Третій день після оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” вся країна обговорює масштаб корупції в одіозному Окружному адмінсуді міста Києва й у судовій системі загалом
Третій день мовчить щодо кричущої корупції гарант Конституції, прав і свобод громадян Володимир Зеленський. Мовчить попри те, що не гребує реагувати навіть на порушення закону далекобійниками. Мовчить попри звернення до нього 13 провідних громадських організацій із закликом ліквідувати сумнозвісний ОАСК.
Мовчання це дуже промовисте, особливо якщо врахувати зміст свіжого президентського законопроєкту.
Читайте також: Зеленського ефективна судова реформа не цікавить, його законопроєкт приречений на провал – юрист
Законопроєкт 3711, який Зеленський нещодавно вніс до Верховної Ради, нібито покликаний вирішити питання кадрів у судах. Але зробити це глава держави пропонує в дуже специфічний спосіб.
Фактично проєкт віддає формування органу добору суддів – Вищої кваліфікаційної комісії суддів – підозрюваним у створенні злочинної організації та захопленні державної влади суддям ОАСК і його голові Павлові Вовку.
Схема досить проста: контрольованих членів конкурсної комісії, яка має сформувати нову ВККС, відповідно до проєкту закону замість міжнародних організацій повинна призначити уповноважена Верховної Ради із прав людини. Останню судді ОАСК повністю контролюють через справи, що перебувають в їхньому провадженні. Далі пряма мова самого очільника ОАСК іще з перших “плівок ОАСК”:
Читайте також: Балачками про брак суддів намагаються відвернути увагу від головної проблеми судової системи – юрист
Можна тільки уявити, яких суддів навибирає ВККС, відібрана під чітким керівництвом Вовка й суддів ОАСК.
Законопроєкт уже рекомендував ухвалити в першому читанні профільний комітет, але ще не встигла ухвалити Верховна Рада. Імовірно на підтримку таких пропозицій просто не вистачало голосів.
Але політична відповідальність за розв’язання ситуації з ОАСК – повністю на президентові України. Він – єдиний за Конституцією, хто може внести законопроєкт про його ліквідацію замсіть його підсилення. А враховуючи стан інших органів у системі правосуддя, це – єдиний спосіб убезпечити всіх від подальшого захоплення влади суддівською мафією.