Конституційний Суд України позбавив НАЗК доступу до держреєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади.
А відтак – заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці НАЗК в Фейсбук.
“Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений. КСУ фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів. Оскільки призначення кандидатів обраних на посади, зокрема голів обласних, районних рад та їх заступників, можливе лише після проходження ними спецперевірок”, – наголосили в НАЗК.
За словами очільника НАЗК Олександра Новікова, Конституційний суд своїм рішенням від 28 жовтня щодо конституційності окремих положень антикорупційного законодавства, не лише знищує боротьбу з корупцією в країні, але й паралізує роботу всього державного апарату.
«Конституційний Суд своїм рішенням не лише знищує антикорупційну систему в Україні, а й паралізує роботу органів місцевого самоврядування та всього державного апарату», – зазначив голова НАЗК.
Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.
Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
28 жовтня, о 19:00, Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій. Як передає Укрінформ, відповідний наказ НАЗК опубліковано на сайті Агентства.
У серпні 2020 року до КС було направлене подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Мова про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Зокрема, парламентарії оскаржили окремі положення законів «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Кримінального і Цивільного процесуального кодексів.
Після ухвалення даного рішення у НАЗК заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у декількох суддів ознаки знаки декларування недостовірної інформації.
Водночас у Офісі Президента повідомили, що Володимир Зеленський використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил.