Комітет виборців провів аналіз діяльності попереднього та чинного Президентів України за перший рік роботи. У П. Порошенка це період із 7 червня 2014 року по 7 червня 2015 року; у В. Зеленського – із 20 травня 2019 року по 20 травня 2020 року. До уваги бралися кількісні показники, що стосуються зовнішньої політики, сфери безпеки та оборони, а також взаємодії із Верховною Радою. Дані отримані КВУ із відповідей на офіційні запити до МЗС та РНБО.
У перший рік діяльності П. Порошенка значно частіше відбувалися засідання РНБО, аніж при В. Зеленському. Всього за період із 7 червня 2014 р. по 7 червня 2015 р. відбулося 15 засідань Ради національної безпеки і оборони, тоді як за період із 20 травня 2019 р. по 7 травня 2020 р. – лише 9.
За перший рік президентства В. Зеленського Верховна Рада прийняла дещо більше законів його авторства (36 законів), аніж за відповідний період П. Порошенка (34 закони). Однак, при цьому у П. Порошенка значно вища продуктивність законодавчої роботи – загалом 70% поданих проектів законів були прийняті народними депутатами (34 із 48). У В. Зеленського цей показник складає 48% – 36 прийнято із 75 поданих.
Упродовж першого року П. Порошенко здійснив дещо більшу кількість закордонних візитів, аніж В. Зеленський: 22 проти 19. Обидва Президенти здійснили перший закордонний візит до Бельгії, а також впродовж перших місяців перебували із візитами в США, Канаді, Німеччині, Франції, Польщі. Варто відзначити, що на потенційну кількість закордонних візитів В. Зеленського негативно вплинула ситуація із коронавірусом.
«Результати аналізу КВУ показують, що широко розрекламована теза про турборежим у роботі влади не відповідає дійсності. Більше того – у питаннях взаємодії з Верховною Радою та роботи РНБО ми спостерігаємо роботу зі знаком мінус. При Президентові В. Зеленському роль РНБО фактично нівелювалася. Головним центром прийняття рішень є Офіс Президента, а інструменти Ради національної безпеки і оборони використовуються не надто часто, про що свідчить доволі низька кількість проведених засідань», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель. Також голова КВУ зауважив, що в перші місяці президентства П. Порошенка відбувалася активна фаза бойових дій, тому потреба в засіданнях РНБО була високою. Однак під час роботи В. Зеленського в Україні розпочалася епідемія коронавірусу, що також вимагало використання можливостей РНБО.
Аналітик КВУ Денис Рибачок так прокоментував взаємодію обох Президентів із Верховною Радою: «Враховуючи фактор монобільшості, показники успішності законодавчої роботи В. Зеленського мали бути вищими, аніж у П. Порошенка, в якого із самого початку були досить непрості стосунки із коаліцією «Європейська Україна». Однак на практиці значна кількість законопроектів В. Зеленського не були підтримані Радою. Серед іншого на це вплинула надмірна кількість законопроектів, поданих Президентом, а також те, що значна частина із них не стосувалися безпосередніх повноважень Глави держави. Крім того, було зареєстровано відразу кілька проектів законів щодо змін до Конституції, реалізувати які виявилося досить складно. Щодо П. Порошенка, то більшість його законопроектів стосувалися зовнішньої політики та сфери безпеки й оборони і, в результаті, були підтримані народними депутатами».
Щодо сфери зовнішньої політики аналітик КВУ зазначив, що дипломатичним успіхом П. Порошенка в перші місяці роботи стало підписання у червні 2014 року Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Для В. Зеленського важливою подією стало проведення зустрічі в Нормандського форматі, що відбулася в грудні 2019 року у Парижі вперше за три останні роки. «Однак, в цілому кількість закордонних візитів вказує, що розмови про значне зростання інтересу до України після приходу до влади В. Зеленського є перебільшенням», – підсумував Д. Рибачок.
