В усіх цих конфліктах навколо “ліваків” і “неонацистів” мене дивує якась грандіозна ідеологічна наївність і якась фантастична пристрасть до спрощень
Ні, не кожна людина з патріотичними й навіть націоналістичними поглядами є “неонацистом”. Нацизм – це зло, а от патріотизм і поміркований націоналізм – це нормальні речі, якщо вони спрямовані на розвиток своєї ідентичності та свої групи, а не ненависництво чи агресію проти інших груп. Націоналізм починався на початку ХІХ століття з доволі гуманістичних ідей. Це вже потім була деградація.
Читайте також: Союзники мимохіть. Трамп і радикальні “антирасисти” разом нищать те, на чому базуються США
Так само не кожна людина із соціалістичними чи “лівими” поглядами є “комунякою” чи носієм “антиукраїнської ідеології”. Соціалізм і ліволіберальні теорії цілком нормальні, бо спрямовані на важливу цінність: цінність рівності. У сучасному світі зростання нерівностей ця цінність знову актуальна, так. Злом є не “ліві” ідеї як такі, а їхня радикалізація.
І загалом: справжнім конфліктом сьогодні є не конфлікт між “правими” й “лівими”, а конфлікт між поміркованими (з усіх сторін) і радикалами (з усіх сторін). Помірковані ліві, праві, центристи, ліберали, екологісти тощо цілком можуть домовитися – заважає їм домовитися якраз радикалізм і сліпа віра у власну правоту.
Ті, хто читав мої “Плинні ідеології”, знають мою тезу: ключові ідеології мають коріння в гаслі французької революції “свобода, рівність, братерство”. Цінність свободи породила лібералізм; цінність рівності – соціалізм; цінність братерства – націоналізм.
Читайте також: Насильство перетікає з онлайну в офлайн і породжує ще більше насильства
Це нормальні речі, бо нам усім потрібна свобода, рівність і братерство (або ідентичність чи групова солідарність). Проблема виникає не тоді, коли хтось акцентує на якійсь із цих цінностей, а тоді, коли хто вважає, що тільки ця цінність і жодна інша є абсолютною істиною та ключем до всього щастя.
Люди – множинні істоти. І цінності їхні теж множинні. Тому історія людства – це постійний пошук рівноваги між різними цінностями. Або війни на знищення між різними цінностями. Завжди є шанс вибору – рівновага чи війна.