Не варто обдурювати самих себе щодо справжнього сенсу “антикорупційного” рішення Конституційного суду. Це – демонстративне продовження олігархічного реваншу, який почався після президентських і парламентських виборів 2019 року
Про це для “Еспресо” пише Віталій Портников.
Уже не раз доводилося писати – не мають ніякого значення мотиви, за якими 73% виборців проголосували тоді за телевізійного коміка. Має значення тільки те, чому за цього коміка “проголосували” українські олігархи, чому вони його підтримали.
А тому, що на відміну від глядачів власних телевізійних каналів точно знали – ця недосвідчена та слабка людина не становитиме жодної загрози для повернення й посилення їхніх позицій навіть у разі, якщо реально захоче грати власну політичну партію. Захоче – але не зможе, бо не знатиме як. Захоче – але побоїться остаточно псувати з ними стосунки. Втім щодо останнього вони могли бути не впевнені до кінця – і саме тому вичікували до миті, коли стане очевидним швидкий розвал режиму.
Читайте також: КСУ знищив співпрацю із МВФ, Зеленський має піти – Фурса
Цією миттю й виявилися місцеві вибори, які продемонстрували зменшення популярності та безпорадність Зеленського. І тепер будь-який пройдисвіт-депутат у парламенті може легко зрозуміти, що Зеленський може незабаром просто зникнути з політичної сцени, а ось Коломойський і Медведчук залишаться.
Докази? А уявімо собі, як три або чотири місяці тому голова Верховної Ради, обраний голосами президентської партії, демонстративно ігнорує ініційоване Зеленським опитування. Які вам ще потрібні докази?
Тому спецоперація прочитується досить просто – незалежно від того, є Зеленський її свідком або учасником. Як інструментом для реваншу скористалися Конституційним судом – скасування антикорупційних законів буде не останнім таким його рішенням (але й не першим – згадаймо, як суд дав можливість провести антиконституційні позачергові парламентські вибори).
А дезорієнтований парламент просто не зможе чинити опір цьому наступові з минулого – навіть якщо цього захоче президент. Й Україну відкинуть до 2014 року – тобто до часу, коли олігархи розраховували послабити Януковича та стати справжніми господарями країни, а отримали Революцію гідності, якої не зрозуміли. Із наслідками цієї революції – насамперед правовими й економічними – вони й борються.
Але олігархічний план провалиться, я вас запевняю. В України тут є сильні союзники.
Читайте також: Замість Зеленського буде нова популістська альтернатива від олігархів – Портников
Перший союзник – неуникненна економічна й епідеміологічна криза. Олігархи вміють тільки красти з бюджету та підкуповувати чиновників. Як вивести країну із кризи, вони не знають, необхідних інтелектом і професіоналізмом для цього не наділені, у політиці й кадрах розбираються на рівні Зеленського. У ситуації краху країні потрібна буде компетентна влада. Й олігархам у критичній ситуації доведеться цю владу, нехай навіть із ненавистю, але підтримати. Не вірите – запитайте в Коломойського.
І тут посилюється роль іншого нашого союзника – цивілізованого світу. Без його коштів не просто ми не виживемо – влада не виживе. І нам доведеться повертатися до досягнень Революції гідності просто тому, що не буде вибору. І в олігархів зокрема – чим більше вони чинитимуть опір, тим більше стискатиметься задушливе кільце навколо шиї кожного. Із такими мільярдами нікому не хочеться до в’язниці. Не вірите – запитайте у Фірташа.
Звичайно, олігархи думатимуть, що їм допоможе Москва. Але тут втручається наш третій “союзник” – Володимир Путін. Це олігархи можуть по-дитячому сподіватися, що Путінові потрібна лояльна Україна, і в обмін на цю лояльність він дозволить їм її і далі безкарно грабувати, більше того – створить для цього умови й дасть грошей. Але для Путіна ці не надто багаті за російськими мірками люди – взагалі ніхто. Так, інструмент для поглинання України. Він їм нічим не допоможе, хіба що спробує ще що-небудь окупувати – і позбавити їх іще кількох підприємств. А цього нікому з них не хочеться. Не вірите – запитайте у Ахметова.
Таким чином криза, Захід і Путін створять усі необхідні умови для того, щоб український народ знову взявся за роботу над помилками та врятував свою країну.
Не вірите – запитайте в Майдану.