“В сухому залишку пресконференції: ті хто підтримував Зе й ті хто його не сприймає однаково отримали дозу “любові/ненависті” для підтвердження власної позиції. Конференція скоріше була емоційною, ніж інформативною й до цього доклалися всі. Але пропоную у цьому пості не йти у мейнстрімі, та без зайвих емоцій, спробувати виокремити те, що заслуговує уваги. Я почну і прошу в коментарях додавати ваші варіанти”, – про це на своїй сторінці у Фейсбуці пише політолог Олег Саакян.
– Війна мир. Зеленський сказав про вогонь у відповідь. Тема плану Б пролунала вчергове. Судячи з усього, провалу “перемовного” плану А, в команді Зе не відмітають. Останні ініціативи по мінську, ідея актуалізації Криму й створення додаткового майданчику, переведення в бойову готовність бойовиків та звинувачення від Пасечніка… Нас чекає загострення: як на воєнному, так і на дипломатичному фронті.
– Кадрова політика. “Немає кадрів”, “люди від різних груп”, “зверталися до представників”. Очевидно, процес ручного керування та мікроменеджменту залишиться з нами, система вже не здатна працювати в автоматичному режимі. Зеленського не радує перспектива бути обкладеним чужими кадрами, а власних, кому міг би довіряти, не вистачає. У відповідях на ці плани він значно нервував.
(Наявність власної політичної команди на ключові позиції – це те, про що варто попіклуватися будь-якому позасистемному політику, щоб претендувати на владу. Система недієздатна – кадри вирішують все, як ніколи).
– Про Київські кадри. Незаслужено непоміченою залишилась ідея з праймеріз (передвиборів – український аналог мені більше подобається). Це слушна ідея, яка додасть видовищності висуванню кандидатів від Слуг. Можливо це для того щоб взяти когось ззовні (наприклад підтримати Кличка