Рішення президента України Володимира Зеленського тимчасово усунути з посади судді голову Конституційного суду України Олександра Тупицького повернуло мене в 1993 рік
Про це для “Еспресо” пише Віталій Портников.
Тоді президент Росії Борис Єльцин e розпалі протистояння зі з’їздом народних депутатів відсторонив від посади голови Конституційного суду Валерія Зорькіна та призупинив діяльність самого суду. Конституційний суд Росії відновив свою роботу вже після референдуму щодо нового Основного закону країни й обрав нового голову.
Читайте також: Зеленський іще є, а з його епохою вже покінчено. Політичні підсумки року, що минає
Згодом виявилося, що цей крок Єльцина став кроком до нового російського авторитаризму. Судді засвоїли урок. Конституційний суд усе більшою мірою перетворювався на інструмент президентського єдиновладдя. Саме Зорькін, який – іронія долі – повернувся у крісло голови Конституційного суду Росії – став символом сервільності конституційних суддів. І саме Зорькін провів через суд скандальне рішення, яке схвалило анексію Криму – хоча це прямо суперечило Конституції Росії. Однак відповідало бажанням Володимира Путіна. Саме Путін, а не Конституція Росії визначає рішення суду. Ось, власне, і весь підсумок 1993 року.
У наших умовах рішення Зеленського – при тому, що всі ми розуміємо, що Тупицький аж ніяк не ідеал судді-конституціоналіста – призведе не до авторитаризму, а до хаосу. Єльцин готовий був боротися з опонентами за допомогою сили. У Зеленського таких можливостей немає. А навіть якби й були – у Києві побоялися б їх застосувати зі страху перед реакцією Заходу. Зеленському потрібні гроші, потрібна підтримка цивілізованого світу. І це чудово розуміють у Конституційному суді. Що робитиме президент, якщо судді скасують його указ? Видасть новий? Розжене суд? Здійснить державний переворот? Зрозуміло, що все це риторичні запитання. Зеленському важливіше демонструвати владу, а не застосовувати її. Ніякої реальної влади в руках цієї людини немає й уже не буде.
Читайте також: Головний підсумок року. Портников назвав визначальне запитання, на яке поки немає відповіді
Втім, я не виключаю, що плодами діяльності Зеленського в майбутньому скористається інша людина, як Путін скористався наслідками Єльцинової діяльності. Єльцин усе ж боявся піти до кінця шляхом встановлення авторитарної диктатури, та й такий шлях суперечив його політичним принципам. А Путін не боявся нічого.
І якщо наступником Зеленського виявиться людина з авторитарними нахилами, ми ще згадаємо день відсторонення судді Тупицького.