Так вже сталося, що кожен новий президент проводить судову реформу. Пам’ятаємо, як своїми ініціативами тішився Петро Порошенко. Та всі ми знаємо, що з цього нічого не вийшло… Нині ж до перезавантаження взявся вже Володимир Зеленський. Так, минулого тижня Верховна Рада ухвалила законопроект №1008, яким власне і запроваджується нова судова реформа. Документ ще не підписаний, втім вже очевидно, що якісних змін ми так і не побачимо. Більш того, українці попросту можуть втратити доступ до правосуддя. Про це в унісон говорять політики, експерти та наші західні партнери.
Тож що за зміни нам запропонував президент? По-перше, склад Верховного суду України скоротиться зі 192 до 100 суддів. Зарплатня суддів ВСУ має зменшитися з 75 до 55 неоподатковуваних прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Тобто отримуватимуть вони не 150, а 110 тисяч гривень.
По-друге, чинний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) розпускається. Склад комісії скоротиться з 16 до 12 членів. Нагадаємо, що саме ВККС відповідає за формування суддівського корпусу.
По-третє, буде змінений порядок формування тієї самої ВККС. Наразі буде заборонено обирати до її складу колишніх членів Вищої ради правосуддя (ВРП). До того ж членів ВККС обиратимуть за результатами конкурсу. Конкурсна комісія складатиметься з трьох представників Ради суддів і трьох міжнародних експертів.
Наступне: при ВРП створять Комісію доброчесності та етики, яка складатиметься з трьох представників ВРП і трьох міжнародних експертів. Комісія відповідатиме за призначення і звільнення суддів і покарання за дисциплінарні проступки. Примітно, що міжнародні експерти матимуть право вето, в той час як члени ВРП – ні.
І останнє: розширюється список посад, на які буде поширена люстрація. Туди потраплять керівники ВККС і Державної судової адміністрації, які працювали з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року щонайменше один рік. Тож ось основні моменти.
Та ці зміни піддалися нищівній критиці буквально з усіх сторін. Зокрема, посли Канади, Великої Британії, Німеччини та ЄС зазначили, що ухвалений Верховною Радою законопроект про судову реформу може містити загрози для неї. Дипломати закликали українську владу переглянути положення документа. Про це йдеться у їхньому спільному зверненні до спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, копії якого направлено також прем’єру Олексію Гончаруку та голові Офісу президента Андрію Богдану.
Тож посли зазначають, що турбуються з приводу «відповідності деяких елементів законопроекту принципам незалежності суддів».
Серед зауважень послів, зокрема, запланований повторний відбір суддів Верховного суду та скорочення його кількості «без чіткої процедури та в незрозумілий термін», а також підпорядкування нової ВККС нереформованій ВРП. Окрім того, дипломати вважають, що вимоги щодо створення конкурсної комісії з відбору членів ВККС та Комісії з питань доброчесності та етики при ВРП мають бути переглянуті.
Посли західних держав готові зустрітися з українською владою для того, щоб пояснити загрози окремих положень законопроекту.
«Ми також рекомендуємо вам співпрацювати з Венеціанською комісією для повного забезпечення відповідності закону нашим загальним цінностям», – йдеться у заяві.
А ось ще одна негативна реакція. Тимчасово повірена у справах Представництва ЄС в Україні Анніка Вайдеманн написала у «Фейсбуці»: «ЄС неодноразово висловлював свою позицію щодо судової реформи. Ми чітко та неодноразово комунікували наше занепокоєння з приводу законопроекту №1008. Зокрема, положення, що стосуються Верховного суду, суперечать європейським стандартам і можуть підірвати незалежність судової системи. Ми наполегливо заохочуємо Україну запитати думки Венеціанської комісії перед тим, як вводити цей закон у дію. ЄС і надалі підтримує належну ширшу судову реформу у відповідності до європейських стандартів, яка також є одним із пріоритетів для розкриття інвестиційного потенціалу України, що є проголошеним пріоритетом українського уряду».
В той же час директор Інституту аналізу та менеджменту політики Руслан БОРТНИК у коментарі «ВВ» зазначив, що законопроект №1008 це аж ніяк не реформа, а просто перетягування канату.
«Оцінюю цей законопроект як спробу нової влади перезавантажити судову систему під себе. У нас вже була судова реформа, та звелася вона до того, що людей Януковича змінили люди Порошенка. Тепер заведуть людей, які будуть влаштовувати нинішню владу. І це дозволить встановити контроль нової команди над ВРП та ВККС, – пояснює експерт. – Загалом цей законопроект не привнесе нічого нового та не вплине на якість роботи суддівської гілки влади. Не такою реформа має бути в принципі. Необхідно починати з самого початку. Тобто з навчання бажаючих стати суддями, встановлення антикорупційного та адміністративного контролю над суддями, підвищення контролю над прийняттям рішень. Такі речі необхідні. Саме тоді буде покращуватись якість роботи системи»
Однак є й відверті небезпеки, які несе в собі ухвалений законопроект. За словами Руслана Бортника, за різними оцінками у Верховному суді перебуває до 70 тисяч справ. Тож якщо кількість суддів буде скорочена фактично вдвічі, деякі справи розглядатимуться років по десять! Тобто люди фактично втратять доступ до правосуддя.
«Скорочувати кількість суддів треба з розумом. Нині в деяких судах є критичний недобір кадрів, і люди роками чекають на розгляд своїх справ. Тож треба в принципі уважно дивитися на те, де судді справляються, а де ні. І в разі чого просто переводити їх у суди, де є той самий недобір» , – вважає експерт.
Він виразив сподівання, що зауваження до закону, висловлені буквально з усіх сторін, будуть прийняті до уваги владою та враховані на наступному етапі реформи.
«Одну реформу ми вже проходили: приймали закони, вносили численні правки та зміни до Конституції, та це не дало ефекту. І нині не дасть, якщо головною метою буде не покращення якості правосуддя, а встановлення контролю над судовою системою. Головною метою реформи має бути швидкість та якість прийняття рішень. А не якісь скорочення чи щось інше…
Окрім того, треба зробити суддівську систему максимально незалежною від політики. Натомість судді мають бути підконтрольні тільки антикорупційним структурам», – констатував Руслан Бортник.
Яна ДЖУНГАРОВА