Україна набрала 30 балів зі 100 можливих у Індексі сприйняття корупції-2019 (Corruption Perceptions Index, CPI) – це на два бали менше, ніж у 2018 році. Тим самим Україна повернулася на рівень 2017 року і посідає 126-те місце зі 180 держав. Поруч з нами у рейтингу – Киргизстан, Азербайджан та Джибуті. Про це свідчать результати дослідження Transparency International Ukraine.
РФ зберегла свою позицію та займає 137-ме місце в рейтингу (28 балів). Цікаво, що Білорусь додала один пункт і посідає 66-те місце (45 балів). Польща опинилася на 41-му (58 балів), Словаччина – на 59-му місці (50 балів).
У порівнянні з попереднім роком сім балів додала Вірменія (загалом 42 бали). А от Румунія втратила три бали (44), Угорщина – два (44), а Молдова один пункт (32).
Лідери CPI суттєво не змінилися. На першому місці – Нова Зеландія та Данія, які набрали по 87 балів. Друге місце у Фінляндії – 86 балів. Третє місце ділять Швеція та Швейцарія – 85 балів. Примітно, що вісім із десяти країн у першій десятці – представниці Західної та Північної Європи.
А хто пасе задніх? Виявилося, що у кінці списку опинилися Сирія (13), Південний Судан (12) та Сомалі (9). Відповідно вони посідають 178-ме, 179-те та 180-те місця.
Та повернімося до України, яка опинилася на 126-му місці. До речі, найнижчий показник України був у 2013 році (25 балів). Нині ж оцінка України складається з дев’яти різних досліджень: три з них показали незначне зростання, три – нульову динаміку, а ще три – зниження. Найбільший мінус – це 13 пунктів у дослідженні Global Insight Country Risk Ratings, яке продемонструвало ризик зіткнутися з хабарництвом чи іншими проявами корупції при веденні бізнесу – від отримання великих контрактів до повсякденної роботи.
«CPI враховує дослідження за останні два роки. З початку 2017-го в Україні фактично відбувалося згортання реформ і боротьби з корупцією. Влада відверто намагалася обмежити незалежність антикорупційних органів, затягувала запуск Вищого антикорупційного суду, створювала законодавчі перепони. Що вже говорити про політичну заангажованість тодішнього НАЗК і провальну судову реформу. Останні пару років влада проігнорувала більшість рекомендацій, а деякі з них були критично важливими», – зазначив виконавчий директор ТІ Україна Андрій Боровик.
У Transparency International Ukraine зазначають, що влада не тільки неохоче дослухалася до порад громадськості та міжнародних партнерів, а часом й активно протидіяла їм. Окрім того, останні кілька років влада проігнорувала більшість даних їй рекомендацій.
Вікторія МАРСОВА