І це – різні позиції. Чи є для Байдена суверенітет України принциповою позицією в його відносинах із Кремлем? Так само, як для його попередника Україна була всього лише прикрою перешкодою на шляху порозуміння із Путіним.
Чи стане при цьому Офіс українського президента союзником американської Адміністрації саме на цьому напрямку – на шляху відстоювання українського суверенітету у протистоянні з Кремлем? Тут маю питання. Чи захоче американська Адміністрація сприймати як союзника в цьому протистоянні й у захисті українського суверенітету чинного українського президента? Тут у мене є дуже великі сумніви.
Читайте також: Американська підтримка й російська дурість дають Україні безцінний час – Портников
Але це – хороші новини. Дональд Трамп не сприймав всерйоз Україну, а Володимира Зеленського намагався використовувати у своїх політичних цілях. Байден сприйматиме Україну всерйоз, а ось Зеленського – навряд чи.
Тому зараз головний виклик для України є дуже простим. Він полягає в необхідності розуміння нахабними олігархами, некомпетентною владою та інфантильною більшістю виборців того простого факту, що без переформатування влади й відмови від популізму Україну не захистити і союзників не зберегти. Відлік часу почався ввечері 20 січня.