Нова українська влада надто любить перезавантаження. Володимир Зеленський розпочав чергову так звану судову реформу, а також за допомогою Верховної Ради зробив рестарт Національного агентства з питань запобігання корупції. Нині настав час Державного бюро розслідувань. Та чи стане це перезавантаження ефективним? Спробуємо розібратись.
Ініціатором закону № 2116 «Про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» став сам президент. І от минулого тижня парламент у другому читанні ухвалив документ. В основному голосами пропрезидентської фракції.
Ось декілька основних моментів президентської ініціативи, деякі з яких є надто суперечливими й небезпечними.
Так, в статті 11 Закону «Про ДБР» визначався такий порядок призначення очільника та його заступників: директор Держбюро призначається на посаду президентом за поданням прем’єра після проведення конкурсу. Нині статтю виправили, і виявилося, що після проведення конкурсу його переможця призначає лише президент. Чому випав Кабмін? І чому глава держави одноосібно приймає рішення?
Другий момент. У тій же статті 11 було вказано, що перший заступник та заступник директора ДБР призначаються на посаду та звільняються з посади директором ДБР за поданням конкурсної комісії. Нині цю норму виключили. Тож глава Держбюро отримує повноваження особисто призначати і звільняти своїх заступників.
Третій момент. Стаття 4 Закону «Про ДБР» визначає гарантії його незалежності. Раніше було передбачено колегіальне прийняття керівництвом ДБР найважливіших рішень Цей пункт виключили. Стаття 10 Закону «Про ДБР» визначала, що керівництво його діяльністю здійснює директор, який частину своїх повноважень реалізує спільно із першим заступником і заступником. А після перезавантаження очільник Держбюро буде ним керувати самостійно.
І останнє: президентським законом посилено контрольну функцію Верховної Ради. Зокрема, директор ДБР буде звітувати перед парламентом. І ВР може визнати його роботу незадовільною і звільнити. Але ж депутати можуть бути зацікавленими в цьому, якщо самі є фігурантами тих чи інших справ…
Та найголовніше – питання щодо фактичної незалежності ДБР. Чи не стане Бюро повністю підконтрольним Банковій? Президент же фактично отримає право одноосібного призначення його директора … І не треба забувати, що з 1 січня 2020 року, коли депутатська недоторканність буде остаточно ліквідована, ДБР відіграватиме надто важливу роль. До речі, чи це останнє перезавантаження? Здається, що ні, і наступними треба приготуватися НАБУ та САП.
Також цікаве питання: а хто ж, власне, очолить ДБР? Так, Романа Трубу звільнено разом з його заступниками. За п’ять днів після підписання закону має бути призначений тимчасово виконуючий обов’язки. А за кілька місяців після проведення конкурсу ми дізнаємося ім’я нового директора Держбюро. Цікаво, що нині в ЗМІ пророкують, що це може бути нинішній заступник генпрокурора Віктор Трепак (писали, що саме його зроблять в. о., проте Трепак спростував цю інформацію). Нагадаємо, Віктор Трепак став відомим після того як передав у НАБУ знамениту «амбарну книгу» Партії регіонів. Тож цікаво, чим усе це закінчиться!
Але за усім цим галасом навколо перезавантаження якось вщухла тема розслідування справ Майдану. Що буде з ними? Так, депутати підтримали поправку №318, яка передбачає створення у ДБР управління з розслідування справ Майдану та переведення туди слідчих із ГПУ. Також була закладена можливість збільшити їхню кількість. Раніше закон вказував, що гранична чисельність центрального апарату та територіальних управлінь ДБР становить 1500 осіб. Зараз визначено, що кількість слідчих може визначатися Кабміном за поданням директора ДБР.
Втім, цього замало. Щоб відновити слідство, президент повинен підписати закон, призначити тимчасово виконуючого обов’язки директора ДБР, який своєю чергою затвердить організаційну структуру Держбюро. І в ній вже буде передбачене створення нового управління. Штат нового підрозділу має складати 100 осіб. Тож потрібно спочатку перевести слідчих із ГПУ, а на решту місць оголошувати конкурс. Усі ці кроки потребують певного часу. Окрім того, вирішальну роль гратиме саме прізвище нового очільника українського аналога ФБР.
Микола БИКОВ