Ми прекрасно розуміємо, навіщо Зеленський хоче тягати Порошенка по судах – скільки б сам президент не заперечував відсутності в нього таких намірів
Про це пише для “Еспресо” Віталій Портников.
Це, по-перше, прагнення домогтися підняття свого рейтингу, зупинити його постійне падіння.
По-друге – задовольнити особисту антипатію, якої він і не приховує.
По-третє, задовольнити особисту антипатію та спрагу помсти Ігоря Коломойського. Стосунки з ним після прийняття “банківського закону” в Зеленського погіршилися, і він цілком може розраховувати, що олігарх оцінить його завзяття.
По-четверте, задовольнити особисту антипатію Володимира Путіна. Зеленський може сподіватися, що розправа над Порошенком зворушить кремлівського правителя, і той піде на поступки – ну хоча б зволить іще раз зустрітися.
Читайте також: Аваков, Зеленський і Венедіктова опинилися в тій самій пастці, в яку раніше потрапив Янукович – думка
Можливо, є ще якісь дрібніші причини. Я їх не хочу навіть перераховувати. Адже зрозуміло головне – що боротьба з Порошенком не має нічого спільного ні з правосуддям, ні – а про це говорить зміст звинувачень – із боротьбою з корупцією.
Найголовніше – неправильним є сам розрахунок. Те, що зараз відбувається – чергова дурість.
Рейтинг так не піднімеш. Більше того – цей рейтинг нічим уже не можна підняти. Дуже скоро холодильник здобуде остаточну перемогу над телевізором. Дуже скоро вчорашні прихильники Зеленського його зненавидять. Ось до цього потрібно готуватися – до того, як вижити в атмосфері загальної ненависті.
Порошенкові від усієї цієї безглуздої комедії гірше не буде. Своїми переслідуваннями команда Зеленського тільки зміцнює його авторитет як лідера опозиції та національно-демократичного табору. Зміцнює навіть у тих, хто може не любити Порошенка. Своїми переслідуваннями Зеленський “убиває” Тимошенко й Вакарчука, як колись Янукович своїми переслідуваннями Тимошенко перетворив усіх інших проукраїнських політиків просто на її попутників. Тому задовольнити свою антипатію теж не вийде.
Читайте також: Інакше епоха бідності триватиме вічно: що має усвідомити український виборець
І не вийде задовольнити Коломойського. Інтереси Коломойського й інтереси України зараз є діаметрально протилежними. І якщо ти президент України, тобі з ним не домовитися. Саме тому стався конфлікт Порошенка й Коломойського. Саме тому почалося охолодження із Зеленським.
І не вийде задовольнити Путіна. Путін, як і раніше, має намір воювати. Йому не Порошенко потрібен, йому Україна потрібна. Причому вся.
Нічого не вийде. У цій ситуації президента очікує, по-перше, крах. По-друге, крах. По-третє – крах. І по-четверте – крах. Але ж Зеленський – український президент, і ніхто не бажає йому краху. Ніхто не бажає краху Україні.
Саме тому все залежить від самого Зеленського. Він повинен просто спробувати оцінити ситуацію, у якій опинився. І зрозуміти, що без міцного союзу з українськими патріотами й державниками нічого не буде. Якщо ти не знаєш, що робити із владою, поділися з професіоналами. І не з олігархами, не з пройдисвітами. Із професіоналами й патріотами.
Януковичеві це теж говорили. Він почав думати тільки тоді, коли мільйони вийшли на вулиці – та й тоді нічого не зрозумів. Чим це завершилося для нього та для країни, ми знаємо.
Не варто перетворюватися на Януковича у блазенському ковпаку.